Презентація "Педагогіка партнерства"

Педагогіка партнерства. Інтерактивна взаємодія між учителем, учнями і батьками в освітньому процесіПідготувалавчитель поч. класів. Антонцева О. М.

Педагогіка партнерства передбачає взаємодію вчителя та здобувачів знань. Між ними відбувається не тільки діалог, а й полілог, коли кожний може взяти участь в обговорені, послухати думку іншого, спробувати довести власні міркування і бути почутим.

Педагогіка партнерства - чітко визначена система взаємовідносин всіх учасників освітнього процесу (учнів, батьків, вчителів), яка: - організовується на принципах добровільності й спільних інтересів; -ґрунтується на повазі й рівноправності всіх учасників, дотримуючись визначених норм (права та обов'язки) та враховуючи ціннісні орієнтири кожної із сторін; -передбачає активне включення всіх учасників у реалізацію спільних завдань та готовність брати на себе відповідальність за їх результати.

Шляхи реалізації ідей педагогіки партнерства По-перше, шлях, який можна назвати «романтичним» - «віддавши серце дітям». Учитель наближується до дитини за рахунок великої любові і поваги до неї, «схиляється до її рівня». Слідом за В. Сухомлинським цей шлях пропонував і відомий грузинський педагог Ш. Амонашвілі. На жаль, не всі педагоги готові до такого стилю стосунків, і далеко не всі діти повірять у свою «рівність» з учителем

По-друге, - це шлях розподілу функцій вчителя та учня і організація їх співпраці

В умовах партнерського навчання кожен учень може:- розвинути здібності критичного мислення й незалежного висловлювання; - поповнити знання у сферах, які цікаві учневі й розкривають перед ним нові горизонти пізнання; - розвивати спроможність приймати самостійні рішення;- оволодівати необхідними навичками з базових та профільних предметів; - навчитись радіти навчанню й поважати освіту; - розвивати свій емоційний інтелект та самосвідомість; - отримати необхідну індивідуальну підтримку; - зберегти і зміцнити моральне, фізичне і психічне здоров'я.

Найгірший ворог для учнів - сам педагог. Під час уроку вчитель нерідко поспішає і відповідає на поставлені питання сам, економлячи час - допомагає учневі знайти відповідь. Це тільки шкодить дитині. Свого часу Авраам Лінкольн зауважив, що неможливо допомогти людині, роблячи за неї те, що вона повинна і може зробити сама

Сучасні тенденції розвитку освіти її індивідуалізація, врахування можливостей кожної конкретної людини, сприяння її самореалізації та розвитку, діалогічність навчання; затребуваність нових професійних орієнтирів у роботі учителя (не фахівця в предметній області, а професіонала, який вміє працювати з процесами утворення і розвитку, організовувати навчальну роботу з вирішення творчих завдань, проявлення ініціативи, самостійності.

Соціально-педагогічне партнерство Метою соціально-педагогічного партнерства є інтеграція батьків у педагогічний процес шляхом створення необхідних і достатніх умов для залучення сім'ї до супроводу дитини у навчально-виховному процесі

Завдання соціально-педагогічного партнерства встановлення партнерських відносин з сім'ями учнів; визначення ціннісних орієнтирів спільної діяльності та шляхів їх досягнення; залучення батьків до організації навчально-виховного процесу та управління життєдіяльністю школи; науково-методичний та інформаційний супровід психолого-педагогічного навчання батьків з метою підвищення їхньої компетентності; проведення діагностичних досліджень з метою визначення освітніх запитів й задоволення освітніх потреб батьків та учнів.

Показниками готовності батьків до взаємодії є: позитивне ставлення до педагогічного колективу та своєї участі в життєдіяльності школи; бажання відвідувати обов'язкові заходи для батьків; зацікавленість у справах дітей, класу, школи; здатність здійснювати конструктивне спілкування і взаємодію з педагогами і адміністрацією школи; бачення свого місця і ролі у взаємодії зі школою.

На що треба звернути увагу педагогу, впроваджуючи принципи педагогіки партнерства у свою практичну діяльність? 1. Шкільне освітнє середовище - це простір дитинства, який будується на засадах: рівності, діалогізму. співрозвитку, прийняття. 2. Переосмислення ролі вчителя вимагає від нього оновлення професійного мислення і відповідних цілеспрямованих дій: постійний аналіз власної педагогічної діяльності; орієнтацію на самоосвіту; відстеження результативності своєї роботи через систему моніторингу та самомоніторингу.

3. Школа має ініціювати нове, ґрунтовне залучення родини у побудові освітньої траєкторії дитини; учні, батьки та вчителі, об'єднані спільними цілями й прагненнями, є добровільними та зацікавленими прибічниками, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат.

10 заповідей партнерства Легко входити в контакт із дітьми. Зацікавлювати нестандартними ситуаціями, рольовими іграми, проблемними запитаннями. Швидко орієнтуватися в нестандартних ситуаціях. Вислуховувати відповіді та особисту думку дітей уважно, зацікавлено. Доброзичливо відноситись до учнів. Стримувати свої емоції. Вміти керувати емоціями своїми та учнів. Добре володіти програмовим матеріалом. Вільно володіти мовою спілкування. Виявляти зацікавленість до висловлювань учнів. Тактовно підтримувати бесіду в межах обговорюваної теми.

Кожна дитина особлива, по-своєму неповторна й обдарована.