Презентація "Пам'яті Героїв Крут"

Їх перший бій, останній бій…

В Україні 29 січня відбувається вшанування пам’яті Героїв Крут – однієї з трагічних і водночас високо легендарних сторінок в історії української визвольної боротьби 1917-1921 рр. Картина А. Климко «Бій під Крутами»

Бій під Крутами Кінець 1917 року. Молода Українська Народна Республіка не так давно проголосила свою автономію у складі Росії і взяла курс на будівництво демократичної держави.

17 грудня 1917 року Українська Центральна Рада отримує ультиматум за підписом Леніна та Троцького. Більшовики вимагають негайно припинити роззброєння червоних військових загонів і легалізувати їх, що рівноцінно проголошенню війни.

До кінця грудня 1917 року більшовики встановили владу на більшій частині Сходу України та почали наступ на Київ. Захищати столицю було нікому. Солдати столичного гарнізону відмовилися захищати місто. Під впливом ворожої пропаганди, вони оголосили нейтралітет

15-тисячна армія, яку на той момент мала УНР, була деморалізована довгою війною, розчарована у політиці Центральної Ради. В цих умовах стати на захист Києва були здатні, мабуть, лише  гімназисти та студенти. 5 січня 1918 року було створено студентський курінь Січових стрільців. 

Добровольці почали тренування, які продовжувались не більше тижня, до 26січня. Склад українського війська: офіцери та курсанти - 250, студентський курінь - 110, вільні козаки - 70 чоловік .

Вранці 28 січня сотні студентського куреня прибули на станцію Крути та почали рити окопи, займаючи позиції

Озброєння катастрофічно бракувало – загін мав лише 400 багнетів, 16 кулеметів, одну гармату, невеликий бронепоїзд та обмаль патронів.

Бій відбувся 29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути поблизу селища Крути та села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 18 км на схід від Ніжина.

Розпочався бій о дев’ятій ранку з бойового зіткнення захисників з передовим загоном матросів, які намагалися взяти станцію одним ударом.

Більшовики мали значну чисельну перевагу, їхній шеститисячний загін намагався взяти захисників в кільце. З тилу крутян підтримував бронепоїзд з гарматою, який обстрілював нападників.

Цей бій тривав 5 годин . Захисники понесли значні втрати, але змогли відбити перші атаки ворога. Аж ось почали закінчуватись патрони, замовкла і гармата, відстрілявши весь боєзапас.

Запросивши підтримки, не отримали відповіді штабу. Як з’ясувалося потім, штабісти кинули бійців напризволяще, втікаючи на потязі назад до Києва. Так поспішали, що навіть забули відчепити вагони з боєкомплектом…

Приблизно о 17 годині розрізнені частини захисників зібралися разом. З’ясувалося, що немає  однієї чоти. Розвідувальний загін, приблизно 30 бійців, загубив орієнтир та потрапив у полон. Фото загиблих Героїв Крут

За розповідями очевидців, «червоні» жорстоко знущалися над полоненими, потім всіх розстріляли. Ідучи на страту, Григорій Піпський, учень сьомого класу, почав співати «Ще не вмерла Україна», решта його підтримали.

За різними джерелами, українська сторона втратила вбитими від 300 до 400 чоловік, але змогла затримати більшовицьку армію і здійснила організований відступ, руйнуючи за собою колії і мости.

Російське радянське військо втратило боєздатність на чотири дні. Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду українську державність

Поновити ж наступ на Київ війську Муравйова прийшлося не залізничним шляхом, як задумувалося, а на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій дорозі. Дійшовши до Києва,солдати і матроси три тижні грабували місто, убили майже 5 тисяч киян і Митрополита Київського Володимира

За рішенням Української Центральної Ради. 19 березня 1918 року тіла студентів перевезли до Києва та урочисто поховали на Аскольдовій могилі

На похороні в Києві біля Аскольдової могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти».

Станція Крути. Символічна могила (ліворуч) і сучасний меморіал загиблим студентам у вигляді колони Червоного корпусу Київського університету. За часів радянської влади, про бій під Крутами забули на довгих 70 років, до отримання Україною незалежності. Тільки в останні роки історики почали активно вивчати наявні матеріали.

Пам’ятник Героям Крут у КиєвіПодвиг студентів-крутян став символом мужності та беззастережної любові до власної Батьківщини, незалежності.

А нам від цих Tриста,О Боже, благаєм! —Любові дай вчитись. До Рідного Краю!.

Історія повторюється. Як більшовики в 1918 році, так і путін зараз хоче не просто загарбання територій, а знищення нашої національної едентичності, країни, народу. І знову, ми воюємо з країною більшою і сильнішою в кілька разів. Але , цього разу, не зважаючи, на протистояння між народом та владою, всі українці піднялись на захист своєї країни 24 лютого 2022 року.

Розраховуючи на швидку перемогу «взатридні», війська загарбників наштовхнулися на потужний супротив українців, які завзято боронять свою землю, волю та незалежність попри те, що звичне життя руйнується на очах.

Країни Європи і Сполучені Штати Америки підтримують нас в цій війні, надаючи зброю, фінанси, гуманітарну допомогу, прихисток постраждалим. В єдності наша сила, а в розділенні – поразка.

Український народ продемонстрував світові приклади мужності, стійкості, сміливості, кмітливості та єдності перед жорстоким ворогом, що чисельно переважає.

Народжені вільними. Ми віримо в нашу перемогу. Ж И Т И

Дякую за увагу. СЛАВА УКРАЇНІ!