Урок Емма Андієвська. Сучасна українська письменниця і художниця . ЇЇ казки-притчі . «Казка про яян». Прихований повчальний зміст твору.

Тема. Емма Андієвська.  Сучасна українська письменниця  і  художниця . ЇЇ  казки-притчі . «Казка про яян». Прихований повчальний зміст твору.

Мета:  ознайомити учнів з життям і творчістю письменниці, навчити учнів розуміти прихований зміст твору; виробляти уміння й навички визначати головну думку казки, робити власні висновки з приводу прочитаного;

розвивати культуру зв'язного мовлення, пам'ять, логічне мислення, творчу уяву ; виховувати почуття людяності, душевної щедрості, причетності до всього, що діється навколо.

Тип уроку: урок-подорож.

 Обладнання: портрет, картини Емми Андієвської, твори письменниці, дидактичний матеріал.

Ніколи не будьте спрямовані

лише на своє “Я”, зберігайте в собі

 чистоту помислів дитинства,

і доля вам віддячить

новими відкриттями, повнотою життя.

Е.Андієвська

Хід уроку

І.Організаційний момент.

-        -Дорогі діти, сьогодні звичайний день, та він одночасно й унікальний, адже більше ніколи не повториться. Лише враження залишаться – веселі чи сумні. То ж давайте перетворимо нинішній урок на свято й почерпнемо з нього якомога більше позитивного, корисного.

-А розпочати я хочу із притчі.

«Зерна кави»

Одного разу до батька прийшла дочка і скаржиться:

- Батьку, я втомилася долати труднощі та розв’язувати проблеми, я весь час пливу проти течії. Я виснажена, у мене більше немає сил.Що мені робити?

Батько ж замість відповіді поставив на вогонь три однакові каструлі з водою.

В одну вкинув моркву, в другу поклав яйце, а в третю насипав зерна кави. Через деякий час він вийняв з води моркву, яйце і налив у чашку кави.

- Що змінилося? – запитав він свою дочку.

- Яйце і морква зварилися, а зерна кави розчинилися у воді, - відповіла вона.

- Ні, доню моя, це лише на перший погляд так… Подивися – тверда морква в окропі стала м’якою та вразливою. Рідке яйце стало твердим. Зовні вони не змінилися, вони лише змінили свою структуру під впливом однаково несприятливих умов. Так і люди – сильні зовні можуть розклеїтись і стати слабкими там, де крихкі і ніжні лише тверднуть і міцніють.

- А кава?

- Це найцікавіше. Зерна кави повністю розчинилися в новому ворожому оточенні та змінили його – перетворили окріп в чудовий ароматний напій. Є особливі люди, які не змінюються через обставини – вони змінюють обставини і перетворюють їх на щось нове і прекрасне, отримуючи користь і знання в даній ситуації…

       Я бажаю вам щоб сьогодні на уроці ви отримали не тільки знання,а й користь від наданих порад.

        Тож пропоную вирушити у подорож до дивовижної країни яян. Чи можемо ми знайти таку країну на карті світу?

Отож подорож наша буде казковою, а автором цієї казки є сучасна українська письменниця  і  художниця Емма Андієвська.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

    Недарма кажуть, що гордість, висока самосвідомість, прагнення духовної досконалості – риси національного характеру українського жіноцтва, а також традиція, яка тягнеться від давніх часів – від княгині Ольги, Насті Лісовської, Соломії Крушельницької, Лесі Українки. У цей ряд ми можемо поставити і прізвище видатної української сучасної письменниці, нашої землячки, емігрантки Емми Андієвської, із життям і творчістю якої ми познайомимося сьогодні на уроці.

ІII. Повідомлення теми, мети уроку. 

Відкриваємо зошити, записуємо число та тему уроку « Емма Андієвська. Сучасна українська письменниця  і  художниця . ЇЇ  казки-притчі . «Казка про яян». Прихований повчальний зміст твору»

Мета нашої подорожі: ознайомитися  з життям і творчістю письменниці, навчитися розуміти прихований зміст твору; виробляти уміння й навички визначати головну думку казки, робити власні висновки з приводу прочитаного; розвивати культуру зв'язного мовлення, пам'ять, логічне мислення, творчу уяву ; виховувати почуття людяності, душевної щедрості, причетності до всього, що діється навколо.

IV Сприйняття та засвоєння учнями нового навчального матеріалу.

1. Життя і творчість Емми Андієвської

- Емма Андієвська — митець, обдарований багатогранним талантом: поет, прозаїк, художник. На жаль, її творчість стала відомою в Україні лише близько двадцяти років тому. 

- Пропоную вам послухати розповідь про життєвий шлях Емми Андієвської.

