Презентація "пароутворення та конденсація"

Презентацію створено за допомогою комп’ютерної програми ВГ «Основа» «Електронний конструктор уроку»ПАРОУТВОРЕННЯ Й КОНДЕНСАЦІЯ. РОЗРАХУНОК КІЛЬКОСТІ ТЕПЛОТИ ЗА ПАРОУТВОРЕННЯ (КОНДЕНСАЦІЇ). КИПІННЯ. ТЕМПЕРАТУРА КИПІННЯ

Перехід речовини з рідкого або твердого стану в газоподібний називається пароутворенням.

Розрізняють два види пароутворення — випаровування й кипіння.

Швидкість хаотичного руху не однакова у всіх молекул рідини - серед них є більш «швидкі» і більш «повільні». І якщо досить «швидка» молекула виявиться поблизу поверхні рідини, вона може вирватися з рідини, подолавши притягання інших молекул.

Рідина випаровується тим швидше, чим вища її температура. Швидкість випаровування залежить від роду рідини Швидкість випаровування рідини залежить від площі її поверхні. Швидкість випаровування залежить також від руху повітря

Процес переходу речовини з газоподібного стану в рідкий називають конденсацією Випаровування і конденсація завжди відбуваються одночасно, і «підсумковий результат» залежить від того, який із цих процесів відбувається з більшою швидкістю

Процес конденсації води в природі ми спостерігаємо щодня.

Кипіння – це процес пароутворення, який відбувається в усьому об’ємі рідини й супроводжується утворенням і зростанням бульбашок пари. Під час кипіння температури рідини й пари над її поверхнею однакові й залишаються постійними до повного викіпання рідини

Фізична величина, що показує, яка кількість теплоти необхідна, щоб перетворити рідину масою 1 кг на пару без зміни температури, дістала назву питомої теплоти пароутворення: Питома теплота паротворення позначається буквою r і вимірюється в Дж/кг. [𝒓] = 𝟏 Дж /кг Питому теплоту пароутворення визначають дослідним шляхом і заносять до таблиць

— теплота, необхідна для перетворення рідини масою m на пару без зміни температури.

Задача 1. Яка кількість теплоти виділиться при конденсації 400 г водяної пари за температури 100 С ? Дано: Розв’язання: m = 400 г = 0,4 кг 𝑄 = 𝑟 ∙ 𝑚 Q = 2,3 · 106 Дж/кг · 0,4 кг = L = 2,3 · 106 Дж/кг = 0,92 МДж. Q - ? Відповідь: виділиться 0,92 МДж теплоти.

Задача 2. Яку кількість енергії необхідно затратити для перетворення води із масою 2 кг, взятої за температури 20°С, у пару, яка має температуру 100°С? Дано: Розв’язання: m = 2 кг Q = Q1 + Q2 Q = 4,2·103 Дж/кг ·°С · 2 кг · (1000 C -200°C)+ t1 = 200 C 𝑄1 = 𝑐𝑚(𝑡2 − 𝑡1) + 2,3 ·106 Дж/кг · 2 кг = 5,3 · 106 Дж t2 = 1000 C 𝑄2 = 𝑟 ∙ 𝑚 c = 4,2·103 Дж/кг·°С Q = 𝑐𝑚(𝑡2 − 𝑡1) + 𝑟 ∙ 𝑚 L = 2,3 ·106 Дж/кг Q - ? Відповідь: Необхідно 5,3 · 106 Дж енергії

ЗадачіЗадача 1. Які кількість теплоти потрібно витратити, щоб 2 кг води, яку взято при температурі 0°С, щоб довести її до кипіння і перетворити половину її у пару ? Задача 2. Після того як у калориметр, який містить 500 г води, впустили 20 г водяної пари при 1000 С, там встановилась температура 500 С. Якою була початкова температура води? Задача 3. Скільки теплоти виділиться у процесі конденсації 100 г спирту, взятого при температурі кипіння?Задача 4. В алюмінієвий калориметр масою 0,5 кг , в якому знаходиться 1 кг води при 100 С, впустили 100 г водяної пари температурою 1000 С. Яка температура буде в калориметрі після встановлення теплової рівноваги? Втратами теплоти знехтувати.

Для допитливих В пустелях температура земної поверхні може підвищуватися до 70 - 80 С вдень і падати до 4 С до кінця ночі. У цих умовах більшість ящірок шукає притулок. Крім того ящірка здатна міняти положення тіла і його забарвлення , а коли температура стає високою , може також зменшити поверхню тіла , втягуючи ребра.

Для допитливих Шерсть у собак дуже тепла , а потових залоз в шкірі практично немає (Є тільки на пальцях лап ) . Собаки ніколи не пітніють . Влітку їм стає особливо спекотно . Щоб охолодити себе , собака широко розкриває рота і висовує язик . Слина починає інтенсивно випаровуватися , і температура тіла знижується до нормальної. У слона в шкірі немає жодної потовій залози. Але водойма у слона завжди під рукою. Набирає слон слини з рота хоботом і розмазує по тілу. Відразу полегшення відчувається - адже слина добре випаровується.

Опитування3. Жаба — чудовий синоптик. Африканські племена помітили, що перед початком сезону дощів жаби виходять із води й підіймаються на дерева для метання ікри. Якщо «прогноз» жаб виявиться помилковим, то ікра висохне й потомство загине. Чому? Як із фізичної точки зору пояснити поведінку жаб?

Опитування4. Улітку в спекотні дні робочі бджоли приносять у вулик воду. Бджоли, що перебувають у вулику, збирають цю воду й розпилюють її, при цьому безперервно махаючи крильцями. Через деякий час вони перестають забирати воду в робочих бджіл і знову починають приносити нектар. Поясніть із фізичної точки зору причину інстинктивної поведінки бджіл і сутність спостережуваних явищ.

Опитування5. Чому сирі дрова в костриці «стріляють»?

Опитування6. Перед дощем ластівки літають дуже низько. Якими фізичними змінами в атмосфері це обумовлено?

Дякую за увагу