Презентація "Передумови, початок німецько-радянської війни. Катастрофічні поразки Червоної армії 1941–1942 рр."

Про матеріал
У розробці для дистанційного навчання скомбіновано навчальний матеріал, відео із завданнями, які представлені у презентації. Такий підхід дозволяє поєднувати різни види роботи на уроці та підтримувати увагу учнів. Представлені в презентації різноманітні вправи та завдання спрямовані на розвиток критичного мислення, вміння встановлювати причинно наслідкові зв’язки та формувати компетентності. Також у презентації до уроку присутні різні варіанти наочності та першоджерел. Особливу увагу учнів потрібно звернути на карикатури, плакати, витяги з історичних документів. Робота з ними дозволяє розвинути аналітичне мислення та сформувати уміння здійснювати критичний аналіз текстів та зображень. Схеми, таблиці, інфографіка також значно урізноманітнюють освітній процес як під час дистанційного, так і змішаного навчання. Тестування на платформі Classtime.com.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Передумови, початок німецько-радянської війни. Катастрофічні поразки Червоної армії 1941–1942 рр. Дистанційна робота. Кобернік Л. В.

Номер слайду 2

Повторіть! Навряд чи  в  Москві сумнівалися в  реальності німецько-радянської війни. Однак розраховували, що  це відбудеться не  раніше 1942 року, а  бойові дії  негайно буде перенесено на  територію противника. Серйозно замислитися про  зіткнення з  Німеччиною радянському керівництву довелося після швидкого падіння Парижа. Щоправда, у  відповідь Сталін скористався можливостями пакту Молотова–Ріббентропа. Улітку 1940  року СРСР окупував Естонію, Латвію та  Литву, а  також частину Румунії, до  складу якої входили Бессарабія та  Буковина, заселені здебільшого українцями. У  цих  регіонах радянська влада, як  до того на теренах Галичини та  Волині, провела націоналізацію землі, позірну «українізацію», відтак почалися масові арешти й  депортації. Натомість перед Гітлером до  осені 1940  року поставали два  сценарії: атакувати оточену на  островах Велику Британію (однак за  нею  видніли Сполучені Штати з  найпотужнішою у  світі економікою) або  здійснити стрімкий напад на  СРСР (до такого кроку нацистське керівництво спонукала потреба в  ресурсах, зокрема в  пшениці й  вугіллі). У  грудні 1940  року Гітлер наказав розпочати підготовку до  війни з  СРСР. План мав  назву «Барбаросса» на  честь німецького короля та  імператора Священної Римської імперії, який очолював Третій хрестовий похід. Відеоhttps://youtu.be/vpv. F9gx. Tes4

Номер слайду 3

Напад Німеччини на  Радянський Союз Бойові дії  влітку-восени 1941  року. План «Барбаросса» – план нападу Німеччини на СРСР. Передбачав «бліц-криг» протягом 4-6 тижнів. Планувалось перемогти Радянський Союз і  витіснити його за  Волгу протягом щонайбільше трьох місяців. Під  час підготовки до  нападу навіть не  розглядали питання про  зимовий одяг для  війська. До  цього моменту німці відточили тактику бліцкригу\нім. Blitzkrieg («блискавичної війни») до  найвищого рівня  — їхні збройні удари було майже неможливо відбивати. Гітлер хотів, щоб  його війська спочатку захопили Ленінград, потім Донбас (заради вугілля), а  тоді вже  Москву. Відеоурокhttps://www.youtube.com/watch?v=JCg. It. P57jow

