Українське питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни

Українське питання в міжнародній політиці напередодні Другої світової війни

План уроку 1. Українське питання у міжнародній політиці напередодні Другої світової війни. 2. Радянсько-німецькі договори 1939 р. 3. Початок Другої світової війни. 4. Українці в польській армії. 5. Окупація Червоною армією Бессарабії і Пн. Буковини.6. Входження західноукраїнських земель до СРСР(УРСР). Радянізація.7. Розкол ОУН.

1. Українське питання у міжнародній політиці напередодні Другої світової війни. Напередодні війни українські землі перебували у складі 4 держав:

3241 До складу яких держав входили українські землі напередодні Другої світової війни?

Закарпаття – у складі Угорщини. Галичина і Волинь перебувала у складі Польщі;Наддніпрянська Україна входила до складу СРСР як квазідержавне утворення під назвою УРСР;Північна Буковина і Пд. і Пн. Бессарабія – у складі Румунії;

Українське питання – це пи­тання про геополітичне майбутнє українських етнічних земель, в руслі чиєї геополітики прямуватиме Україна, плани сусідніх країн щодо українських земель, визнання чи не визнання права українського народу на створення незалежної держави.

Німеччина - планувала розширення свого “життєвого простору”, активно претендувала на українські землі. Гітлер виходив з того, що німецькому народові (що належав до “вищої раси”) потрібний “життєвий простір” – lebensraum. Таким ідеальним простором вважалася Україна. План передбачав розділення СРСР на п’ять частин: Велику Фінляндію, Балтійський протекторат, Українську державу, Кавказьку Федерацію й Росію. Україна, однак, розглядалася не як етнічна чи національна одиниця, а лише як територія реалізації економічних інтересів Рейху. СРСР - повернути і возз’єднати з УРСР ті українські землі, які відійшли на початку 20-х років під владу інших держав.

Угорщина - прагнула повернути під свою владу Закарпатську Україну. Румунія - робила заяви про “історичне право Румунії посідати Південь України від Буковини до Одеси” і просила Гітлера, щоб майбутня Українська держава (після війни) не була надто великою, інакше вона “чинитиме тиск на Румунію та інші Європейські країни”.  Країни до складу яких входили українські землі, їх основна мета була це втримати вже підвладні землі й приєднати нові.

Англія, Франція і частково США, які своїм втручанням у вирішення українського питання або, навпаки, дипломатичним нейтралітетом задовольняли свої геополітичні інтереси. Німеччина, яка претендувала на всі українські землі, і Угорщина, яка домагалася повернення Закарпаття. Політика, яку проводили англійський та французький уряди напередодні Другої світової війни була спрямована на ізоляцію Радянського Союзу на міжнародній арені та спрямування гітлерівської агресії проти СРСР. Англо-французько-радянські переговори, які проходили у Москві з 15 червня по 2 серпня 1939 р. не привели до створення антигітлерівської коаліції, системи колективної безпеки в Європі. В результаті чого всі їх учасники стали жертвами нацистської Німеччини. Керівництво СРСР в цей час дедалі більше схилялось до союзу з Німеччиною.

2. Радянсько-німецькі договори 1939 р. 23 серпня 1939 р. Радянсько-німецький договір про ненапад і таємний протокол до нього (“пакт Ріббентропа-Молотова” чи «Гітлера-Сталіна»), підписаний у Москві. Договір, крім всього іншого, вирішував подальшу долю Галичини, Волині і південної Бессарабії. Згідно додаткового таємного протоколу вони потрапляли в радянську зону впливу.

{00 A15 C55-8517-42 AA-B614-E9 B94910 E393}23 серпня 1939 р. СРСР та Німеччина підписали Пакт про ненапад(«пакт Молотова – Ріббентропа») і таємний протокол до нього. Зміст Наслідки. Пакт про ненапад був розрахований на 10 років складався з 7статей , автоматичним продовженням його дії на наступні 5 років за взаємним бажанням сторін. Набирає чинності негайно з моменту його підписання. Сторони зобов`язилася не нападати одна на одну як окремо, так і разом з іншими державами. Передбачався взаємний нейтралітет у разі війни однієї з країн. Було домовлено, що СРСР і Німеччина не братимуть участі в коаліціях держав, спрямованих відповідно проти Німеччини чи СРСР. За таємним протоколом відбувалося розмежування сфер інтересів обох держав у Східній Європі (Східна Польща з Варшавою та. Литва визнавалися сферою інтересів Німеччини, а Західна Україна, Бессарабія, Фінляндія, Естонія та Латвія –Радянського Союзу. Реалізація секретного протоколу вела дочетвертого поділу Речі Посполитої. а кордон між Німеччиною та Радянським Союзом встановлювався по лінії річок Нарев -Вісла, Сан.1 вересня 1939 р. нападом Німеччини на. Польщу почалась Друга світова війна.17 вересня 1939 р. радянські війська вступили на територію Польщі. За 12 днів радянські війська зайняли Західну Україну. Офіційна радянська пропаганда назвала це «визвольним походом» червоної армії.

