Презентація "Початок Першої світової війни. Бойові дії на території України. Перша світова війна та українські політичні сили".

Початок Першої світової війни. Бойові дії на території України. Перша світова війна та українські політичні сили. Кобернік Л. В

Поміркуймо!Яку інформацію про українські землі напередодні Першої світової війни можна отримати за допомогою даної карти?

Напередодні війни країни Антанти мали перевагу над Центральними державами в людських і матеріальних ресурсах. їхні флоти домінували на морях. Проте за кількістю та якістю озброєнь до війни краще підготувалася Німеччина. Неминучість війни на два фронти для Німеччини була очевидною, тому головна ідея стратегічного плану передбачала бити противників нарізно. Першою на черзі була Франція. Удар по ній мали завдати через нейтральну Бельгію на північ від Парижа та в обхід основних сил французької армії. У результаті такого стратегічного маневру («непрямого удару») французька армія мала бути оточена та знищена, перш ніж Росія завершить мобілізацію своїх військ. Після розгрому французької армії протягом чотирьох—шести тижнів Німеччина мала перекинути війська на схід і завдати нищівної поразки Росії. Проте після загострення австро-сербського конфлікту оголошена Росією мобілізація ставила під сумнів можливість реалізації цього плану. Тоді правлячі кола Німеччини зважилися діяти на випередження. 1 серпня було оголошено війну Росії та Франції.2 серпня 1914 р. німецька армія вторглася на територію Люксембургу, а через два дні — до Бельгії. Наступ здійснювали основні сили, кількість яких становила 1,6 млн осіб. 20 серпня німецькі війська захопили столицю Бельгії Брюссель. А бельгійська армія не склала зброю і чинила спротив. До 25 серпня на 250-кілометровій ділянці франко-бельгійського кордону відбувалася запекла «прикордонна битва», що завершилася поразкою французької армії. Шлях на Париж для німецьких військ було відкрито. Початок світової війни

Тим часом дві російські армії завдали несподіваного удару у Східній Пруссії. Німецьке командування терміново перекинуло туди з Бельгії два армійські корпуси й кавалерійську дивізію. Однак ця допомога була зайвою. Наприкінці серпня — на початку вересня внаслідок помилок російських генералів німецькі війська по черзі розгромили їхні армії і витіснили зі Східної Пруссії, причому близько 50 тис. російських солдатів та 13 генералів потрапило в полон. У той самий час у результаті Галицької битви (18 серпня — 21 вересня 1914 р.) російські війська оволоділи Східною Галичиною, Північною Буковиною і вийшли до Карпатських перевалів. На Західному фронті на початку вересня німецька армія підійшла до Парижа. Командування, вважаючи, що Франція не здатна чинити серйозний опір, вирішило не обходити Париж із півночі, як передбачав «план Шліффена», а рухатися навпростець. Однак вони натрапили на значний опір французьких військ, які змогли швидко зосередити переважаючі сили у вирішальних місцях боїв. Зокрема, частини паризького гарнізону були перекинуті до Марни на міських таксі. Це був перший в історії досвід використання автомобільного транспорту з військовою метою.6—12 вересня відбулася грандіозна битва на Марні, у якій французькі війська зупинили й відкинули противника від Парижа. Сталося «диво на Марні», у результаті якого план «бліцкригу» провалився. Восени 1914 р. впродовж двох місяців у Північній Франції тривали маневрові бої «біг до моря». Урешті-решт установилася лінія постійного фронту довжиною 700 км — від кордонів Швейцарії до протоки Ла-Манш. Події осені 1914 р. свідчили про зміни в характері війни: якщо до цього вона була маневровою, то тепер стала позиційною.

У серпні-вересні 1914 р. тривала Галицька битва, за результатами якої російська армія оволоділа Східною Галичиною, Північною Буковиною та вийшла до Карпатських перевалів. Російські війська вступили до Львова й Чернівців. Наслідок: створено Галицько-Буковинське генерал-губернаторство у складі чотирьох губерній: Львівської, Перемишльської, Тернопільської та ЧернівецькоїРозгляньте карту. Які українські землі окупувала російська армія в 1914 р.?Міркуємо і діємо!

