Презентація Перші промені весни

“Перші промені весни”

Мені наснився дивний сон. Снилась весела, тепла, ніжна,гомінка, весна. Усі чекають на неї: і люди, і птахи, і звірі. І тільки ранні квіти не бояться ні снігу, ні морозу. Вони сміливо тягнуться до лагідних промінчиків сонечка і зустрічають весну. Їхня краса здатна зачарувати людину.

Це первоцвіти. Дивні дуже квіти,Що розквітають ранньою весною. Коли ще сніг лежить по всьому лісі,А диво-квіти рвуться з темноти,Що це за квіти? Хочете спитатиїх колір квітки, листя та стебла?Я розповім. Та перш хочу сказати,Що потребують всі вони тепла. Тепла та сонця — бо воно їх грієІ пестить першими проміннями весни.

  Декоративна, лікарська рослина. Зацвітає рано і має тривалий період цвітіння. У народній медицині використовують листки печіночниці, які здавна рекомендувались при хворобах печінки, при ревматизмі, як кровоочисний і сечогінний засіб. Листки містять глюкозид протоанемоніт , анемолову олію, дубильні й цукристі речовини, камфору,сапоніни. Квітки застосовують при жовтяниці, від золотухи, кашлю, пропасниці,головного болю, зовнішньо - для промивання очей і при хворобах шкіри. Свіжа рослина отруйна. Печіночниця звичайна

Підсніжник… Цю оригінальну тендітну квіточку називають по-різному. Англійці — сніговою краплею або зірочкою, чехи — сніжинкою, німці — сніговим дзвіночком, а ми дуже просто — підсніжником. Не важко здогадатися, звідки пішла така назва, адже ця смілива квітка здатна пробиватися крізь сніги і зацвітати з першими теплими променями сонця.

Сніг від сонечка сховався Теплих променів злякався. Та з під снігу-справжнє диво: Первісток весни сміливий. Показав чоло тендітне. Пелюсткове і привітне. По підсніжник первоцвіт Сніг долає він і лід

Калюжниця болотна. Це багаторічна трав'яниста рослина 10-40 см заввишки , з мичкуватою кореневою системою. Калюжниця має м'ясисте прямостояче стебло. Листки у калюжниці  темно-зелені, блискучі, гладенькі і зарубчасті. Квітки у калюжниці болотної - великі, правильні, розміщені на довгих квітконіжках у пазухах листків. Відвар коренів калюжниці призначають при порушенні обміну речовин, недокрів'ї та застуді. Він має слабку протипухлинну дію

Ледве навесні сходить сніг і оголюється земля, підіймають свої голівки до сонця проліски. Це маленькі яскраво-сині або сніжно-білі  квіточки, схожі на дзвіночки, нахилені долу, з насичено зеленим вузьким листячком. Взагалі-то проліски ростуть у лісах, це навіть чути з їхньої назви, але зараз багато людей вирощують їх у своїх садах. Проліски дуже красиві, яскраві, вони не бояться холодів. Тому вони першими сповіщають нас про скорий прихід весни. У лісі вони ростуть цілими галявинами. Сині нагадують глибоке лісне озеро, а білі схожі на островок чистого нерозталого снігу.

Казка ”Несподіванка у лісі”Як тільки Промінець полоскотав землю, у лісі відкрила очі квіточка. Солодко потягнувшись, вона озирнулася навколо.«Бр-р-р», - стрепенулася, побачивши чорну землю, самотні стовбури дерев і сиве небо. Набравши у стебельце весняного повітря, вона гукнула: - Агов! Є хтось? Відізвіться! У відповідь тиша. - Аго-о-ов!..  - Я тебе чую, - пролунав поряд голос.- Ой! - від несподіванки квіточка аж підстрибнула. На неї, усміхаючись, дивився блакитний красень.«Які у нього витончені пелюсточки, - подумала квіточка. – А яке тоненьке стебельце й неймовірно гарні листочки!»  Ти хто? – запитала вона у незнайомця. - Твій братик, - відповів він.  Бачачи розгубленість квіточки, пояснив: - Ми - Проліски. Своїм цвітінням ми сповіщаємо про те, що зима позаду. - І я така гарна? – запитала квіточка. Синій красень усміхнувся. Він показав сестричці на дзеркальце води. - Звісно. Ось поглянь. А звідти дивилося два вродливих личка.- Ми такі гарні! – задоволено промовила дівчинка-Пролісок.

Що може бути таким простим і таким чарівним водночас,як не конвалія? Кілька біленьких ,Немов із порцеляни, дзвіночків на довгі стеблині і двійко світло-зелених листків-от і вам, але яке диво , яка довершеність!Та найкраще, що в ній є,-п‘янкий запах . Це один з найкращих , найтонших приємних запахів , з яким можуть зрівнятися хіба що запахи фіалки й резеди . Щоправда, конвалія ніколи не можна залишити у кімнаті, де сплять, бо від її запаху починає боліти голова . Зате як приємно вдихати той цілющий аромат на свіжому повітрі,особливо в лісі, коли його вам навіває легенький подих вітру.

Із зеленої сорочки, Що зіткав весною гай, Білі дивляться дзвіночки. Як зовуть їх - угадай. Це конвалії у гаї На галявині цвітуть. І ніде, ніде немає Кращих квіточок, мабуть. В них так пахощів багато, Цвіту свіжого, роси. Хай ростуть, не буду рвати, - Шкода їхньої краси!

Через 2 — 3 тижні після того, як зійде сніг, маленькі рослини анемони дібровної, 8 — 25 см заввишки, з темно-зеленими глибоко-роздільними листками і великими білими квітками суцільним килимом вкривають вологі місця широколистих і мішаних лісів, береги лісових струмків і річечок. Зовні пелюстки у бутонів і молодих квіток лілувато-рожевуваті від наявності в них особливої речовини — антоціану, що поглинає світлові промені й перетворює їх на теплові. Підвищення температури прискорює відкривання пелюсток. Під час дощу і на ніч пелюстки стуляються, квітконіжка згинається донизу, і квітка звисає, захищаючи таким чином пилок від зайвої вологи. Анемона дібровна дуже легко розмножується частинками кореневищ.

Легенда. Анемона дібровна, відповідно до біблійних переказом, була створена Богом у момент вигнання з раю Адама і Єви. Гнів Всевишнього вилився в лютий холод, який настав у раю. На плечі древніх людей падав сніг, і Бог з милості перетворив сніжинки в ніжні білі квіточки. З тих пір анемона дібровна є символом наступаючої весни, надії на полегшення тяжкої долі.

Ще можливі віхоли, нічні заморозки, холоднеча, але квітка сон-трава цього не боїться, вона завбачливо "утеплилась" щільним шаром м'якеньких срібних волосків, наче закуталась в хутряну шубку. Назву свою - сон-трава - рослина дістала через те, що її квітки в негоду і холод закриті, наче сплять, або через те, що використовували це зілля в народній медицині як снотворний засіб. Польська легенда розповідає, що один мисливець бачив, як ведмідь, з'ївши сон-траву, заснув. Існує і повір’я, нібито покладена на ніч під голову ця рослина викликала пророцькі сни. Поява перших квіток у сону збігається з настанням сокоруху в берези - якраз припадає на початок весни. Після цвітіння з'являються листочки. Доживає рослина до глибокої осені, запасаючи поживу в кореневищі.

  Квітка я на колір ночі, Запашні дзвіночки дивні Навівають сни пророчі І весни казки чарівні. Ніжні мрії я дарую, Синім дзвоном в диво-зіллі Щастя й долю начарую І терпкі кохання хвилі. Смутку сивого краплину Розтрушу понад рікою І з лілових снів полину В небо хмаркою легкою

Що на землі , все треба берегти-і птаха є звіра, і оту рослину. Не чванься тим, що цар природи ти. Бо врешті-решт,ти теж його частина