Презентація "Загальна характеристика провідних тенденцій прози другої половини ХХ ст.

Загальна характеристика провідних тенденцій прози другої половини ХХ століття

Мета: усвідомлення загальної картини розвитку всесвітньої літератури другої половини ХХ століття; формувати навички пізнавальної активності та складання опорних конспектів; виокремлення головного, систематизації літературних явищ; прагнення пізнання, любов до літератури; гуманістичний світогляд.

ПЛАН 1. Історичне тло доби.2. Активний розвиток екзистенціалізму.3. Філософи та письменники-екзистенціалісти.4. Розквіт японської літератури.5. Розквіт латиноамериканського роману.6. Основні складові світової літератури другої половини ХХ століття

«Література ніколи не була такою могутньою, гострою, напруженою як життя, а сьогодні і поготів. Щоб передати жорстокість життя, література мусить бути в тисячу разів жорстокішою, жахливішою…» Е. Йонеско

Історичне тло доби Література другої половини ХХ ст. відчула вплив двох щойно завершених світових воєн. Півсвіту лежало в руїнах, кількість людських жертв вимірювалася мільйонами. Людство не могло оговтатися від шоку злочинів німецького нацизму й радянського сталінізму, що вплинуло на песимістичне сприйняття людьми дійсності.

Друга світова війна розколола світ на два «полюси»: соціалістичний, очолюваний СРСР, і капіталістичний, лідером якого стали США. Така політична, економічна та культурна «двополюсність» позначилася на перебігу літературного та культурного процесів. В СРСР та країнах соціалізму активно насаджувався соціалістичний реалізм, а на Заході буяло розмаїття векторів культурно-літературного розвитку. Темою окремої розмови є література країн «третього світу» (тобто країн, що не входили до орбіти двох названих полюсів, і за вплив на які вони постійно змагалися).

Тема війни в літературі Початок другої половини ХХ ст. ознаменований осмисленням гіркого досвіду світових воєн. У Німеччині таким осмисленням займалася література розрахунку з минулим. Яскравим явищем цієї літератури є творчість німецького письменника Генріха Белля. Свої думки він виклав в оповіданні «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…», де головний герой замислюється над тим, а за що ж, власне, він воював і за які ідеали його понівечено.

Серед письменників, які розробляли подібну тематику, був і видатний німецький драматург Бертольд Брехт. На ці теми він написав драми «Життя Галлілея» (1938-1939), «Матінка Кураж та її діти» та ін. Зокрема в драмі «Життя Галлілея» Брехт порушує проблему відповідальності вченого за свої відкриття. Генріх Белль Бертольд Брехт (1917-1985) (1898-1956)

Активний розвиток екзистенціалізму Екзистенціалізм – напрям у філософії та літературі ХХ ст., що досліджує людину як унікальну духовну істоту, здатну вибирати власну долю. Основні риси:категорії абсурдності буття, страху, відчаю, самотності, страждання, смерті;особистість має протидіяти суспільству, державі, середовищу, ворожому «іншому», адже всі вони нав’язують їй свою волю, мораль, інтереси й ідеали;

поняття «відчуженість» і «абсурдність» є взаємопов’язаними та взаємозумовленими;вища життєва цінність – особистість;існування тлумачиться як драма свободи;найчастіше застосовується прийом оповіді від першої особи

Філософи та письменники екзистенціалісти(1905-1980)Французький письменник і філософ(1913-1960)

Застосування параболи, алегорії, притчі – улюблений прийом письменників екзистенціалістів У середині ХХ ст. на перший план виходить алегоричність, інакомовність, параболічність літературних творів. Так, французький письменник Альбер Камю у романі «Чума» зобразив начебто епідемію цієї страшної хвороби в місті Орані. Насправді ж чума – це фашизм, світове зло.

Ернест Хемінгуей(1899-1961) Інакомовлення, притчовість властиві й творчості відомого американського письменника Ернеста Хемінгуея. Саме глибокий філософський підтекст притаманний багатьом його творам, зокрема й повісті «Старий і море», де розмірковується про філософські засади життя, єдність і боротьбу людини з природою.

Розквіт японської літератури З другой половии ХХ ст. у світовий культурний простір входить література Японії. Яка розвивалася за двома напрямками: Продовження національної традиції класичної японської літератури. Представник цього напряму – лауреат Нобелівської премії Ясунарі Кавабата. Запозичення здобутків європейської модерніської літератури. Представник цього напряму – Кобо Абе.

Кобо Абе(1924-1993)Видатний японський письменник, драматург. Ясунарі Кавабата (1899-1972)Видатний японський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури

Розквіт латиноамериканського роману. Прикметним явищем літературного процесу другої половини ХХ ст. є також активізація літератур країн «третього світу», зокрема вихід на авансцену світової літератури 1950-1960-х років роману й поезії Латинської Америки. У 1960-і роки період розквіту переживає латиноамериканський роман, який невдовзі здобув світове визнання. Розвивався новий творчий метод – магічний реалізм, що органічно поєднує реальність та фантастику. Активізовувались жанри роману-параболи та роману-міфу.

Гарсіа Маркес. Габріель Гарсіа Маркес – колумбійський письменник-прозаїк, журналіст, видавець і політичний діяч; лауреат  ННобелівської премії з літератури 1982  року; яскравий представник «магічного реалізму»(1928 - 2014)

Розмаїття жанрових форм в літературі другої половини ХХ століттяроман-парабола;Роман-міф;Роман-есе;Роман-щоденник;Роман-антиутопія;Література факту;Документальна література;Наукова фантастика;Новий роман. Переростання модернізму в постмодернізм