Російська окупація Галичини та Буковини. Утворення Галицько-Буковинського генерал-губернаторства (1914-1915) – тимчасова адміністративно-територіальна одиниця, створена царським урядом на окупованих внаслідок Галицької битви землях. До неї входили Львівська, Перемишльська, Тернопільська і Чернівецька губернії. Центр – Чернівці. Очолив Граф Г. Бобринський. Насильницька русифікація (впровадження російської мови, законів). Свідоме знищення українських гімназій, газет і журналів, книгарень, видавництв, бібліотек. Закриття «Просвіт». Заборона українських політичних партій, спортивних та молодіжних організацій. Репресії проти українських політичних та громадських діячів. Переслідування греко-католицької церкви (депортація сотень священиків греко-католицької церкви у глиб Російської імперії)Депортація – примусове виселення з місця постійного проживання особи чи групи осіб, частини населення, визнаних правлячим режимом соціально небезпечними. Порівняйте політику Росії та Австро-Угорщини щодо українства в роки війни.

Міркуємо і діємо!

Політичні програми та орієнтації українців у зв'язку з початком війни. Воєнне протистояння Російської імперії та Австро-Угорщини розкололо національно свідоме українство. Відверто проавстрійську позицію посіла утворена в серпні 1914 р. у Львові Головна українська рада (ГУР) на чолі з Костем Левицьким. ГУР являла собою об’єднання українських партій Галичини. Її учасники звернулися до українського народу з Маніфестом, у якому, зокрема, зазначалося: «Ненаситність царської імперії загрожує також нашому національному життю... яке знайшло захист у конституційному ладі австрійської держави... Нехай українське громадянство віддасть усі свої матеріальні й моральні сили на те, щоб історичний ворог України був розбитий! Нехай на руїнах царської імперії зійде сонце визволеної України!». З ініціативи ГУР було сформовано легіон Українських січових стрільців (УСС). У травні 1915 р. у Відні ГУР реорганізувалася в Загальну українську раду (ЗУР), яка була єдиним і найвищим представницьким органом українського народу Східної Галичини. ЗУР домагалася від австрійського уряду впровадження української адміністрації та шкіл у приєднаних районах Холмщини й Волині, згоди на поділ Галичини на українську й польську частини та утворення Українського університету у Львові. Німецька та австро-угорська влада не підтримала ідеї незалежної України, але задовольнила низку другорядних вимог, зокрема щодо організації окремих таборів для військовополонених українців. 5 листопада 1916 р. австро-угорський і німецький уряди оголосили про створення самостійного польського королівства, що складалося з польських земель, які входили до складу Російської імперії, а згодом і Галичини. На знак протесту ЗУР саморозпустилася. Керівництво українським рухом на західноукраїнських землях зосередилося в Українському парламентському представництві, у складі якого були депутати-українці віденського парламенту й галицького сейму. Представництво захищало права українців в Австро-Угорщині.

На підтримку Німеччини та Австро-Угорщини також виступили емігранти з Наддніпрянської України, які заснували у Львові Союз визволення України (СВУ), що діяв до літа 1918 р. Його першим головою був Дмитро Донцов. У жовтні 1914 р. СВУ видав програму «Наша платформа», згідно з якою його головна мета полягала у створенні самостійної Української держави з конституційно-монархічною формою правління. СВУ мав своїх представників у Берліні, Софії, Стамбулі, Римі, Стокгольмі, Осло. На кошти, надані урядами Німеччини та Австро-Угорщини, СВУ здійснював пропагандистську діяльність. Діячі СВУ виступали з лекціями і доповідями, налагодили регулярне видання українською, німецькою, болгарською, турецькою, румунською, чеською, хорватською, італійською та шведською мовами багатьох науково-популярних видань про Україну. Перевидали «Кобзар» Т. Шевченка, праці українських істориків (зокрема М. Грушевського, хоча сам він ставився до СВУ неприхильно), географів, публіцистів, письменників. Допомогу, яку надавали Центральні держави, зараховували як державний борг майбутньої самостійної України. Також СВУ наприкінці війни сприяв створенню з військовополонених українців у складі німецької та австро-угорської армій двох українських дивізій — Синьожупанної і Сірожупанної. Перша сторінка газети — друкованого органу СВУ

Виконайте самостійно!

