Презентація "Пісні зимового циклу «Ой хто, хто Миколая любить», «Добрий вечір тобі, пане господарю», «Щедрик, щедрик, щедрівочка»

Двадцяте вересня. Класна робота. Пісні зимового циклу «Ой хто, хто Миколая любить», «Добрий вечір тобі, пане господарю», «Щедрик, щедрик, щедрівочка»

Колядки

Колядки Єдиної думки щодо походження слова «коляда» немає. Багато дослідників схильні вважати, що воно походить від латинського слова Саlеndа, що означає свято нового року. Існує також думка, що слово «коляда» пов’язане з іменем язичницького божества Коляди, що уособлювало народження Сонця в сузір’ї Водолія. Колядками називаються поетично-пісенні твори, які виконуються в час і з нагоди святкування Коляди, якими супроводжуються магічно-ритуальні різдвяні дійства. Традиційно композиція колядки проста. Вона складається із заспіву, власне колядки, приспіву та поколяді. Колядували на Різдво хлопці, ходили по дворах із саморобною зіркою, іноді — у супроводі перевдягнених Маланки, кози, ведмедя, солдата. Якщо їх запрошували до хати, вони розігрували сценки з народної вистави, яка первісно переслідувала ту ж мету, що й пісні — напророкувати добробут у господарстві («Де коза ходить, там жито родить, де коза ногою, там жито копою, де коза рогом, там жито стогом»), а пізніше перетворилися на святочну розвагу. Зібрані під час колядування подарунки складали почастунок на спільній вечері молоді.

“Добрий вечір тобі, пане господарю!” Добрий вечір тобі, пане господарю. Радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився! Застеляйте столи та все килимами,Та кладіть калачі з ярої пшениці. Бо прийдуть до тебе три празники в гості: Ой що перший празник – Святеє Рождество,А другий вже празник – Святого Василя,А третій вже празник – Святі Водохрещі. А що перший празник зішле тобі втіху,А що другий празник зішле тобі щастя,А що третій празник зішле всім нам долю,Зішле всім нам долю, Україні волю.

Запитання. Що ви бажаєте своїм близьким, рідним, знайомим під час будь-яких свят? Для чого?Як пояснити урочистість, пов’язану з народженням Сина Божого?Про які три свята згадується у творі? Що вам про них відомо?Чому повинні радіти господарі?Розкажіть, як люди готуються до зустрічі народних свят?Яке народне свято вам подобається найбільше? З чим це пов’язано?Визначте тему. Визначте ідею. Яка основна думка твору?

Тема: вітання господаря з доброю новиною — народження Сина Божого і з новорічними та зимовими святами.Ідея: побажання господарю «віку, щастя, долі». Основна думка: радість людини з приводу зимових свят, сподівання на те, що ці «празники» наступного року дадуть міцне здоров’я, добробут, щастя, які так необхідні кожному господарю і його родині.

Запам’ятай! Рефрен (приспів) – повторення групи слів, рядка або кількох віршових рядків у поетичному творі. Наприклад:…радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

“Ой хто, хто Миколая любить”

Особливості свята Миколая Це — веселе народне свято. Колись господарі варили пиво, скликали гостей: пили, гуляли, веселилися. А по обіді запрягали найкращі з коней в «козирки» і з піснями та веселими вигуками їздили навколо села — «бо ж треба знати, чи слизький сніг цього року випав!» Погано, якщо в ті дні хто інший — не господар — перейде через подвір’я першим. Кожний господар встає цього дня раніше, ніж звичайно, та йде дати худобі їсти. Прийшовши до хліва, поздоровляє худобу словами: «Дай, Боже, добрий день, щобись худібонька здорова була та й я з тобою ще й з своєю жоною!»

Особливості свята Миколая У народних легендах та переказах Святий Миколай боронить людей перед стихійним лихом, а найбільше — на воді. Усі одеські рибалки у своїх куренях мали образ святого Миколая. Виходячи в море на промисел, рибалки брали з собою образ Святого Чудотворця.

Легенда про Святого Миколая На Харківщині записана така легенда про Святого Миколая: «Святий Микола-Чудотворець на небі не сидить, а тут на землі, людям помагає. Не те, що Касян — за панича убрався і до Бога пішов жалітися на людей: «Вони, — каже, — Миколу шанують, почитають, на його ім’я церкви будують, а мене й не згадують». Бог вислухав Касяна та й каже до янголів: — Покличте мені святого Миколу. Скажіть, щоб зараз прийшов! — Нема його на небі, — кажуть янголи. — А де ж він? — Пішов на Чорне море людей рятувати! — Почекай, — каже Бог до Касяна, — Микола прийде, тоді поговоримо!

Легенда про Святого Миколая Через деякий час Бог знову посилає янголів за Святим Миколаєм. — Нема його, — кажуть янголи, — на землі людей від пожежі рятує! Утретє посилає Бог янголів за Святим Миколаєм. — Нема його, — кажуть янголи, — він кайдани розбиває, козаків з турецької неволі визволяє. Аж за четвертим разом з’явився Святий Миколай перед Богом: у старій свиті, мотузком підперезаний, чоботи в болоті і руки в грязюці. — Де ти був? — спитав Бог, а Святий Микола йому відповідає: — Помагав мужикові воза з багна витягнути! — Ось бач, — каже Бог до Касяна, — за що його люди шанують. Він на небі не сидить, на землі діло робить, а ти паном одягнувся і тут, на небі, кутки обтираєш. Іди геть від мене!… Будуть тебе люди боятись, але не будуть шанувати». З інших народних оповідань виходить, що Святий Миколай-Чудотворець опікується не тільки людьми, а й диким звіром. У Галичині Святий Миколай роздає дітям подарунки.

