Презентація "Поема Тараса Григоровича Шевченка "Гайдамаки" у творах митців"

“ГАЙДАМАКИ” у творах митців Поема Т.Г.Шевченка

Поема Т.Г.Шевченка “Гайдамаки” У ТВОРАХ О.Г. СЛАСТЬОНА ІЛЮСТРАЦІЯ ДО ПОЕМИ Т.Г.ШЕВЧЕНКА «ГАЙДАМАКИ». ХУДОЖНИК А.СЛАСТІОН. 1885 р.

Мельхіседек благословляє коліїв. Малюнок Сластьона. Поема Т.Г.Шевченка “Гайдамаки” У ТВОРАХ О.Г. СЛАСТЬОНА Максим Залізняк у поході. Малюнок Сластьона. Залізняк записує парубка у колії. Малюнок Сластьона. Бенкет коліїв

Касіян Василь Ілліч (01.01.1896-26.06.1976) - український радянський графік, народний художник СРСР, дійсний член Академії мистецтв СРСР, Герой Соціалістичної Праці. Закінчив Празьку академію образотворчих мистецтв (1926, у М. Швабінського). Працював у різноманітних жанрах і техніках графічного мистецтва. Систематично працював над творами на шевченківські теми: цикл ілюстрацій до "Кобзаря" й окремих творів Шевченка ("Наймичка", 1938; "Гайдамаки", 1964) глибоко розкрив народність і національно-визвольний дух його поезії. Оформив та проілюстрував твори українських радянських письменників, присвячені Шевченкові Мотиви Шевченкових творів та образи його літературних героїв Касіян відбив також у станковій графіці: "Інтродукція", "Гонта в Умані" за поемою "Гайдамаки", "Гайдамаки" (офорти), "Коліївщина" (офорт) та ін. В. Касіян - лауреат Державної премії УРСР (1971). Поема Т.Г. Шевченка “Гайдамаки” В ОБРАЗОТВОРЧОМУ МИСТЕЦТВІ Сластьон Опанас Георгійович (1855-1933) - український живописець, графік, архітектор, мистецтвознавець, етнограф, громадський діяч і педагог. Після закінчення академії мандрував по Україні, замальовував краєвиди, пам'ятки, сільські типи у характерному народному вбранні, речі селян, побуту, зразки різьблення та ін. У 1883-1885 рр. проілюстрував поему Т.Г.Шевченка «Гайдамаки». Ними молодий художник заслужив славу першого ілюстратора Т.Г.Шевченка. Їжакевич Іван Сидорович (18.01.1864-19.01.1962) - живописець і графік, народний художник УРСР, заслужений діяч мистецтв України. І.Їжакевич створив енциклопедію життя і побуту українського народу в малюнках: образи козаків, чумаків, народний побут, весілля, колядування, великодні дійства. Він автор картин і малюнків на теми з життя й творчості Т. Шевченка, краєвидів шевченкових місць, ряду картин на теми української історії: «Кий, Щек, Хорив і сестра їхня Либідь» (1907), «Тарас Шевченко — пастух», «Заколот селян у с. Веселому», «Битва козаків з шляхтою» (обидві 1926—1928), «Привели до пана» (1928); «Гайдамаки під Уманню» (1939), «Повстання селян у Галичині». І.Їжакевич – заслужений діяч мистецтв України (1940), народний художник України (1951). Касіян Василь Ілліч (01.01.1896-26.06.1976) - український радянський графік, народний художник СРСР, дійсний член Академії мистецтв СРСР, Герой Соціалістичної Праці. Закінчив Празьку академію образотворчих мистецтв (1926, у М. Швабінського). Працював у різноманітних жанрах і техніках графічного мистецтва. Систематично працював над творами на шевченківські теми: цикл ілюстрацій до "Кобзаря" й окремих творів Шевченка ("Наймичка", 1938; "Гайдамаки", 1964) глибоко розкрив народність і національно-визвольний дух його поезії. Оформив та проілюстрував твори українських радянських письменників, присвячені Шевченкові Мотиви Шевченкових творів та образи його літературних героїв Касіян відбив також у станковій графіці: "Інтродукція", "Гонта в Умані" за поемою "Гайдамаки", "Гайдамаки" (офорти), "Коліївщина" (офорт) та ін. В. Касіян - лауреат Державної премії УРСР (1971).