Проавстрійські та пронімецькі настрої не знайшли відгуку в Наддніпрянській Україні. Редактор журналу «Украинская жизнь» у Москві Симон Петлюра закликав українців чесно виконувати свій обов’язок перед російською державою та підтримати зусилля Антанти. Вороги Росії при переході кордону будуть, звичайно, намагатися прихилити українську людність на свій бік і різними політичними обіцянками та національними принадами посіяти неспокій серед неї. Українці не піддадуться провокаційним впливам і виконають свій обов'язок громадян Росії... до кінця...... Якщо в найбільш критичні дні випробувань народи Росії виконують свої обов'язки у ставленні до неї, то свідомість суспільства і його керівних кіл має просякти думка про надання цим народам і відповідних прав... Логіка речей промовляє за тим, що зміна ставлення до інородців торкнеться також і українців, і в перспективах розв'язання національного питання в Росії і «українське питання» теж буде поставлене на порядок денний. Толерантна постава до українців Австрії, яку диктують обставини часу, відкрила б великі можливості: вона створила б потяг відірваної історичними умовами частини до національного українського цілого, зв'язаного з Росією; унаслідок того сталось би велике діло виправлення історичної помилки, а українському народові, що всі частини його були б з'єднані, відкрилась би можливість розвитку його багатих сил у єднанні з відродженою Росією і народами, що її заселюють. Зі статті С. Петлюри «Війна та українці»Які ідеї висловлює С. Петлюра у своїй статті? Чим автор обґрунтовує необхідність виконання українством свого «обов'язку» щодо захисту Російської імперії?

На початку війни емігранти-москвофіли з Галичини організували в Києві «Карпато-руський визвольний комітет». Він одразу прийняв звернення до русинів Галичини — їм пропонували стати на бік Російської імперії, зустрічати російську армію церковними процесіями, а тим, хто служить в армії цісаря, — повернути зброю проти Відня. Комітет також оперативно видав кишеньковий довідник «Сучасна Галичина». Він призначався для офіцерів російської армії та містив усі основні відомості про край. До речі, це були єдині прояви діяльності галицьких москвофілів. Виконайте самостійно!

Міркуємо і діємо!Легіон Українських січових стрільців. Перегляньте відео 24 Каналу «День в історії. Створення „Січових стрільців”». Аргументуйте твердження про те, що легіон Українських січових стрільців — це національне військове формування.

Легіон УСС – український військове формування у складі австро-угорської армії, що діяло на російському фронті у період 1914-1918 рр. Основний контингент: вихованці організацій “Сокіл”,“Січ”, “Пласт” Перший командир УСС - Михайло Галущинський. Бойова управа УСС – комітет для організації та поповнення. Давали 2 присяги: народу України і Австрійській імперії. Бойові дії УСС: 27-28 вересня 1914 р. – УСС захищали Ужоцький та Верецький перевали у Карпатах;квітень – травень 1915 р. – «усуси» брали участь у битві проти Росії на горі Маківка у Карпатах;1915 р. – під Болеховим, Галичем, у межиріччі Серету і Стрипи; вересень 1916 р. – битва на горі Лисоні (зазнали значних втрат і були відведені в тил). Видатні старшини УСС – Д. Вітовський, М. Баран, Г. Коссак, Т. Рожанківський. Вільгельм фон Габсбург-Лотрінген – австрійський архікнязь, полковник армії УНР, поет. Відомий під псевдонімом Василь Вишиваний.

Виконайте самостійно!

Виконайте самостійно!