“Ой хто, хто Миколая любить” Ой хто, хто Миколая любить, Ой хто, хто Миколаю служить, Тому святий Миколай, На всякий час помагай, Миколає! Ой хто, хто к ньому прибігає, На поміч його призиває, Той все з горя вийде ціло, Охоронить душу й тіло, Миколає! Ой хто, хто спішить в Твої двори, Сего Ти на землі і в морі Все хорониш від напасти, Не даєш му в гріхи впасти, Миколає! Миколай, молися за нами, Благаєм Тебе зі сльозами. Ми Тя будем вихваляти, Ім'я Твоє величати, На віки.

Хто такий Миколай? Чому він святий?Для чого люди зверталися до Миколая?Чому Вкраїна названа у творі змученою, бідною?Що люди бажають своїй рідній країні?Чи ж допомагає Миколай людям, чи ж задовольняє їх прохання, бажання? У зв’язку з чим ви так вирішили?Визначте тему. Визначте ідею.

Тема: звернення людей до Бога, Святого Миколая, щоб він допоміг рідній Вкраїні «встати із руїни», бідності.Ідея: возвеличити прагнення людей покращити долю свого рідного краю, зважаючи на допомогу Святого Миколая.

Щедрівки Щедрівки є словесно-пісенною частиною іншого свята — Нового року, пов’язаного із величанням місяця. Місяць посідав важливе місце в культовій системі праслов’ян, які, і спостерігши його зв’язок з водою, вбачали його неабияку роль у вирощуванні врожаю. Тому свято, метою якого було вблагати духів неба та землі сприяти в господарстві, отримало назву Щедрого вечора. Звідси й походить назва творів, які виконувались у цей час — щедрівки.

Щедрівки Щедрий вечір для наших предків теж був обрядовою поезією, що часто називалась Маланкою. Маланка — дочка богині Лади і втілення родючої вологи, необхідної для добірного врожаю. У цьому виявлявся її зв’язок із місяцем. Містичні процесії, які здійснювались у цей день, значно відрізнялись від різдвяних. Вони називались «водіння Маланки». Тут головну роль виконувала, як правило, найкрасивіша дівчина, яку водили від хати до хати, бажаючи добробуту й удачі в господарстві та на полі. Серед перевдягнених персонажів обов’язковими були Маланка, прикрашена квітами, із зорею на чолі, яка йшла в супроводі кількох дівчат із деревцем; Місяць (Василь), одягнений як селянин-орач із серпом у руці (знак місяця); король, одягнений, як мисливець, в оточенні хлопців-плугатарів, які мали вола, запряженого в плуг; дід Змій із довгою зеленою чи білою бородою, оперезаний гадюками та ін. Після звеличення Маланки, яке відбувалось у кожному дворі, звеличувались члени родини — господар, господиня, їхні дорослі чи малі діти. При цьому виконувались окремі щедрівки для кожного. Ними звеличували працю, зичили добробуту для всієї сім’ї.

Щедрівки У народних творах, приурочених до святкування Щедрого вечора, часто трапляється образ пирогів, які вважалися жертовною стравою цього свята, що символізувала новонароджений місяць. Вони були обов’язковим викупом для персонажів драматизованого дійства, що чітко зафіксувалось у багатьох текстах: «Кугу, кугу! Виносіть по пирогу. А не дасте пирога, потягнемо хату за рога!» або «Щедрик-бедрик, дайте вареник!» Важливою особливістю щедрівок є те, що вони, як правило, виконуються тільки дівчатами чи жінками, рідше — дітьми і майже ніколи — чоловіками.

Щедрівки — це віршовані побажання добра, злагоди, успіху в новому році своїм рідним, близьким, гостям. Їх співали напередодні Нового року (на Щедрий вечір) й зазвичай виконували дівчата.

«Щедрик, щедрик, щедрівочка» Щедрик, щедрик, щедрівочка,Прилетіла ластівочка,Стала собі щебетати,Господаря викликати:– Вийди, вийди, господарю,Подивися на кошару,Там овечки покотились,А ягнички народились. В тебе товар весь хороший,Будеш мати мірку грошей. Хоч не гроші, то полова,В тебе жінка чорноброва. Щедрик, щедрик, щедрівочка,Прилетіла ластівочка.

Що означає приліт ластівочки?Як ластівочка охарактеризувала господаря?Кого ми можемо назвати справжнім господарем?Як зрозуміти наступне: «По праці і добробут вимірюється»?Для чого люди щедрують один одному?\Чи щедрували ви на новорічні свята? Для чого ви це робили? Яку винагороду отримали?Яка тема пісні?Ідея?

Тема: зображення справжнього господаря, який завдяки своїй праці має достаток та ще й жінку чорноброву.Ідея: схвалення господаря за його вміння доглядати худобу і отримувати належну платню за свою роботу. Композиція. Твір має обрамлення, тобто починається і закінчується одними й тими словами: Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка…Щедрівка побудована у формі діалогу.

Домашнє завдання Прочитати с.28-36. Вивчити напам’ять одну з пісень зимового циклу. Знати поняття «рефрен».