Презентація "Основні характеристики давньогрецької кераміки "

Основні характеристики давньогрецької кераміки. Підготувала вчитель історії Панькевич Тетяна Анатоліївна rrrr

Давньогрецька кераміка завдяки своїй відносній довговічності є добрим археологічним матеріалом для вивчення мистецтва, побуту та історії Стародавньої ГреціЧорнофігурна аттична амфора

Грецька кераміка є найпоширенішою знахідкою в археологічних дослідженнях античної Греції, виявити її можна в усьому ареалі розселення стародавніх греків. Крім грецької метрополії, яка значною мірою збігалася з територією сучасної Греції, в нього входять: західне узбережжя Малої Азії, острови Егейського моря, острів Крит, частково острів Кіпр і заселені греками райони південної Італії. Як експортний товар, грецька кераміка, а разом з нею давньогрецький вазопис, потрапила в Етрурію, на Близький Схід, в Єгипет і Північну Африку. Розписну грецьку кераміку знаходять навіть у похованнях кельтської знатіФрагмент лекіфа: сатир розважає Діоніса грою на авлосі

Стародавні греки розписували будь-які види глиняного посуду, що використовувався для зберігання, прийому їжі, в обрядах та святкуваннях. Вироби кераміки, оформлені особливо ретельно, приносили в дар храмам або вкладали в поховання. Кілікс: сатир грає з ланню, виготовлений в Афінах, знайдений на Родосі

Пройшовши сильний випал, стійкі до впливів навколишнього середовища керамічні посудини і їхні фрагменти збереглися десятками тисяч, тому давньогрецький вазопис незамінний при встановленні віку археологічних знахідокн. Геракл та Афіна, бл. 540до н. е., Лувр

Процес виготовлення кераміки в античні часи відновлюється вченими на основі аналізу глини, результатів розкопок античних гончарних майстерень, порівняння їх із сучасними аналогами і результатів мистецтвознавчих досліджень розпису ваз. Джерелами інформації також є сцени з життя гончарів і вазописців із Коринфських глиняних табличок. Зображення гончарних майстерень збереглися на 16 аттичних вазах і на одному беотійському скіфосі. Гончарна майстерня. Коринфська пінака з Пентескуфії. 575- 550 рр.. до н. е.. Лувр

ФОРМИ АНТИЧНОЇ ГРЕЦЬКОЇ КЕРАМІКИ

Мінойська кераміка. Прикрашений розписом глиняний посуд з'являється в крито-мінойському культурному ареалі починаючи з 2500 рокі в до н. е. Прості геометричні візерунки на перших вазах до XX століття до н. е. змінюються квітковими та спіральними мотивами, які наносяться білою фарбою на чорне матове тло, і так званим стилем Камарес. Палацовий період у мінойській культурі (1650 до н. е.) вніс серйозні зміни і в стиль розпису кераміки, яка в новому морському стилі прикрашається зображеннями різноманітних мешканців моря: наутилусів і восьминогів, коралів та дельфінів, що виконуються на світлому тлі темною фарбою. Глек в морському стилі, Археологічний музей, Іракліон

Мікенська кераміка. Близько 1600 до н. е. з початком піздньоелладського періоду виростає перша високорозвинена континентальна мікенська культура, яка залишила слід і у вазописі. Ранні зразки відрізняються темним тоном, переважно коричневими або матово-чорними малюнками на світлому фоні. Починаючи з середньомікенського періоду (близько 1400 р. до н. е.) стають популярними тваринні та рослинні мотиви. Пізніше безпосередньо після 1200 до н. е. на додаток до них з'являються зображення людей і кораблів. Кратер воїнів

Протогеометричний та геометричний стиліІз занепадом мікенської культури після дорійського вторгнення всі досягнення колишнього вазопису втрачені. Протягом приблизно століття існує субмікенська кераміка, для якої характерна повна відсутність орнаменту (у окремих випадках вона прикрашена кількома простими лініями). Близько 1050 до н. е. в грецькому мистецтві поширюються геометричні мотиви. На ранніх етапах (протогеометричний стиль) до 900 до н. е. керамічний посуд розписувався зазвичай великими строго геометричними візерунками. Типовими прикрасами ваз були також проведені за допомогою циркуля кола та півкола. Протогеометрична амфора