•   Народилася пані Емма 19 березня 1931 року в м. Донецьку (тоді віно називалося Сталіно) .Потім родина переїхала до Вишгорода, що під Києвом. Саме тут, як згадує письменниця, вона вперше побачила жінок у білих вишиваних сорочках, які спілкувалися чудовою українською мовою.

       Ось що говорить про своє дитинство жінка: « Мене змалечку готували на росіянку. До шести років я взагалі не володіла українською мовою, для мене навіть добирали няньок зі справжнім російським акцентом, аби виховати панську дитину. Не виховали. Чому? Дуже просто. Кожна нормальна дитина гостро реагує на несправедливість…»

         Коли дівчинці виповнилося 12 років радянські спецслужби вбили її батька, який був хіміком-винахідником. Мати Емми Андієвської, боячись розправи, емігрувала в Західну Європу. Вони жили у Франції, США, а з 1961р. – у Німеччині, у місті Мюнхені. У 1957р. письменниця закінчила Український Вільний Університет, 40 років пропрацювала на радіо «Свобода».

-Емма Андієвська працює в різних літературних жанрах: вона пише великі прозові твори, вірші, перекладає твори античної літератури, а останнім часом створює і казки.

У народі кажуть: іде біда,та не одна. Те ж саме можна сказати про талант: якщо Бог ним людину,то не одним. Емма Андієвська,як і Тарас Шевченко,і Олександр Довженко,творить не лише в царині красного писемства, але й у малярстві.

Прошу звернути увагу на екран і переглянути кілька картин Емми Андієвської.

2. Вступне слово

-Авторка писала як для дітей,так і для дорослих. Наприклад, вона видала збірку казок, проте це незвичайні літературні казки. Це-казки-притчі.

          Казка – жанр усної народної творчості, переважно прозовий художній твір про вигадані, а часто й фантастичні події.

     Притча-це коротке оповідання алегоричного повчального змісту з яскраво вираженою мораллю. (запис визначення у зошити)

-Яка відмінність між народною і літературною казкою?
Літературна казка – це авторський прозовий чи віршований твір, що змальовує пригоди вигаданих або традиційних казкових героїв. Текст літературної казки постійний і незмінний. Така казка обов’язково має автора.

      Напевно, кожен розуміє,що треба думати не лише про себе,а й про інших. Але на практиці це робити дуже важко,адже доводиться більше працювати, у чомусь себе обмежувати, поступатися заради інших своїми інтересами.

      Але спершу я пропоную вам зазирнути  у чарівне дзеркальце,  якому ви знайдете відповідь на питання : „Хто найважливіший у світі?” Кого ви там побачили?

-Чи згодні ви з відповіддю, яку бачите у дзеркальці?

-Багато хто на запитання про найголовнішу, найяскравішу, наймудрішу людину у світі відповість: „Я”.

 Людей, які найбільше люблять себе, називають ЕГОЇСТАМИ. Емма Андієвська таким людям придумала іншу назву – ЯЯНИ.

Казка-притча про яян Е.Андієвської саме й показує наше внутрішнє «Я»,яким воно інколи буває.

3.Словникова робота.

Вирушаючи у подорож візьмемо з собою «торбинку незнайомих слів».

• Отже, заглянемо, що ж у ній є.

«Торбинка незнайомих слів».

Вежа — висока й вузька, переважно з каменю, архітектурна споруда, що будується окремо або становить верхню частину будівлі. Синонім до цього слова — башта.)

Кельма — ручний будівельний інструмент у вигляді невеличкої лопатки; застосовується при муруванні стін, настиланні бруківки тощо.

Не глипнув у його бік — не подивився в його бік.

Кволий дідусь — слабкий, безсильний.

Немощі — хвороби, безсилля.

Бракує сил — не вистачає сил.

Гузир — місце, де зав'язано мішок.

Брама — міські ворота.

Насельники — мешканці, жителі.

 Глипнув — глянув.

4 . Ознайомлення з «Казкою про яян». Виразне читання казки.

-Із вмістом торбинки ознайомилися, отож  разом із головним героєм вирушаємо .

1).Робота з текстом казки

1. Прочитайте перший абзац казки. Що вам здалося найбільш дивним? (Дивно, що у проваллі існує ціле місто; дивно, що у місті постійно будуються вежі, які весь час завалюються; дивно, що інших будівель, крім веж, у місті немає).

Читання другого абзацу

2. Що дивного ви помітили в поведінці жителів міста? (Вони не відгукнулися на прохання хлопчика дати йому поїсти. Вони взагалі не звертали уваги на хлопчика і жодного слова йому не сказали!)

2). Читання продовження  казки в особах.

- Продовжимо мандрівку , використовуючи читання казки в особах.

5. Мозковий штурм. Бесіда за змістом казки

- До якої країни потрапив пастушок?

• Де знаходилося місто яян? Зачитати.