Польща мала бути розділена між СРСР та Німеччиною по лінії річок Нарва – Вісла – Сян;

Очевидним є те, що без пакту про ненапад з СРСР Німеччина у вересні 1939 р. не ризикнула б напасти на Польщу. Тож відповідальність за розв’язання Другої світової війни несе не тільки фашистська Німеччина, а й сталінське керівництво СРСР.{C4 B1156 A-380 E-4 F78-BDF5-A606 A8083 BF9}28 вересня 1939 р. в Москві СРСР і Німеччина підписали «Договір про дружбу та державний кордон», а також два таємних протоколи до нього. Зміст Наслідки. Кордон між сторонами встановлювалися за «лінією Керзона» і проходили річками Буг і Сан. Литва передавалась у радянську«сферу інтересів». Переважна частина західноукраїнських земельвідійшла до СРСР. Польща, поділена між Сталіним і Гітлером, перестала існувати.

Наслідком пакту Молотова – Ріббентропа Напад нацистської Німеччини на Польщу, що знаменувало початок Другої світової війни. Ця війна стала однією з найтрагічніших подій ХХ ст. Вона тривала 6 років (1 вересня 1939- 2 вересня 1945 рр.) та охопила майже всі континенти. У війні взяла участь 61 держава з 1,7 млрд. населення (80% населення планети), воєнні дії відбувалися на території 40 країн. До армій воюючих сторін було залучено понад 110 млн. солдат, загальні втрати військових та цивільного населення складають від 60 до 65 млн. осіб. Незважаючи на мужній опір поляків, західна частина Польщі за місяць була окупована вермахтом. Англія і Франція 3 вересня 1939 р. оголосили Німеччині війну, але нічого не зробили щоб надати Польщі реальну допомогу.

Союз для війни або«Шлюб за розрахунком»

3. Початок Другої світової війни1 вересня 1939 р. – Напад Німеччини на Польщу.3 вересня 1939 р. – вступ у війну Великої Британії та Франції.17 вересня 1939 року- вторгнення Червоної армії на територію Західної України.28 вересня 1939 р. – підписання Договору про дружбу та кордон і чергового таємного протоколу між Німеччиною та СРСР, за якими закріплювався факт поділу Польщі, кордон між сторонами встановлювався по «лінії Керзона»: Галичина й Західна Волинь відійшли до СРСР, який відмовлявся від Люблінського і частково Варшавського воєводств у обмін на право майбутньої окупації Литви.

4. Українці в польські армії У березні та серпні 1939 року, коли в Польщі провели мобілізацію, в Польське військо мобілізували 100 тисяч, а деякі дослідники говорять навіть 150 тисяч солдатів української національності. Передусім їх мобілізували в піхоту та кавалерію, рідше – у війська іншого типу – зв’язку, танкові чи авіацію.  Вважається, що приблизно 8 тисяч польських солдатів української національності загинули в боях у вересні та жовтні 1939 року. Про відвагу українських солдатів, які під час Другої світової воювали у Польському війську, є згадки не тільки в багатьох документах, але й тогочасних журналістських матеріалах чи навіть у художній літературі. 

5. Окупація Червоною армією Бессарабії і Пн. Буковини26 червня 1940 р. – нота Раднаркому СРСР до уряду Румунії з вимогою повернути Бессарабію та передати Північну Буковину на підставі того, що у листопаді 1918 р. Румунія незаконно приєднала ці землі. Під тиском Німеччини, яка запевнила, що ці поступки тимчасові, румунський уряд задовольнив пропозицію СРСР. 30 червня 1940 р. Червона армія зайняла Бессарабію та Північну Буковину («Буковинсько-Бессарабський похід») 2 серпня 1940 р. – рішення Верховної Ради СРСР про прийняття Бессарабії та Північної Буковини до складу СРСР; Північна Буковина, Хотинський, Акерманський та Ізмаїльський повіти увійшли до УРСР, а з решти території Бессарабії й Молдавської автономної республіки ( яка з 1925 р. перебувала у складі УРСР) створено Молдавську PCP.

