Презентація "Початок Української революції"

Початок Української революції@nataliya.bl. AZHKOfb: Natalia Blazhko

Революційні події у Петрограді23 лютого (8 березня н.с.) 1917 року у Петрограді почалася демократична революція, яка завершились падінням монархії у Російській імперії. Створення ради робітничих та солдатських депутатів;Оголошено створення Тимчасового уряду, який мав виконувати свої функції до скликання Установчих зборів. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: Установчі збори – парламентська установа,засідання якої проходили у січні 1918 року. Тимчасовий уряд - російський уряд від лютневої (березневої) революції 2 (15) березня 1917 до більшовицького перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917, складений з членів конституційно-демократичної, соціалістів-революціонерів і соціал-демократичної партій.

В умовах невизначеності майбутнього політичного життя професор Михайло Грушевський побачив шанс. Він прибув з Москви до Києва, де очолив Українську Центральну Раду. Цей орган утворили у березні 1917 року представники найбільших українських політичних сил та організацій, як ліберального, так і соціалістичного спрямування. Гасло: «Україна для українців»МЕТа: автономія україни.

Українську Центральну Раду задумували як координуючий орган для розрізнених сил української інтелігенції в часи змін, що стрімко відбувалися в новій демократичній Росії. Проте, несподівано насамперед для себе, УЦР заручається підтримкою широких кіл суспільства і стає, по суті, українським парламентом.

Привід - Революція в Росії (початок 8 березня (23 лютого) 1917 р.). Повалення монархії. Зречення Миколою ІІ престолу (15 (2) березня 1917 р.)МЕТа- Здобуття автономії як першого кроку до незалежності. Основні події початку революції:17(4) березня 1917 р. - Створення Української Центральної Ради (УЦР) 20(7) березня 1917 р. - Обрання керівного складу УЦР 25(12) березня 1917 р. - Українська демонстрація в Петрограді 1 квітня (19 березня) 1917 р. - Стотисячна українська маніфестація в Києві Березень—квітень 1917 р. - Відновлення і створення українських політичних партій 19(6) — 21(8) квітня 1917 р. - Український національний конгрес4 (7) березня 1917 р. створення УЦР: голова — М. Грушевський

Залежне і пригноблене становище України, великодержавницька політика щодо неї панівних кіл як Росії, так і Австро-Угорщини. Важке соціальне становище переважної частини населення. Невирішеність аграрного питання і соціального захисту робітництва. Піднесення українського національно-визвольного руху, організаційне та ідеологічне його оформлення. Каталізатором  революції стала Перша світова війна, яка до краю загострила проблеми воюючих держав, ослабила і призвела до падіння Російської, а згодом Австро-Угорської імперій. Причини початку української революції:

Відновлення партійного життя

📆 Дата: 6—8 (19—21) квітня 1917 р. 📍 Місце: м. Київ. Основні питання: 📌 Курс на національно-територіальну автономію у складі Росії. 📌 Визнання УЦР представницьким законодавчим органом України📌 розширення її складу. 📌 Обрання комітету з 20 осіб для ведення справ між сесіями УЦР, який згодом отримав назву Мала Рада✔Значення: Діяльність Конгресу продемонструвала переважання в суспільстві ідеї автономії України у складі РосіїСкликання Всеукраїнського національного конгресу

Українізація арміїНавесні 1917 року швидкими темпами відбуваються українізація військових частин. Значна частина вихідців з українських губерній перебувала на фронті у складі російської армії. Представництво орієнтовно півтора мільйона українських військових зібралося на І Всеукраїнському військовому з'їзді. Делегати з'їзду висловили підтримку Центральній Раді та прийняли рішення про утворення Українського генерального військового комітету, який очолив Симон Петлюра. Селяни та військові делегували своїх представників, тому чисельність УЦР значно зросла. Тому створили окрему Малу Раду — виконавчий комітет, що координував діяльність усієї Центральної Ради. Очільники Центральної Ради, зважаючи на широку соціальну підтримку, вирішили, що це була нагода серйозно заявити про права на національну автономію. Володимир Винниченко їде до Петрограда (так називалася в той час столиця Росії) на переговори з Тимчасовим урядом.p.s. тимчасовий уряд не погодився на проголошення автономії до скликання установчих зборів