Номер слайду 4

Напад Німеччини на  Радянський Союз. Бойові дії  влітку-восени 1941  року Вторгнення почалося на  світанку 22  червня 1941  року. Це  була найбільша наземна військова операція у  світовій історії. За  лічені дні  німецько-радянський фронт простягнувся від  Балтійського до  Чорного моря. Україну атакувала німецька група армій «Південь». Вона наступала з  позицій у  Польщі й  рухалася шляхами між  північними схилами Карпат і  прип’ятськими болотами. Румуни виступили на  боці Третього Рейху й  завдали удару з  півдня, просуваючись між  південними схилами Карпат і  берегом Чорного моря. Супротивники мали збройні сили, приблизно однакові за кількістю солдатів (понад 5 млн з кожного боку) і техніки. Однак гітлерівські війська були краще організовані, радянська техніка поступалася німецькій. Нацисти контролювали повітря  — раптовий напад люфтваффе знищив більшість радянських літаків на  аеродромах, перш ніж  вони встигли злетіти. Німецькі танкові дивізії швидко подолали спротив Червоної армії. Вони рухалися територіями, на  яких СРСР не  мав  ані оборонних споруд, ані  симпатій населення. За  три  тижні Вермахту вдалося просунутися на  схід на  300–600  км по  всьому фронту. Більшу частину українського Правобережжя було втрачено, а  людські жертви було важко  підрахувати. Попри острівці організованого спротиву, загальна картина свідчила про  відчай.

Номер слайду 5

Перевірте себе!Виправданню агресії СРСР проти якої країни відповідає зміст зображеного плаката? Напис на плакаті: «Червона армія з честю і славою виконає своє велике визвольне завдання! Хай живе Червона армія!»Група армій вермахту "Південь" була найчисельнішою, та рухалася у напряму... (оберіть правильну відповідь)Варшава - р. Нарев, Сян. Смоленськ – Москвана Ленінград. Житомир - Київ - Донбас – Кавказ. Укажіть поняття, що стосуються історії України 1939–1941 рр. 1 «Дивна війна». 2 Радянізація/совєтизація. 3 «Коренізація». 4 «Новий курс». 5 Індустріалізація. 6 Друга світова війна. 7 Депортації.

Номер слайду 6

Бойові дії  влітку-восени 1941  року Непродумані контратаки, до  яких удавалося радянське військове керівництво, призводили до  оточень (так званих котлів) і  тільки посилювали розпач і  настрої пораженства. Таким був, зокрема, танковий контрнаступ на  лінії «Луцьк–Броди–Рівне» в  останні дні  червня. Далі стало ще  гірше. У  серпні поблизу Умані німецькі дивізії оточили й  узяли в  полон понад 100  тис. червоноармійців. У  вересні в  київському котлі така сама доля спіткала близько 700  тис. осіб. На  думку істориків, київський котел спричинив найбільшу радянську військову катастрофу за  всі  роки війни. У  жовтні й  листопаді до  німецького полону потрапили сотні тисяч червоноармійців, оточені між  Мелітополем і  Бердянськом, а  також біля Керчі в  Криму. Київ обороняли війська Південно-Західного фронту під  командуванням Михайла Кирпоноса, уродженця Чернігівщини. Вони не  могли протистояти німецьким механізованим дивізіям. Однак Сталін довго не  дозволяв відступити з  міста, зважаючи на  його символічне для  влади та  громадськості значення. Німецькі війська ввійшли до  Києва 19  вересня 1941  року. Наступного дня  в  бою  під Лохвицею на  Полтавщині генерал Кирпонос загинув. До  кінця 1941  року Червона армія була змушена залишити майже всю  територію України.

Номер слайду 7

Номер слайду 8

Поміркуйте!Прочитайте міркування українського історика Ярослава Грицака. Визначте причини поразок радянської армії в  1941–1942 рр. Початкова смуга поразок почасти пояснювалася системою організації управління радянською армією, що базувалася на терорі й придушенні ініціативи. Сильно позначилися на загальній боєздатності радянських частин репресії офіцерського корпусу 1936–1938 років. Свою роль відіграла й добра підготовленість німецького війська до нападу . Але не менш важливою причиною було небажання багатьох солдатів та офіцерів захищати режим, якого вони боялися і до якого не відчували емоційної прив’язаності. Значна частина місцевого населення відчувала певне полегшення при вигляді краху сталінської системи. Тим більше, що відступ радянської армії позначувався масовими репресіями й матеріальною руїною. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної нації ХІХ–ХХ століття. Київ, 2019. С. 397–398.

