Основні положення теорії «епічного театру»        

Бертольта Брехта         

Основні положення теорії «епічного театру»         Бертольта Брехта:

►► головним є звернення не до почуттів, а до розуму глядача. Емоції породжують катарсис (очищення душі), однак висновки глядач має робити з дійсності;

►► слід зацікавити глядача не перебігом подій та очікуванням розв’язки, а ідеями твору та розвитком авторської/режисерської думки. Саме тому сюжети п’єс Брехта зазвичай пов’язані з історичними подіями або загальновідомими ситуаціями Тридцятилітньою війною («Матінка Кураж та її діти»), зреченням

Галілея свого вчення («Життя Галілея») або ж запозичені, як-от «Тригрошова опера» (Б. Брехт скористався сюжетом «Опери жебрака» англійського драматурга XVIII ст. Дж. Ґея);

►► головним художнім прийомом є «очуження» - зображення чогось загальновідомого й буденного в несподіваному ракурсі. «Ефекту очуження» режисер досягав завдяки умовності костюмів і декорацій, використанню табличок із написами перед початком нового епізоду, уведенню пісень-зонгів, які є не частиною сюжету, поясненню/оцінці подій у зверненні акторів безпосередньо до глядача;

►► підкреслена театральна умовність зображуваного, дистанціювання від присутніх у залі. Актор не перевтілюється в героя, а залишається собою, оцінюючи персонажа;

►► сутність драматичного конфлікту полягає у зіткненні та протиборстві ідей, розв’язка переноситься зі сцени до зали дійти певного висновку повинен сам глядач, який має бути спостерігачем-аналітиком;

►► театр Брехта має філософський і дидактичний характер. Його завдання - учити думати, виховувати активну особистість, спонукати змінювати світ на краще.

Сцена зі спектаклю в літньому театрі «Делакорт» (Нью-Йорк, реж. Дж. Вульф, у головній ролі Меріл Стріп (2006 р.).

Словник

Очуження (Verfremd ungs effekt (нім.), або V-ефект) - це система оригінальних драматургічних і театральних прийомів та засобів, покликаних змінити ракурс звичного для глядацького сприйняття сюжету, картини чи образу таким чином, щоб, відтіснивши його переживання на другий план, представити знайоме і зрозуміле «чужим», несподіваним, спонукати тим самим до розмірковування та інтелектуальних роздумів. «Що таке очуження? - писав Брехт. - Провести очуження певної події чи характеру - це означає позбавити подію чи характер усього, що й так зрозуміло, знайомо, очевидно, і, навпаки, - викликати щодо знайомих речей здивування і цікавість».

Вистава «Матінка Кураж та її діти» за однойменною п'єсою Б. Брехта. Вашингтон, реж. М. Сміт (2014 р.)

Вистава «Матінка Кураж та її діти» за однойменною п'єсою Б. Брехта (2013 р.). Камерний театр Тель-Авіва.

Реж. Уді бен Моше