23(10) червня 1917 року В. Винниченко оголосив текст І універсалу

У серпні тимчасовий уряд затвердив Тимчасову інструкцію для ГЕНЕРАЛЬНОГО СЕКРЕТАРІАТУУКРАЇНСЬКИЙ УРЯД ОГОЛОШУВАВСЯ ОРГАНОМ ТИМЧАСОВОГО УРЯДУ І НЕ БУВ ВІДПОВІДАЛЬНИЙ ПЕРЕД ЦР. ПОВНОВАЖЕННЯ ПОШИРЮВАЛИСЬ ЛИШЕ НА 5 ГУБЕРНІЙ. СУД, ВІЙСЬКОВІ, ПРОДОВОЛЬЧІ ПИТАННЯ ВИЛУЧАЛИСЬ З ЙОГО ФУНКЦІЙ.

За результатами переговорів 16(3) липня 1917 року було прийнято ІІ Універсал

9 вересня 1917 року – Л. Корнілов направив у Петроград війська з вимогою до Тимчасового уряду передати йому всю владу, але заколот був ліквідований1 вересня 1917 року Росію проголошено республікою. Заколот у ПетроградіКорніловський виступ та його розгром зумовили зменшення авторитету Тимчасового уряду, який не зумів ні попередити заколот, ні організувати рішучу відсіч заколотникам. Посилився вплив більшовиків у радах, почалася так звана «більшовизація рад». Ради вимагали передати їм всю повноту влади.

До його складу входили напіввійськові формування селян, які виконували міліцейські, пожежні та просвітницькі функціїЗ осені 1917 року серед селян- власників починає ширитись рух Вільного козацтва, учасники якого перебували в опозиції до Центральної Ради та більшовиків.

7 листопада(23 жовтня) 1917 року у Петрограді більшовики скинули тимчасовий уряд. Було утворений новий уряд – Рада народних комісаріатів(Раднарком) на чолі з В. Леніним. Володимир Ілліч Ленін ( 1870 – 1924 рр., ) — російський і радянський політичний діяч, депутат Державної думи Російської імперії, політичний та державний діяч Радянської Росії  та СРСР, революціонер, публіцист, лідер більшовиків, один із ініціаторів та організаторів червоного терору.

У вересні 1917 року в Києві працював з’їзд народів росії. Делегати ухвалили, що Росія має стати федеративною республікою. А національним меншинам було запропоновано надати право національно - персональної автономії, а розпорошеним меншинам – Екстериторіальну-персональну автономію. Замість Тимчасового уряду більшовики утворили Раду народних комісарів (РНК) на чолі з Володимиром Леніним. І один за одним взялися штампувати декрети — тобто постанови. Серед них найважливішими були декрет «Про мир», у якому йшлося про необхідність негайно припинити війну, і декрет «Про землю», який легалізував самозахоплення селянами поміщицьких земель. Вони були значною мірою пропагандистськими, проте суттєво підвищили авторитет і популярність більшовиків.

Петроградські події розділили політичні сили Києва на декілька таборів. Загальноросійські партії заявили про прихильність поваленому Тимчасовому уряду;Більшовики підтримували Раднарком;Центральна Рада відстоювала власне право на владу в Україні.

III Універсал (7 (20) листопада 1917 р.)Причини проголошення Загальнонаціональна криза: нездатність Тимчасового уряду вирішувати нагальні проблеми; спроба встановлення військової диктатури (25—30 серпня (7—12 вересня) 1917 р.— заколот, очолений генералом Л. Корніловим); погіршення економічного становища країни; посилення соціальної напруги; загострення політичної боротьби; нехтування російськими демократичними силами українських національних інтересів. Рішення з’їзду народів Росії в Києві (8—15 (21—28) вересня 1917 р.) про майбутній федеративний устрій Росії. Збройне повстання більшовиків у Петрограді 25 жовтня (7 листопада) 1917 р.; повалення влади Тимчасового уряду. Спроба встановлення радянської влади в Україні. 29—31 жовтня (11—13 листопада) 1917 р. — збройне повстання більшовиків у Києві