Номер слайду 9

Заповніть карту знань «Мобілізаційні заходи та  проведення евакуації на  території України» Мобілізаційні заходи в Україні Виконайте самостійно!Відео. Мобілізаційні заходи та  проведення евакуації на  території України. Тактика «випаленої землі»

Номер слайду 10

ТАКТИКА “ВИПАЛЕНОЇ ЗЕМЛІ” ТА ІНШІ ЗЛОЧИНИ КОМУНІСТИЧНОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ

Номер слайду 11

ЗЛОЧИНИ КОМУНІСТИЧНОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУВодночас радянська влада руйнувала і людські долі. Було здійснено попереджувальні арешти можливих ворогів, які перейдуть на сторону ОУН при приході німців. Їм інкримінували антирадянську націоналістичну діяльність та етапували за межі України. Жертвами сталінського терору стали українські громадські діячі. Академік Агатангел Кримський помер у лазареті Кустанайської в’язниці (Казахстан). Коли виникла загроза німецького оточення, поета Володимира Свідзінського разом з іншими арештантами заживо спалили у хліві. Філолога Кирила Студинського та педагога Петра Франка розстріляли по дорозі до Уфи (Росія). Після початку німецько-радянської війни тюрми, що були переповнені політичними в’язнями, стали проблемою, особливо — у прифронтовій зоні. Перед відступом органи НКВС знищили українських в’язнів, котрих утримували у тюрмах Львова, Тернополя, Дубна, Рівного, Луцька, Золочева, Києва, Харкова та інших міст. Жертви НКВС. Львів, тюрма на Лонцького, червень 1941 р. Мовою джерела. Зі спогадів Миколи Куделі, який вижив під час розстрілів у Луцькій тюрмі:«Я ... підбігаю до муру, піднімаюся по дошці вслід за якимсь хлопцем, але його скошує куля і він мертвий падає на мене. Ми обидва летимо вниз. ... Я ще встиг піднятися, відбігти кілька кроків з нахиленою головою вниз від свистячих куль. Упав. Притих. Чую, як на мене навалюються трупи розстріляних в'язнів. Один накрив мою голову животом. Його кров потекла на моє обличчя. Потому знову — трупи, трупи, трупи...»

Номер слайду 12

Виконайте самостійно!Який процес ілюструють фотодокументи?Який прийом застосувала відступаюча Червона армія?Укажіть твердження, що  характеризують тактику «випаленої землі». 1 Позбавлення населення громадянських прав. 2 Знищення харчових запасів і  врожаю. 3 Конфіскація особистого майна. 4 Розгортання в  селах масової колективізації. 5 Забруднення або  отруєння джерел питної води. 6 Руйнування транспортних засобів і  шляхів, техніки. 7 Здійснення прискореної індустріалізації.

Номер слайду 13

Виконайте самостійно!Упишіть пропущене. У грудні ______________ року А. Гітлер віддав наказ розробити план війни з СРСР. Німецький генералітет обрав стратегію ______________________________(бліцкригу). Вторгнення нацистських військ розпочалося ______________________1941 року. Україну атакувала німецька група армій __________________________. Упродовж трьох тижнів Вермахту вдалося просунутися на схід на 300–600 км по всьому фронту. СРСР утратив більшу частину українського __________________________________. Непродумані контратаки, до яких вдавалося радянське військове керівництво, призводили до оточень (так званих ___________________________), лише посилюючи розпач і настрої пораженства. Украй невдалим був, зокрема, танковий контрнаступ Червоної армії в останні дні червня на лінії _________________________________________________. У серпні біля міста ________________________________ німецькі дивізії оточили й узяли в полон понад 100 тис. червоноармійців. У вересні в _________________________________________________така сама доля спіткала близько 700 тис. бійців Південно-Західного фронту. На думку істориків, ця подія стала найбільшою радянською військовою катастрофою за всю війну. До кінця _______________року Червона армія була змушена залишити майже всю територію України.

Номер слайду 14

Домашнє завдання. Перейдіть за посиланням та виконайте тестування на оцінку. Приєднатись до https://www.classtime.com/https://www.classtime.com/share/b74498f8-159c-4d58-a2ee-353f92fa6c27?token=9ad21d8230a4254c5e1b0be786e96f46a52d5c054861075b43cf31b9fea81bbd

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Христенко Ольга Володимирівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
pptx
До підручника
Історія України (рівень стандарту, академічний) 10 клас (Струкевич О.К., Дровозюк С.І., Котенко Л.В.)
Додано
17 березня 2023
Переглядів
6949
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку