Презентація "Підготовка до наукового засідання"

ПІДГОТОВКА ДО ВИСТУПУ НА НАУКОВОМУ ЗАСІДАННІ Міщенко Тетяна Іванівна, КЗ “Ліплявський ліцей” Ліплявської сільської ради Черкаської області

Доповідь — одна з найпоширеніших форм публічних виступів. Вона порушує нові проблеми, що ще потребують вирішення, має характер гострої злободенності. Розрізняються політичні, звітні, ділові та наукові доповіді.

Представлення доповідача Воно передбачає надання стислої інформації про нього: його прізвище, ім'я та посада. Голова зібрання може пояснити, чому саме цю людину запрошено виступити, тому доповідач має дати якомога більше інформації про себе тому, хто його представлятиме.

Підготовка до доповіді Перший крок у підготовці — для організатора зібрання: він має окреслити тему, мету та завдання засідання (визначити коло питань, що їх мають охопити доповідачі) Другий крок —теж для організатора зібрання. Він має підібрати доповідачів, які будуть висвітлювати визначені питання. Третій крок - теж для організатора зібрання. Навчання доповідачів. Висвітлювані питання мають ґрунтуватися на найновіших дослідженнях та наукових публікаціях (якщо це науковий виступ), на останніх виступах у пресі, на радіо та телебаченні, як прихильників, так і опонентів (якщо це політичний виступ), на аналізі та посиланнях на протоколи попередніх засідань (якщо це громадські збори).       .

Четвертий крок - для самих доповідачів. Кожен із них має дібрати необхідну інформацію для виступу. Вона може бути отримана з двох джерел: теоретичні джерела — статті в періодичних виданнях, книги та окремі публікації, що стосуються теми, енциклопедичні, термінологічні та галузеві словники; практичні джерела - усні розмови з обізнаними з проблемою людьми, промовисті приклади та власне бачення проблеми. П’ятий крок – для самих доповідачів: написання плану доповіді на папері, що містить: вступ, основний текст (серцевина доповіді), висновки.

Вступ  Першочерговим завданням доповідача на цьому етапі є привернути й утримати увагу аудиторії. Практичні поради доповідачеві: подякуйте тому, хто представив вас аудиторії (наприклад, голові); чітко назвіть тему вашої доповіді та проблему, що їй присвячена остання; стисло поясніть, у який спосіб ви аналізуватимете проблему, на що, насамперед, звернете увагу. Зазначте, яку візуальну допомогу ви задієте (відеофільми, графіки, діаграми, таблиці та інші ілюстративні матеріали).

Основний текст. В основній частині викладається суть проблеми, наводяться докази, пояснення, міркування. Слід пояснювати кожен аспект проблеми, добираючи переконливі цифри, факти, цитати . Надзвичайно важливо продумати, в яких місцях тексту потрібні своєрідні "ліричні" відступи, адже суцільний текст погано сприймається ( приміром, якусь кумедну історію…) Висновки Підсумуйте все сказане. Висновки певним чином мають узгоджуватися із вступом і не випадати з загального стилю викладу.

Слід пам’ятати Готуючись до виступу, доповідач має записати доповідь на папері, тому слід врахувати, що розмовна мова значною мірою відрізняється від писемної. Не варто говорити так, як пишемо, навпаки, потрібно писати так, як говоримо, адже розмовна мова вільніша, сприймається легше. При цьому треба дотримуватись загальноприйнятих літературних норм у користуванні лексичними, фонетичними, морфологічними й стилістичними засобами мови, адже важливою умовою успіху є бездоганна грамотність.

Корисні поради невпевненим у собі По-перше, потрібно гарно підготуватися: найкраще прочитати декілька разів уголос написане перед дзеркалом або записати на диктофон і прослухати виступ. По-друге, слід уявити себе на місці слухача, оцінити свій виступ критично. По-третє, переконатися, що в разі потреби ви зможете швидко зорієнтуватися, зазирнувши у записи. По-четверте, варто шукати підтримки в аудиторії. Завжди є люди, котрі усміхнуться, кивнуть чи якось інакше схвально відреагують на ваш виступ.

Страх перед аудиторією — явище досить поширене серед промовців. Він дається взнаки по-різному: може тремтіти голос, може вкриватися червоними плямами обличчя, ніби доповідач щойно вчинив щось ганебне, може супроводжуватися повільним блокуванням будь-яких проявів волі. Ці ознаки—справжня напасть для доповідача. Використовуйте жестикуляцію, жести посилюють емоційне звучання сказаного, але знайте: вони не можуть бути безперервними, одноманітними, відповідати словам…

Використання голосу Практичні поради: -Постійно тренуйте свій голос; найзручніший спосіб для цього — читання вголос; контролюйте правильність вимови. -Пристосуйте свій голос до тієї обстановки, де відбувається спілкування. -Не говоріть надто голосно — це справляє враження агресивності. -Хто говорить надто тихо, справляє враження людини, яка погано володіє тим матеріалом, про який говорить, або ж не впевнена в собі. -Голос підвищуйте тоді, коли ставите запитання, виявляєте радість чи здивування. -Голос понижуйте тоді, коли хочете когось переконати або відповісти на запитання.

Домашнє завдання: вправа 721 (письмово) Прочитайте в  підручнику української літератури уривки статей про ваших улюблених поетів чи письменників. Які джерела використали автори підручника, щоб розповісти про них? На основі цих джерел підготуйте доповідь про улюбленого майстра слова.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!