Пляма (macula):
Характеризується локальною зміною забарвлення шкірного покриву, без змін його рельєфу та консистенції. Плями бувають судинні, пігментні та штучні. Плями судинні діляться на запальні та незапальні.
Запальні плями мають рожево-червоне, іноді з синюшним відтінком, забарвлення і при натисканні (вітропресія) бліднуть або зникають, а при припиненні тиску відновлюють своє забарвлення.
пляма (судинна)
Пляма (macula):
Залежно від розмірів діляться
на розеоли (до 1 см у діаметрі)
та еритеми (від 1 до 5 см і більше в діаметрі).
Прикладом розеолезного висипу може бути сифілітичний розеол, а при еритематозний – прояви дерматиту, токсидермії.
Папула (вузлики) (papula):
По глибині залягання виділяють папули епідермальні, розташовані в межах епідермісу (плоскі бородавки); дермальні, локалізуються в сосочковому шарі дерми (папульозні сифіліди), та епідермодермальні (папули при псоріазі, червоному плоскому лишаї, атопічному дерматиті).
Папула (papula):
Вузлики можуть бути запальні та незапальні.
Останні формуються в результаті розростання епідермісу типу акантозу (бородавки), дерми за типом папіломатозу (папіломи) або відкладення в шкірі продуктів обміну (ксантома).
бородавки папіломи ксантоми
Везикула (vesicula):
Первинний порожнинний морфологічний елемент, розміри якого до 0,5 см у діаметрі, що має дно, покришку та порожнину, заповнену серозним або серозно-геморагічним вмістом.
Везикула (vesicula):
Пухирці розташовуються в епідермісі (інтраепідермально) або під ним (субепідермально). Вони можуть виникати на тлі незміненої шкіри (при дисгідрозі) або на еритематозному фоні (герпес).
дисгідроз
Везикула (vesicula):
Вони частіше утворюються за рахунок спонгіозу (при екземі, алергічному дерматит) або балонуючою дистрофією (При простому та оперізувальному герпесі). При розтині бульбашок утворюються множинні мокнучі ерозії, які надалі епітелізуються, не залишаючи стійкі зміни шкіри.
Пустула (pustula):
Первинний морфологічний порожнинний елемент, заповнений гнійним вмістом. За розташуванням у шкірі розрізняють поверхневі та глибокі, фолікулярні (частіше стафілококові) та нефолікулярні (частіше стрептококові) гнійнички. Поверхневі фолікулярні гнійнички формуються в гирлі фолікула або захоплюють до 2/3 його довжини, тобто розташовуються в епідермісі або сосочковому шарі дерми. Вони мають конусовидну форму, нерідко пронизані волоссям у центральній частині, де просвічує жовтуватий гнійний вміст, діаметр їх становить 1-5мм.
Пустула (pustula):
При регресі пустули гнійний вміст може зсихатися в жовтувато-коричневу скоринку, яка потім відпадає. На місці фолікулярних поверхневих пустул не залишається стійких змін шкіри, можлива лише тимчасова гіпо-або гіперпігментація. Поверхневі фолікулярні пустули спостерігаються при остіофолікулітах, фолікулітах, звичайному сикозі.
Пустула (pustula):
Глибокі фолікулярні пустули захоплюють при своєму формуванні весь волосяний фолікул і розташовуються в межах усієї дерми (глибокий фолікуліт), захоплюючи нерідко і гіподерму – фурункул, карбункул. При цьому при фурункулі в центральній частині пустули формується некротичний стрижень і після загоєння залишається рубець, при карбункулі формується кілька некротичних стрижнів.
фурункул карбункул
Фліктена (різновид пустули):
Поверхневі нефолікулярні пустули – фліктени – мають покришку, дно та порожнину з каламутним вмістом, оточену віночком гіперемії. Вони розташовуються в епідермісі та зовні виглядають як бульбашки з точним вмістом. Спостерігаються при імпетиго. При регресі пустули ексудат зсихається в кірки, після відторгнення яких залишається тимчасова де-або гіперпігментація.
імпетиго
Ектими (різновид пустули):
Глибокі нефолікулярні пустули – ектими – формують виразки з гнійним дном, спостерігаються при хронічній виразковій піодермії та інших. На місці залишаються рубці. Пустули також можуть сформуватися навколо вивідних проток сальних залоз (наприклад, при вульгарних вуграх) і, так як протока сальної залози відкривається в гирлі волосяного фолікула, теж мають фолікулярний характер. Глибокі пустули, що сформувалися навколо вивідних проток апокринових потових залоз при гідраденіті, утворюють глибокі абсцеси, що залишають після себе рубець.
вульгарні ектими
Кірочка (crusta):
Виникає при зсиханні вмісту пухирців, пухирів, пустулі. Залежно від різновиду ексудату кірки можуть бути серозними, геморагічними, гнійними або змішаними. Форма кірок найчастіше неправильна, хоча й відповідає контурам первинної висипки.
ДЖЕРЕЛА:
● https://doctrina.space/subjects/dermatologyVenereology/exam
● https://ppt-online.org/404029
● https://thepresentation.ru/medetsina/diferents%D1%96alna-d%D1%96agnostika-zahv oryuvan-%D1%96z-sindromom-ekzantemi
● https://ppt-online.org/203240
● https://link.springer.com/article/10.1007/s00105-016-3901-4
● http://docplayer.org/123453308-Taltz-der-il-17a-inhibitor-mit-der-hoechsten-affinitaet
-und-spezifitaet-kasuistik-sammlung-plaque-psoriasis-psoriasis-arthritis.html
● https://www.shutterstock.com/image-photo/case-palmar-hyperkeratosis-keratoder ma-child-ichthyosis-1646414830
● https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D 0%BC%D1%96%D1%8F