Презентація "Перебудова в СРСР та Україні"

Перебудова в СРСР та Україні Презентація підготовлена Кременчуцькою Світланою Вікторівною, учителем історії Кремінської ЗОШ I-III ступенів №4

Л. І. Брежнєв (1906 -1982) Л. І. Брежнєв (1966 -1982) – період “застою” (1965-1985): закінчення періоду “відлиги”; ідеологічний орієнтир – побудова “розвинутого соціалізму ”; централізація влади, управлінських структур; нова хвиля репресій; русифікація

До влади прийшли Ю. В. Андропов (листопад 1982-1984) К. У. Черненко (лютий 1984-1985)

Ю.В. Андропов намагався навести порядок у розладнаному механізмі соціалізму перш за все за допомогою налагодження дисципліни, проте хвороба і смерть завадили йому зробити щось суттєве

К. У. Черненко (1984-1985) Тяжко хворий Черненко К.У. фактично продовжував уже скомпрометований брежнєвський курс

Передумови “перебудови” Країна опинилася на грані економічної соціальної політичної кризи

Прояви кризи Криза — розклад, занепад, загострення (політичних, економічних, соціальних) протиріч, а також переломний момент хвороби, коли стан хворого поліпшується чи погіршується

науково – технічна відсталість країни порівняно з країнами заходу; уповільнення темпів економічного розвитку; низька якість більшості вітчизняних промислових товарів; неспроможність колгоспно – радгоспного ладу забезпечити країну продуктами сільського господарства вражаюча безгосподарність в усіх ланках народногосподарського комплексу

нездатність режиму забезпечити задовільний рівень життя громадян; нескінченні дефіцити продуктів і товарів; нещадне переслідування владою будь – яких форм дисидентства; всевладдя партійної номенклатури; поширення корупції, соціальної апатії, пияцтва

 Перебудо́ва -  (рос. перестройка) — загальна назва сукупності політичних і економічних реформ, що проводилися в СРСР у 1985—1991 роках   Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії Політика «перебудови» Спроба виходу з кризи

Мета перебудови збереження радянської системи шляхом її модернізації; перехід до демократичного соціалізму; перехід до ринкової економіки

Перебудова (перестройка) 8 квітня 1986 М. С. Горбачов під час візиту в Тольятті вперше вжив слово «Перебудова» для позначення цих реформ теоретично – політична програма реформування командно – адміністративної, бюрократичної соціальної системи СРСР

Напрями реформ М. Горбачова демократизація суспільства; створення правової держави; гласність; реабілітація незаконно засуджених, репресованих; утвердження багатопартійності; запровадження інституту президентства; підготовка нового союзного договору; політика нового мислення у зовнішніх відносинах; підтримка демократичних революцій у Східній Європі

Періодизація доби перебудови: квітень 1985 - січень 1987 (пленуми ЦК КПРС) — пошуки шляхів модернізації соціалістичного суспільства, курс на «прискорення»; січень 1987- літо 1988 (XIX конференція КПРС) — початок реальних перебудовних процесів, спроби реформ у промисловості, гласність. «Перебудова згори»; літо 1988 – травень 1989 1989 (I з'їзд народних депутатів СРСР) – 1991 (спроба державного перевороту) — «перебудова знизу». Падіння авторитету комуністичної партії, кінець її політичної монополії, утворення нових партій. Значна активізація політичної діяльності мас, посилення дезінтеграційних процесів у СРСР

I етап розвиток економіки СРСР за рахунок ширшого впровадження наукових досягнень у промисловість і випереджаючого розвитку машинобудування, не змінюючи економічних відносин

Квітневий (1985) пленум ЦК КПРС – початок перебудови Вперше заявлено про необхідність перебудови господарського механізму «Стратегія прискорення розвитку»

лютий 1986 року - XXVII з'їзд КПРС змінив Програму партії. Замість застарілих положень про побудову комунізму був проголошений курс на вдосконалення соціалізму; передбачалось до 2000 року подвоїти економічний потенціал країни і надати кожній родині окрему квартиру

Травень 1986 «Держприймання» (рос. государственная приемка) — це перевірка якості та прийом готової продукції підприємства спеціальною державною комісією (2 роки)

1986 - Закон «Про трудові колективи» передбачав створення на промислових підприємствах рад трудових колективів, які мали право обирати керівників, регулювати заробітну плату і відрахування на соціальні потреби. Однак реалізація цього закону на практиці призвела до дезорганізації виробництва

