Пам’ятай: усі ми разом розумніші, ніж кожен із нас. Нова ідея – це нова комбінація старих елементів. Г. Драйден Професійна зрілість педагога – це готовність до творчої діяльності, яка спирається на професійну компетентність, педагогічну майстерність і гуманістичну спрямованість осіб, стійку мотивацію до вдосконалення педагогічної майстерності
Удосконалення рівня професійної компетентності – один із основних напрямків реформування освіти. Головні нормативно-правові документи Міністерства освіти і науки України свідчать: «Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов’язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру». (Закон України «Про освіту»); «Підготовка педагогічних і науково-педагогічних працівників, їх професійне самовдосконалення – важлива умова модернізації освіти». (Національна доктрина розвитку освіти).
ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ПЕДАГОГА - ЦЕ ОСОБИСТІСНІ МОЖЛИВОСТІ ВЧИТЕЛЯ, ЯКІ ДОЗВОЛЯЮТЬ ЙОМУ САМОСТІЙНО Й ЕФЕКТИВНО РЕАЛІЗУВАТИ ЦІЛІ ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОцесу. Компетентнісний підхід до професійного розвитку педагога потребує трансформації змісту навчання, перетворення його з моделі, яка об’єктивно існує для «всіх» педагогів, на суб’єктивні надбання кожного педагога, враховуючи вимоги Концепції “ Нової української школи”
Професійний педагогічний потенціал вчителя не може бути сформований одного разу і назавжди. Професійне вдосконалення в процесі накопичення досвіду практичної діяльності повинно здійснюватися на основі критичного і вимогливого відношення педагога до себе і до своєї роботи. Постійне особисте і професійне зростання в ідеалі виступає як невід’ємна риса професіоналізму вчителя.
«Не так важливо вчити дітей, - наголошує К. Роджерс, - як важливо створити ситуацію, в якій дитина просто могла б учитися сама й робила б це з задоволенням». В інноваційному навчанні головною дійовою особою є учень, що і є принциповою відмінністю від традиційного навчання. «Ми повинні стати на місце дитини й виходити з цього. Не програми, а вона повинна визначати як якість, так і кількість навчання» (Дж.Дьюї). За словами К. Роджерса, вчитель сходить з п’ядестала, стає одним із тих, хто допомагає навчатися, і вчитися сам у тих, кому допомагає. Перевага надається таким формам взаємодії, що забезпечують високий рівень активності кожного учня, максимальне застосування його досвіду.
РОБИМО ВИСНОВКИ Основні показники педагогічної компетентності вчителя в умовах НУШ - це передусім: Інтелектуальна компетентність (наукові знання); Психологічна компетентність; Управлінська компетентність (базові вміння); Мотиваційна компетентність; Проективна компетентність; Методична компетентність Творчі якості Креативність (здібність виробляти нові ідеї); Інтуїція (виявлення суттєвості); Дивергентність (здібність мати декілька підходів до рішення однієї проблеми); Оригінальність (наявність творчої уяви до підходу); Асоціативність (вміння проводити аналогію) Наслідком цього є продуктивність: зростання професійного рівня; сучасність та ефективність виконання прийнятих рішень; високий ступінь навченості та вихованості учнів.
Портрет сучасного вчителя Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, Я набуваю знань і навичок. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром. На думку А. Макаренка, оволодіти педагогічною майстерністю може кожний педагог за умови цілеспрямованої роботи над собою. Вона формується на основі практичного досвіду.
Ця професія вічна. Як би не мінялося суспільство, як би далеко не йшло воно у своєму розвитку, без учителя воно ніколи не обійдеться. В майбутньому зникнуть деякі професії, але учителі будуть завжди. Учні вчаться у вчителя багато чому: працьовитості, умінню жити в колективі, бути сміливими і чесними, а це означає, що учитель повинен мати усі ці якості. Учитель - вічний учень. Цілеспрямовано, невпинно треба працювати над собою. І так буде завжди!