Проголошення Української Народної Республіки (УНР) у складі федеративної Росії. УЦР — вищий законодавчий, а Генеральний Секретаріат — вищий виконавчий органи УНР до скликання Установчих зборів України. Включення до УНР земель, де більшість населення становили українці: Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина, Таврія (без Криму), у майбутньому — приєднання шляхом переговорів інших українських етнічних територій. Скасування права власності на поміщицькі, удільні, монастирські, кабінетні, церковні та інші землі нетрудових господарств. Земля — власність трудового народу, що має перейти до нього без викупу. Встановлення 8-годинного робочого дня та державного контролю над виробництвом. Скасування смертної кари; надання амністії політв’язням. Упорядкування судової системи. Розширення прав органів місцевого самоврядування. Проголошення демократичних свобод: свободи слова, друку, віросповідань, зібрань, союзів, страйків недоторканності особи й помешкання тощо. Визнання права національних меншин на національно-територіальну автономію. Визначення дня виборів та скликання Українських Установчих зборів. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ІІІ УНІВЕРСАЛУ

Результати та наслідки Закладено основи демократичного устрою Української держави. Положення універсалу викликали неоднозначне ставлення різних політичних сил до проголошених в Універсалі заходів. Утворення суперечливої ситуації: з одного боку, УНР залишалася складовою частиною Росії, з іншого — УЦР не визнавала Раднарком легітимним урядом Росії.

Важливо також, що у ІІІ Універсалі окреслювали територію УНР. До неї зараховували землі, заселені переважно українцями: Київська, Подільська, Волинська, Чернігівська, Полтавська, Харківська, Катеринославська, Херсонська та Таврійська губернії (без Криму).

Кримськотатарський національний рух. Квітень 1917 р. у Сімферополі відбувся З’їзд мусульман Криму ➖ обрано Мусульманський виконавчий комітет(Мусвиконком), який очолив НОМАН ЧЕЛЕБІДЖИХАН . Липень 1917 року – створено першу кримськотатарську політичну партію «Національна партія», у якій сформувались дві течії: прихильники автономії Криму та прибічники відновлення незалежної кримськотатарської держави.1-2 жовтня 1917 року – Мусвиконком провів з’їзд представників кримсько-татарських організацій, на якому прийняли рішення про скликання КУРУЛТАЮ.12 грудня 1917 року – Курултай проголосив себе Кримським національним парламентом, 13 грудня – утворив Кримську Народну Республіку. (цей уряд проіснував до січня 1918 року)

Передумови війни Радянської Росії проти УНР: Невдоволення керівництва Радянської Росії самостійною політикою УЦР та рішучою відсіччю спробам встановлення більшовицької влади. Оприлюднення «Маніфесту до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради», підписаного В. Леніним і Л. Троцьким (4 (17) грудня 1917 р.)«Маніфест до українського народу...» Положення : Визнання УНР та її права на самовизначення аж до відокремлення від Росії. Звинувачення УЦР у проведенні «двозначної буржуазної політики». Невизнання УЦР повноважним представником українського народу. Вимоги до УЦР -: Відмовитись від спроб дезорганізувати загальний фронт. Припинити роззброєння більшовицьких частин. Не пропускати на Дон та Урал, де розгорнулося антибільшовицьке повстання, військові частини. Допомагати радянським військам у боротьбі з «контрреволюційними» повстаннями5 (18) грудня 1917 р. — Генеральний Секретаріат відхилив більшовицький ультиматум 

І всеукраїнський з’їзд рад (грудень 1917 року, харків) – проголосив Україну республікою рад робітничих, селянських і солдатських депутатів та визнав її федеративною частиною Російської республіки. Створено радянську Українську Народну Республіку та обрано Всеукраїнський центральний виконавчий комітет (ВУЦВК)Утворено Військово-революційний комітет (ВРК), який почав готувати збройне повстання у Києві