Поема Т.Г.Шевченка “Гайдамаки” У ТВОРАХ В.І.КАСІЯНА МАКСИМ ЗАЛІЗНЯК ПРИЙМАЄ ЯРЕМУ ГАЛАЙДУ В ГАЙДАМАКИ. ІЛЮСТРАЦІЯ ВАСИЛЯ КАСІЯНА ДО ПОЕМИ ШЕВЧЕНКА «ГАЙДАМАКИ»

Поема Т.Г.Шевченка “Гайдамаки” У ТВОРАХ І.С. ЇЖАКЕВИЧА

У ТВОРАХ УКРАЇНСЬКИХ МИТЦІВ Поема Т.Г.Шевченка “Гайдамаки”

Микола Лисенко один із перших інтерпретував «Кобзаря» Шевченка, робив обробки народних пісень, автор 10 опер, вокальних творів, сонат, рапсодій, сюїт, полонезів, ноктюрнів, фундатор музично-драматичної школи. Володів неабияким літературним талантом. Написав фольклорні праці — «Дума про Хмельницького і Барабаша», «Про торбан і музику пісень Відорта», «Народні музичні інструменти на Україні». І це далеко не повний перелік інтересів і діянь М. Лисенка. М. Лисенко створив низку музичних творів, в основі яких – мотиви «Гайдамаків»: «Свято в Чигирині», «Гомоніла Україна», «У гаю, гаю вітру немає», «Ой Дніпре» тощо Поема Т.Г.Шевченка “Гайдамаки” У ТВОРАХ КОМПОЗИТОРА МИКОЛИ ЛИСЕНКА Видатний піаніст, хоровий диригент, композитор народився 20 березня 1842 року в с. Гриньки (Полтавська область). Походив зі старовинного козацького старшинського роду. Дістав блискучу освіту. Закінчив Київський університет. Лисенко обрав собі шлях, пов’язавши своє життя з музикою. Після навчання в Лейпцизькій консерваторії (клас фортепіано) його називали піаністом-віртуозом. Вчився у Римського-Корсакова в Петербурзькій консерваторії. Він — організатор хорів, які пропагують українську музику. Коло інтересів Миколи Віталійовича — величезне. Був людиною високої ерудиції, енциклопедистом і багатогранно обдарованою особистістю.

Мусоргський Модест Петрович (1839-1881) — російський композитор, один із членів «Могутньої купки». Творчість Мусоргського є яскраво національно-вираженою, що відбилося в гармонічних та мелодійних особливостях його музики, зверненні до російського фольклору та національних сюжетів. Поема Т.Г.Шевченка “Гайдамаки” У ТВОРАХ КОМПОЗИТОРА МОДЕСТА ПЕТРОВИЧА МУСОРГОРСЬКОГО У своїх найвідоміших операх — «Борис Годунов» та «Хованщина», композиторові вдалося показати невідомі раніше в історії музики обрії за глибиною розкриття образу простого народу. За мотивами поеми «Гайдамаки» композитор Мусоргський написав такі твори: «Гопак», «На Дніпрі», «Утоптала стежечку». Федір Шаляпін в ролі Досіфея (1912)

У картині зроблена спроба відобразити одну із сторінок визвольного руху на Україні - повстання Коліїв, (кріпаків, ремісників і рибалок) проти свавілля феодалів і польської шляхти, яке завершилося жорстокою розправою російськими каральними експедиціями в 1768 році. Герой фільму Семен Неживий – це одна з кращих і небагатьох ролей у кіно чудового театрального актора Олександра Миколайовича Сердюка. Поблукавши по чужині, повертається в рідне село, де застає жахливу бідність і голод. Герой організовує бідноту на повстання, але його гаряча душа не бачить, що найближчі його сподвижники – представники козацьких старшин Максим Залізняк та Іван Гонта – у своїх інтересах використовують повстання. Зрештою, саме вони і зраджують повстанців. Художній фільм «Коліївщина» Режисер: Іван Кавалерідзе Сценарист: Іван Кавалерідзе Оператор: Микола Топчій Композитор: Павло Толстяков Художники: Міліца (Майя, Міліція) Сімашкевич Виробництво: Українфільм Рік: 1931 Прем'єра: 22 жовтня 1933 (Москва) Поема Т.Г.Шевченка “Гайдамаки” У КІНОМАТОГРАФІ

Остання рада на Запорожжі Поема Т.Г.Шевченка “Гайдамаки” У ТВОРАХ МИТЦІВ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Шевченківський словник: У двох томах / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — К.: Головна редакція УРЕ, 1978. Гайдамаки. Шевченко Т. Г. Повне зібрання творів: У 12 т. / Редкол.: М. Г. Жулинський (голова) та ін. - К.: Наук. думка, 2001 Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів у 12-и томах. – К.: Наукова думка, 2001 р., т. 1, с. 128 – 190 Поема Т.Г.Шевченка “Гайдамаки” ВІЧНА СЛАВА НАРОДНИМ БОРЦЯМ КОЛІЇВЩИНИ