Презентація "Події революції 1905–1907 рр. в Україні"

Тема Уроку: «Події революції 1905–1907 рр. в Україні». План уроку1. Причини революції. Перебіг основних революційних подій. 2. Революційні події на українських землях. Національно-визвольний рух.3. Діяльність українських парламентських громад у І та ІІ Державних Думах. «Українське питання» в ІІІ і ІV Державних Думах.

Основні дати1905–1907 роки – відбулася перша революція у Російській імперії; червень 1905 рік – повстання на панцернику «Князь Потьомкін-Таврічеський»; 17 жовтня 1905 рік – Маніфест імператора Миколи ІІ; листопад 1905 рік – повстання моряків Севастополя, виступ саперів у Києві; грудень 1905 рік – повстання селян у Великих Сорочинцях на Полтавщині; 1905 рік – створення першої в Російській імперії україномовної газети «Хлібороб»;1906 рік – почала виходити газета «Рада»;1907 рік – заснування Українського Наукового Товариства.

1. Причини революції. Перебіг основних революційних подій. Причини Революції 1905–1907 рр.: Погіршенням становища населення в результаті світової економічної кризи 1900–1903 рр.; Відсутністю демократичних свобод;Жорсткою політикою самодержавства в аграрному, робітничому і національному питаннях;Поразками імперії у російсько-японській війні 1904–1905 рр.

Перебіг основних революційних подій. неділя 9 січня 1905 р.«Кривава неділя»(в Петербурзі зібралася велелюдна, але мирна демонстрація протесту проти дій імперської влади)червень 1905 р. Вибухнуло повстання на чорноморському панцернику «Князь Потьомкін-Таврічеський» (під проводом українців Григорія Вакуленчука і Панаса Матюшенка)жовтень 1905 р. Всеросійський політичний страйк17 жовтня 1905 рокуІмператор Микола ІІ видав Маніфест

Маніфест 17 жовтня 1905 року. Основне з Маніфесту Миколи ІІ від 17 жовтня 1905 року: 1. Російським підданим дарувалися громадянські свободи: недоторканість особи, свободи совісті, слова, зібрань і союзів. 2. До участі в роботі Державної Думи допускалися ті суспільні верстви, які раніше були позбавлені виборчих прав. 3. Як непорушне встановлювалося правило про те, що рішення Державної Думи мали вищу силу за інші правові акти. 4. Передбачалося забезпечення можливості роботи у Державній Думі депутатам, вибраним від народу. 5. Державна Дума отримувала право контролю над діями уряду.

Загальноросійські та українські політичні об’єднання: Найвпливовіші загальноросійські партії: конституційні демократи (кадети), котрих підтримували промисловці та інтелігенція, «Союз 17 октября» (октябристи) за сприяння землевласників; «Союз русского народа» («чорносотенці») — партія монархістів; есери та соціал-демократи — представники робітників і селян. У роки революції найактивнішою з-поміж українських партій була УСДРП (Симон Петлюра, Дмитро Донцов, Левко Юркевич). Симон Петлюра

2. Революційні події на українських землях. Національно-визвольний рух. У листопаді 1905 року відбулося повстання моряків на суднах, що стояли на рейді Севастополя. Його очолив лейтенант Петро Шмідт. Повстання було придушене. Зазнавпоразки і виступ полку саперів у Києві під орудою підпоручика Бориса Жаданівського. Посилилися селянські протести. У селі Великі Сорочинці, що на Полтавщині, селяни в грудні 1905 року на кілька днів захопили владу, обрали селянський комітет і встановили свої порядки. Проте зазнали поразки у сутичці з надісланими каральними загонами. Згодом цю подію назвали Сорочинською трагедією. Маніфест 17 жовтня сприяв піднесенню національно-культурного руху на українських землях. 1905 року в місті Лубни почала виходити перша в Російській імперії україномовна газета «Хлібороб». Першою щоденною українською газетою стала «Громадська думка». Коли ж у 1906 році вона була заборонена, то її перейменували на «Раду» і видавали до 1914 року.

Фінансував видання землевласник, громадський діяч і меценат української культури Євген Чикаленко. Загалом упродовж 1905–1907 років виходило близько 20 україномовних періодичних видань. Євген Чикаленко Наприкінці 1905 року в Наддніпрянщині почали відкривати філії товариства «Просвіта». Головні його центри працювали в Києві, Катеринославі, Миколаєві. Їх очолювали відомі діячі української культури: у Чернігові – Михайло Коцюбинський, Полтаві – Панас Мирний, Миколаєві – Микола Аркас. Відбулися зміни в освіті: у деяких школах почали навчати українською мовою; в Одесі Олександр Грушевський викладав історію України, в Харкові Микола Сумцов – історію української літератури; в Києві у 1907 році було засноване Українське наукове товариство (УНТ), яке очолив Михайло Грушевський.

3. Діяльність українських парламентських громад у І та ІІ Державних Думах. «Українське питання» в ІІІ і ІV Державних Думах{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}І Державна Дума1906 р.ІІ Державна Дума1907 р. Українська парламентська громада на чолі Іллею Шрагом. Серед її членів були: В. Шемет П. Чижевський М. Біляшівський Ф. Штейнгель А. В’язлов. Депутатська фракція видавали часопис «Украинский вестник». Політичною платформою громади була автономія України. М. Грушевський підготував декларацію. Проте імператор Микола ІІ того ж року розпустив Думу. Українська думська громада, яка видавала часопис «Рідна справа. – Думські вісті». Вони вимагали автономії України, запровадження української мови у систему освіти і державного управління, створення в університетах кафедр української мови, літератури, історії. Микола ІІ 3 червня 1907 року оголосив про її розпуск та прийняття нового виборчого закону. 3 червня 1907 року вважають днем поразки революції.

«Українське питання» в ІІІ і ІV Державних Думах{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}ІІІ Державна Дума(1907 – 1912 рр.)ІV Державна Дума(1912 – 1917 рр.)Зміна виборчого законодавства була головною причиною відсутності представників українського національного руху. Проте «українське питання» залишалося актуальним. У ІІІ Державній Думі воно стосувалося головно українського шкільництва і впровадження української мови в судочинстві. У IV Державній Думі «українське питання» депутати порушували переважно під час обговорення заборони святкування 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка. Проте жодне з обговорюваних питань не вирішили на користь українського населення.

Домашнє завдання. Опрацювати параграф 30. Переглянути презентацію. Зробити конспект. Переглянути відео-матеріали. Підготувати повідомлення на тему: «Вплив революції 1905–1907 рр. на життя українців».

ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!