Боротьба більшовиків з УЦР. Війна Радянської Росії проти УНР8 (12) грудня 1917 р. - Захоплення Харкова російськими військами під командуванням В. Антонова-Овсієнка11 (24) грудня 1917 р. - Початок роботи у Харкові обласного з’їзду рад Донецько-Криворізького басейну, до якого прибули делегати-більшовики, що залишили з’їзд у Києві. Об’єднавшись із делегатами цього з’їзду, вони проголосили себе І Всеукраїнським з’їздом рад12 (25) грудня 1917 р. - З’їзд рад у Харкові проголосив встановлення радянської влади в Україні та створення нової радянської УНР із власним урядом — Народним Секретаріатом, який звернувся до Раднаркому Росії з проханням про військову допомогу. Грудень 1917 — січень 1918 р. - Більшовики захопили Катеринослав, Олександрівськ, Одесу, Миколаїв, Херсон, Маріуполь, Крим, майже всю Лівобережну Україну; загроза нависла над Києвом

На закритому засіданні малої ради 22(9) січня 1918 року було затверджено ІV універсалІсторичне значення IV Універсалу полягає в тому, що він, проголосивши незалежною суверенною державою УНР, завершив процес складного, суперечливого розвитку українського національно-визвольного руху, який врешті-решт з великим запізненням відкинув ідеї автономії і федералізму.

Захоплення Києва більшовиками16 (29) січня 1918 р. - Бій під Крутами 26 січня (7 лютого) 1918 р. - Захоплення Києва більшовиками; переїзд УЦР та ради народних міністрів до Житомира. Перша спроба радянізації України:-Знищення старого державного апарату й утворення органів радянської влади (до Києва переїхали створені в Харкові ЦВК та Народний Секретаріат, влада на містах перейшла до ради робітничих, солдатських і селянських депутатів, ревкомів, воєнних ревкомів). -Націоналізація великих підприємств; -Поширення на Україну Декрету про землю; відновлення постачання хліба з України до Росії. -Ліквідація української грошової системи. -Політика розчленування території України на регіональні «республіки»: Донецько-Криворізьку, Одеську, Таврійську. -Червоний терор (тільки в Києві на початку 1918 р. було розстріляно без суду та слідства 5 тис. осіб).

27 січня (9 лютого) 1918 р. — підписання Брестського мирного договору між Україною та державами Четверного союзу. Значення : Визнання України на міжнародній арені. Можливість продовжити процес української державотворення; відновлення влади УЦР. Залежність від німецької сторони, яка використала скрутне становище України для вирішення власних продовольчих та політичних проблем в обмін на непевні обіцянки щодо створення умов для возз’єднання українських етнічних територій у складі України. Створення передумов для звільнення України від більшовиків шляхом збройного втручання країн Четверного союзу. Мирний договір із Центральними державами у Брест-Литовську

Вступ військ Німеччини та Австро-Угорщини на територію УНР18 лютого 1918 р. - Початок наступу 450-тисячної армії Четверного союзу та військ УЦР по всьому фронту від Балтійського моря до Карпат1 березня 1918 р. - Радянські війська залишають Київ2 березня 1918 р. - Вступ у столицю армії УНР, а наступного дня — німецьких військ3 березня 1918 р. - Укладення Брестського миру між РСФРР і Німеччиною та її союзниками, згідно з яким Росія зобов’язувалася визнати мирну угоду між УЦР та Німеччиною, та зі свого боку, визнати незалежність УНР і підписати з нею мирний договір7 березня 1918 р. - Повернення УЦР до Києваквітень 1918 р. - Витіснення радянських військ із Донбасу та Півдня України

Політика УЦР у січні—квітні 1918 р.: Запровадження нового стилю в літочисленні (заміна Юліанського календаря Григоріанським). Уведення в обіг національної валюти — гривні. Затвердження державного герба — тризуба. Впровадження закону про громадянство. Скасування приватної власності на землю та прийняття закону про землю, згідно з яким передбачалися соціалізація землі та встановлення максимуму землеволодіння (31 січня 1918 р.). Підтвердження курсу і соціально-економічної політики, проголошених у III та IV Універсалах. 29 квітня 1918 р. — прийняття УЦР Конституції УНР; обрання президентом М. Грушевського.

З поваленням Центральної ради закінчився перший етап Української революції. Характерним для цього етапу було загострення національних, соціальних проблем; наростання національно-визвольного руху; намаганням відновити власну державність. УЦР у складних умовах, за відсутності досвіду державотворчої діяльності не змогла об’єднати суспільство. Відсутність зовнішньої підтримки, регулярної армії та внутрішньо політичні розбіжності, а також існування в де-факто в окупації послугували основними причинами її падіння.