(У глибочезному проваллі, далеко від усього світу, від його природних див, від чистої блакиті неба, від ласки й тепла сонечка...)

• Який воно мало вигляд? Прочитайте.

(« Коли він розплющив очі, то побачив, що лежить на площі великого міста, яке складається з багатьох веж, що їх кожен будує на свій лад, бо ці вежі весь час завалюються»).
6. Опереджувальне завдання.

Усне повідомлення на тему «Що об'єднує Вавилонську башту та вежі міста яян?»

-Вавилон — велике й багате місто в стародавній Месопотамії. Важливий торговельний і культурний центр.

Прадавній  міф  розповідає про спорудження після всесвітнього потопу вежі «висотою до небес». Будівництво йшло успішно, башта ставала все вищою, адже люди, розмовляючи однією мовою, працювали дружно, злагоджено. Розгніваний людським зухвальством Бог переплутав людські мови так, щоб будівельники перестали розуміти один одного, — і вежа розвалилася.

-Місто, у якому жили яяни, знаходилося у глибочезному проваллі серед високих скель. Це було місто бідняків, бо складалося з веж, що весь час завалювалися.

У місті яянів вежі вузькі, довгі, не схожі одна на одну, бо «їх кожен будує на свій лад». Не дивно, що «ці вежі весь час розвалюються», що деякі з них — лише купи каміння. Яяни, на відміну від різномовних вавілонян, узагалі не розмовляють, вони не можуть вимовити навіть звичайнісіньке «ти».

• Тепер нам зрозуміло, чому жителі міста будували вежі. Яяни цікавляться лише самі собою. Очевидно, вони хотіли відгородитися від інших людей, жити наодинці з собою; кожному з них і простору багато не потрібно, і без вікон можна обійтися, бо їх же ніхто і нічого не цікавить, окрім самих себе. Отже, і легенда, і казка нас навчають, що без краси людських взаємин не може бути гармонії й краси ні в природі, ні в людському оточенні.

• Як вели себе мешканці міста?
( Жоден яянин не відгукнувся до малого пастушка, навіть не подивився в його бік).

• Чому тільки немічний дідусь заговорив до хлопчика? Прочитайте. («Я ж почув тільки тому, що мене здолали немощі, і внутрішні підпори, які досі тримали мене, як вони тримають усіх яян цього міста, передчасно струхли й завалилися, як і моя вежа, поправити яку мені бракує сил»).

• А які підпори тримають яян у їх мовчанні?
(За словами дідуся, «кожен яянин знає тільки своє «Я» і тому запитань іншої людини просто не чує». «Ніхто не може догодити яянинові, бо тільки він сам усе знає і вміє, і то найкраще». Таких люди називають егоїстами).

• Чому мешканці чудернацького міста «майже вічні?»
(Дідусь пояснив, що вони харчуються власною гординею, власним «Я».Оскільки гординя незмірна («Я» невичерпне), то всі тутешні городяни майже вічні. Помирають лише ті, у кого «Я» вичерпується).

-Що пастушок побачив замість дідуся ?

(Та замість дідуся він намацав тільки мішок, по гузир наповнений самоцвітами.)

- Скільки воріт було у місті яян?

7. Усне повідомлення на тему «Символічне значення числа сім»

У місті яянів сім воріт. Не п'ять, не вісім, не дев'ять, а саме сім.

-Підготувати інформацію про символічне значення числа 7 отримала завдання …

Число сім у багатьох народів із сивої давнини стало священним. Маємо сім днів у тижні.

На стародавніх малюнках тиждень зображували у вигляді семикутної зірки. Маємо сім кольорів веселки, сім чудес світу, сім нот, сім струн на лірі Орфея.

За церковними канонами, є сім головних гріхів: гордість, жадібність, нечистота (тіла й душі), ненависть, обжерливість і пияцтво, гнів, лінощі.

Цей список можна продовжувати. Виникає думка: а може, усі ці сімки — випадковість?

• Не дивно, що в місті яянів було саме сім брам, — доля давала мешканцям шанс позбутися егоїзму, непомірної гордині й стати справжніми людьми.

«Усне малювання».

- Давайте спробуємо пофантазувати і уявити собі яянів. Якими б ви їх намалювали?
( Учні по черзі дають відповіді, доповнюючи один одного ).

8. Характеристика героїв твору. Гра «Знайди зайве»

На дошці написана характеристика дідуся , пастушка і яянів ,знайдіть зайве.