Чергування геометричних орнаментів малюнків встановлювалося різними регістрами візерунків, відокремленими один від одного огинаючими посудину горизонтальними лініями. З'являються складні у виконанні перемінні одинарні та подвійні меандри. До них додаються стилізовані зображення людей, тварин і предметів. Колісниці та воїни у фрізовидними процесіях займають центральні частини ваз і глечиків. У зображеннях все частіше переважають чорні, рідше червоні кольори на світлих відтінках тла. До кінця VIII століття до н. е. такий стиль розпису в грецькій кераміці зникаєПізньогеометрична ваза, Державне античне зібрання, Мюнхен

Килимовий або орієнталізуючий стиль Для цього стилю характерні запозичені з Близького Сходу мотиви із зображенням грифів, сфінксів і левів. Характерний, так званий, «страх пустого простору», коли будь-який вільний проміжок заповнювався малюнком. Основним центром виготовлення кераміки в цьому стилі був Коринф.

Новий спосіб виготовлення кераміки полягав у нанесенні силуетів лаком, точному моделюванні фігур спеціальним інструментарієм та випалюванні вази. Вплив на розвиток цього виду кераміки здійснили ассирійські тканини із рясними візерунками, а також, поза сумнівом, вигадливість коринфських майстрів кераміки. Серед зображуваних істотт найпопулярнішими були леви, барси, дикі кабани, бики, кози, вперше з'явились сирени (птах з людською головою) та інші гібриди (людина-дракон, людина-риба).

Чорнофігурний стиль. Малюнки та орнаменти на посудині формою і кольором подібні до силуетів. Тонкі контури вирізалися у фарбі перед випалом, і деталі могли підсилюватисяя і підкреслюватися, як правило, білим чи червоним кольором. У сюжетаж переважали зображення птахів і тварин (лев, пантера), сцени боїв, міфологічні сцени, іноді спортивні змагання. Ахіл та Аякс, за грою в кості. Чорнофігурна амфора. 530-525 рр. до н.е. Майстер Ексекій

Використовувалась глина жовтих відтінків. Вироби спочатку сушили, робили живопис, потім тричі випалювали. Вважається, що розпис виконували пензлями особливою рідиною — шлікером (глянцевою глиною). Це суспензія особливої глини у воді, що після випалення дає чорне тло вазопису. Малюнок продряпували на шлікері до основи, комбінуючи подряпини з малюнком білою і червоною фарбами. Біла фарба використовувалась також для малювання жіночого тіла та орнаментів, одягу, пір'я птахів, деяких контурів. Керамічні вироби коринфського походження зазвичай не перевищують 30 см у висоті. Геракл і Геріон. Чорнофігурна амфора. бл. 540 р. до н.е.

Кераміка з Коринфу спочатку слугувала взірцями для керамістів з Афін. Проте майстри Аттики швидко перестали бути учнями і настав час, коли майстри Коринфу запозичували форми кераміки і сюжети вазопису з Афін. Вазописці Коринфу рідко наносили написи на вази чи ставили підпис, що відрізняє їх вироби і ускладнює дослідження.

Червонофігурний стиль З'явився приблизно в 530 р. до н. е. в Афінах і проіснував до кінця III ст. до н. е. Свою назву червонофігурний стиль отримав завдяки характерному співвідношенню кольорів між фігурами і тлом, прямо протилежному чорнофігурному: тло — чорне, фігури — червоні. Крім двох основних кольорів у зображеннях зустрічаються й інші кольори — білий та червоний. Геракл і Афіна. бл. 480-470 рр. до н.е.

У порівнянні зі чорнофігурними силуетами, що виглядають як тіні, червонофігурні зображення стали динамічнішими і наблизилися до життя. Крім того, червоні фігури відрізнялися більшою контрастністю на чорному тлі. З'явилася можливість зображувати людей не тільки у профіль, але і анфас, зі спини або в три чверті. Червонофігурна техніка дозволяла краще передати глибину та простір. Червонофігурний кратер "Посейдон і Амімона". Майстер Ахіла.

Інтернет джерела:https://uk.wikipedia.org/wiki/%http://arshistorian.blogspot.com/2014/08/blog-post_29.html

Дякую за увагу!!!rrrr