Номер слайду 8
Віктор Гюго. Роман «Собор Паризької Богоматері»Кілька років тому, оглядаючи Собор Паризької Богоматері або, висловлюючись точніше, _____________ його автор цієї книги виявив в ___________ закутку однієї з веж наступне __________________ на стіні слово:'АМАГКН (рок, доля)Ці ______________ літери, ___________________________________________, якісь властиві ______________листа ознаки, відображені у формі і розташуванні букв, як би вказують на те, що написані вони були рукою людини _________________, і в особливості _____________________________ зміст, в них полягав, _______________вразили автора. Він питав себе, він намагався __________________, чия з_________________душа не побажала покинути цей світ без того, щоб не залишити на чолі ____________________ церкви цього стигмата злочинів або нещастя. Через ________________________після подій, які завершили цю історію, коли в склеп Монфокона прийшли за трупом повішеного два дні тому Олів'є ле Дена, якому Карл VIII дарував милість бути похованим у Сен-Лорана, в гідному суспільстві, то серед _______________________________людських кістяків знайшли два скелети, з яких один, здавалося, стискав іншого в своїх обіймах. Один скелет був жіночий, зберіг на собі ще деякі обривки ___________________ одягу і намисто на шиї з _________________________, з ______________________________, прикрашеної _______________________________________, відкритою і порожній. Ці предмети представляли мабуть таку __________________цінність, що навіть кат не спокусився на них. Інший скелет, ______________________який обіймав перший, був скелет чоловіка. Помітили, що _________________хребет його був скривлений, голова _______________ сиділа між лопаток, одна нога була _______________________. Але його шийні хребці виявилися цілими, з чого випливало, що він не був повішений. ________________________, чоловік прийшов сюди сам і тут помер. Коли його захотіли відокремити від скелета, який він обіймав, він _____________________