Пастушок:                     Дідусь :                             Яяни :

• Добрий              -Вдячний                           -Добрі
• Турботливий    - Злий                                 -егоїстичні
• Лінивий            -Пихатий                           -йдуть на допомогу
• Шанобливий   -Добрий                               -взаємновічливі
• Егоїст               - Бажає допомогти             -дружні       
• Сердитий          -Працьовитий                     -працьовиті
• Чемний             -Цікавить лише власне я    -цікавить лише власне я

Бесіда:

 1.Чому, на ваш погляд, кволий дідусь не став повністю яянином,хоч і прожив у цьому місті багато років?
 

2.Чим, на ваш погляд, пояснити те, що пастушок не хотів бути яянином і залишитися разом з яянами жити?

 (Ми знаємо, що маленький козопас — сирота. Можемо припустити, що в нього було нелегке дитинство, але хлопчик не озлобився ні на людей, ні на навколишній світ, не розчарувався в житті. Він прагне прийти на допомогу незнайомому кволому дідусеві — винести старенького з того страшного міста).

• Проаналізуйте поведінку хлопчика в останніх епізодах казки. Чи правильно він учинив?

(Пастушок обережно (отже, з повагою) посадив старого на плечі й пішов до найближчої брами (нагадаємо, що їх було сім). Він їй низенько уклонився, звернувся, мов до людини, із словами ввічливості: «Вельмишановна брамо, чи не була б ти така ласкава й відпустила нас на волю ...»

• Усе це свідчить про те, що пастушок був добрим, лагідним, вихованим хлопчиком, привченим шанувати довколишній світ).

9.

Складання пам’ятки «Як не стати яянином»

1)   Думати не лише про себе, а й про інших.

2)   Навчитися слухати інших, поважати їхню думку.

3)   Учитися в мудріших, прислухатися до розумних порад.

4)   Допомагати старшим і тим, хто потребує допомоги, не чекаючи віддяки.

5)   Боротися з труднощами і долати їх.

6)   Бути вдячним іншим людям.

7)   Любити свою домівку, рідний край.

10. Формулювання теми та ідеї твору.

• Тепер ми можемо сформувати тему та ідею твору.
• Тема: зображення фантастичної події: хлопець-козопас потрапив у місто, де живуть тільки яяни.
• Поміркуйте: Від чого застерігає своїм твором письменниця?Чого навчає?
• Ідея: засудження тих, хто чує тільки власне «я», до всього іншого — байдужі, возвеличення доброти, чуйності, прагнення подати безкорисливу допомогу тому, хто її потребує.
• Отже, чи можемо ми стверджувати, що цей твір має повчальний зміст? Так? Значить його  можна вважати притчею.

• Доведіть, що прочитаний твір є казкою? (незвичайні ситуації, невизначеність часу, добро перемагає зло, наявність позитивних героїв, чарівні предмети, перетворення). Навести приклади.

V Узагальнення і систематизація знань

1.Літературна гра «Світлофор».

1. Пастушок, заганяючи козу, упав у криницю. Ні

2. Хлопчик потрапив на площу великого міста. Так

3. Перший чоловік, до якого підійшов козопас, не відповів на жодне його запитання. Так

4. Зовсім зневірившись, хлопчик натрапив на однолітка, який поділився з ним окрайцем хліба. Ні

5. Кожен яянин знає лише своє «я», і тому запитань іншої людини просто не чує. Так

6. Дідусь почув питання хлопчика тільки тому, що він теж колись був чужинцем і його здолали немощі. Так

7. Кожен яянин із задоволенням приймає допомогу інших. Ні

8. Там усі харчуються власним «я». Так

9. Коли дідусь був юнгою на кораблі, то випав за борт і опинився в місті яян. Так

10. Вийти з міста можна було тільки дійшовши до брами і сказавши: «Сім-сім, відчинись». Ні

11 .Хлопчик хотів подбати про дідуся й тому покликав його із собою. Так 12.Повернувшись додому, малий козо пас став красенем-велетнем. Ні

2.Займи позицію
 

Чи були яяни щасливими людьми?

Чому ви так вважаєте?

VI.Підсумок уроку-подорожі

Залишивши місто яянів, пастушок знайшов за своїми плечима мішок із самоцвітами. Напевне, це винагорода за небайдужість, щирість, любов до людей. Так зазвичай закінчуються казки: перемагає добро, добро винагороджується.

   Наша подорож також завершилася.

Мені дуже хочеться, щоб у нашому реальному житті завжди перемагало добро. І так буде, якщо ми не будемо егоїстами, збережемо в своїх серцях любов до інших людей, будемо спільно намагатися зробити цей світ добрішим.

Тож давайте спробуємо кожен день робити хоча б одну добру і безкорисливу справу! І неважливо , дрібниця це буде чи щось значиме…Аби лише було ваше бажання… Побачите, як відразу зміниться світ

VII Повідомлення домашнього завдання.

Виразно читати твір «Казка про яян» (обов'язково); намалювати ілюстрації до казки (за вибором учнів); написати продовження твору (за вибором учнів).