антиалкогольна кампанія призвела до дефіциту бюджету, інфляції, непродуманого вирубування виноградників, стимулювала розвиток самогоноваріння

Травень 1986 р. - Постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СССР «Про заходи щодо посилення боротьби з нетрудовими доходами» Формально спрямована проти ділків «тіньової економіки». На практиці її жертвами виявилися колгоспники та городяни, що вирощували фрукти й овочі на продаж, кустарі, вуличні торговці. Представники влади із захватом трощили теплиці на присадибних і дачних ділянках

1987 р. почалася спроба реформувати управління економікою — перейти від адміністративних методів господарювання до економічних з демократичними засадами управління

1 травня 1987 закон «Про індивідуальну трудову діяльність» допускалось індивідуальне підприємництво у сфері виробництва товарів народного споживання і побутового обслуговування. найману працю («працівників за договором») дозволялося використовувати лише на допоміжних роботах. Всього на початку 1987 індивідуальну трудову діяльність вели 100 тис. осіб, на початку 1988 року - 300 тис. осіб, тобто 0,2% зайнятих

1988 р. - закон «Про кооперацію» право добровільного вступу в кооператив і вільного виходу з нього; участь в управлінні всіма справами кооперативу; самостійність колективного господарювання і незалежність кооперативу в прийнятті рішень щодо виконання його статутних завдань; право отримувати готівкові доходи від кооперативної діяльності, відповідні до кількості та якості праці

1989 - закон «Про загальні засади підприємництва в СРСР» привів до появи приватного підприємництва; виникли соціальні групи, що володіють засобами виробництва

Травень 1989 – I З'їзд народних депутатів СРСР: вимога скасування 6 статті Конституції СРСР; створення першого парламенту – Верховної Ради СРСР

1989 р. розробка і впровадження нових підходів до аграрної політики; були прийняті рішення, спрямовані на розвиток орендних відносин, сімейного підряду, акціонерних товариств; визнавалось право на розвиток різних форм господарювання, що було дуже радикальним заходом

1989 поляризація суспільних сил; почали формуватись нові політичні партії; зароджувався реальний політичний плюралізм; різко зростає значення національного питання

травень 1990 р. була оприлюднена урядова програма переходу до ринку. Цим самим ставилось питання про перехід від планової системи управління до регулювання промисловості через вільні ціни і прибуток

Перебудова у сфері ідеології Виник чисто радянський термін «гласність», що означав перехідний етап у напрямі до свободи слова Гласність – відкритість, публічність обговорень поточних та історичних проблем

Зовнішня політика: «Нове політичне мислення» пріоритет загальнолюдських цінностей над класовими; відмова від висновку про розкол світу на дві ворогуючі суспільно-політичні системи; відмова від силових методів вирішення міжнародних проблем; підкреслювалося, що у світі накопичений величезний ядерний потенціал, здатний багаторазово знищити нашу планету, тому пропонувалося виключити з міжнародних відносин застосування сили, а в озброєннях виходити з принципу розумної достатності;

відмова від принципів пролетарського інтернаціоналізму (тобто «світової революції»); зазначалося, що у світі існують глобальні проблеми виживання, вирішити які не під силу одній або кільком країнам (екологія, охорона здоров'я, проблема харчування і т.п.)

Здійснення політики перебудови в Україні мало свої особливості: Процеси реформування йшли повільніше, ніж у центрі та прибалтійських республіках, оскільки гальмувалися сильним партійно-державним апаратом на чолі з В. В. Щербицьким

2. На здійснення «перебудови» дуже вплинула Чорнобильська катастрофа (квітень 1986 р.): виведено з користування 144 тис. га землі, 492 тис. га лісу; забруднено площу в 10 млн. га. масштаби катастрофи замовчувались партійним керівництвом республіки, що негативно вплинуло на соціально-економічну ситуацію людей. У найкоротші терміни потрібно було відселити 160 тис. осіб, побудувати їм житло. наслідки аварії негативно позначилися на здоров'ї 2,5 млн. людей. Ліквідація наслідків аварії вимагала і вимагає величезних економічних і фінансових затрат

3. Процеси «перебудови» в Україні відбувалися без кровопролиття, як це було в Прибалтиці, Грузії, Азербайджані, Узбеки стані, Таджикистані та інших республіках тодішнього СРСР

Негативні явища Жодна з основ соціалізму (державна власність, керівна роль партії тощо) не піддавалася сумніву

Третій етап Соціально-економічна і політична криза. Розпад СРСР (літо 1990-1991)

https://www.youtube.com/watch?v=ZqFWopfBggU