  6. ВХОДЖЕННЯ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ДО СРСР(УРСР). Радянізація. Вересень 1939 року Зах. Україна була возз’єднана з УРСР (6 областей: Волинська, Дрогобицька, Львівська, Рівненська, Станіславська, Тернопільська) жовтень 1939 р. відбулися вибори до Народних зборів Західної України, які наприкінці жовтня ухвалили Декларацію про входження Західної України до складу УРСР.  листопад 1939 р. – Закон «Про прийняття Західної України до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки»

Радянізація західних областей України

Сільське господарство. Конфіскація поміщицьких та монастирських земель, їх розподіл; Створення перших колгоспів Помисловість / фінанси. Націоналізація великих промислових підприємств і банків; Створення робітничих комітетів; 8-годинний робочий день; Укрупнення та реконструкція підприємств. Державна розбудова. Проведення «виборів» до Рад;Створення робітничих загонів, селянської міліції;Утворення селянських комітетів;Ліквідація старого адміністративного апарату. Соціальна сфера. Зміцнення системи охорони здоров’я; Створення нових шкіл і навчальних закладів; Формування системи соціального забезпечення. Радянізація західних областей України

Наслідки. Перетворення здійснювалися твердими командно-адміністративними методами, без урахування місцевих особливостей;Проводилася ліквідація раніше утворених структур: заборона політичних партій, арешти та депортації політичних лідерів, припинення діяльності громадських організацій;Усі реформи супроводжувалися репресіями: арештовано та вислано близько 10% населення;Вперше етнічні українські землі були об’єднані в одну державу.

Репресивні заходи проведені радянською владою в західноукраїнських та південноукраїнських землях Репресовано: УГКЦ, ОУН. Заборонено:«Просвіту», існуючі газети,  всі політичні партії, НТШ, кооперативи. Арешти і депортації: 21 982 поляки, 23 163 українців, 13 160 євреїв(арештовано); 400 тис.- 1,2 млн.(депортовано)

7. Розкол ОУН У 1938 році Є. Коновальця – керівника ОУН було вбито. Його місце заступив Андрій Мельник. Сам А. Мельник і його прибічники на початку війни покладали певні надії на Німеччину. Оунівці виходили з того, що більшовизм був спільним ворогом як для ОУН, так і націонал-соціалістів і протинього вони можуть діяти спільно. Більшість же ОУН була невдоволена курсом А. Мельника на зближення з гітлерівцями. Цю частину очолив Степан Бандера – з 1933 р. голова ОУН на західноукраїнських землях. С. Бандера, не відкидаючи можливості співпраці з німцями, виступав за утворення власної армії і розгортання активної боротьби за незалежність України, спираючись переважно на сили і можливості українського народу. Таким чином, ОУН напередодні радянсько-німецької війни розкололася на дві фракції: прибічників С. Бандери – ОУН-Б, яких називали бандерівцями, і прибічників А. Мельника – ОУН-М, або мельниківців. Нацистське керівництво Німеччини, відкидаючи ідею української державності, разом з тим погоджувалося на співпрацю з ОУН, сподіваючись використати її в боротьбі з Червоною армією. Зокрема, воно погодилося на комплектування з батальйонів «Нахтігаль» і «Роланд» Легіону українських націоналістів.

1940 р. – розкол ОУНОУН на чолі з А. Мельником. ОУН-МОрієнтація на Німеччину. ОУН на чолі з С. Бандерою. ОУН-БСтавка на власні активніметоди боротьби. Створення органів місцевогосамоврядування, діяльність українськоїпреси, культурно-освітніх закладів. Створення військових структур,ліквідація представників окупаційноївлади, диверсії, саботаж.

Закріплення. Які країни мали плани щодо українського питання, та що це за плани ?Коли і чому був підписаний пакт Ріббентропа - Молотова ? З яких частин складався договір ? З якою метою до договору був доданий секретний протокол ? Які наслідки мав цей договір для світу, Європи і України ?До яких військ було мобілізовано солдатів української національності? Яку політику проводив Радянський уряд що до західноукраїнських та південноукраїнських земель ? Та в чому вона проявлялася ?Назвітб причини розколу ОУН ?