17 липня о 18:00Вебінар: Відеоуроки: як створювати якісний контент для Ютубу

Презентація "Поетичний стиль та світосприймання Павла Тичини"

Про матеріал
Матеріал може бути корисним під час вивчення творчості Павла Тичини у 10 класі, уведення поняття "кларнетизм", аналізу його ознак у творчості поета, дослідження світосприймання митця та його вплив на поетичний стиль художника слова
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Поетичний стиль та світосприймання Павла Тичини. Дивний мрійник з очима дитини й розумом філософа. Сергій Єфремов

Номер слайду 2

«Обдарована Богом людина реалізує свій талант у різних сферах. Тичина був природжений музикант. І музика як генератор цілісного ставлення до світу мала великий вплив на нього як поета», – слушно зауважує сучасна дослідниця творчості Павла Тичини Наталія Мех.

Номер слайду 3

Митець дивовижно поєднав у своїй творчості традиційництво й новаторство, з багатьох інших стилів синтезував власну поетичну мову. Багатогранний, неповторний стиль П. Тичини дослідники згодом назвали кларнетизмом. У ньому переплелися символістська й імпресіоністична манери з фольклорною й бароковою (деякі критики вирізняють також неоромантичні, експресіоністичні, навіть футуристичні елементи).

Номер слайду 4

У київській атмосфері державотворення, безпосередньої причетності до ідей УНР, щоденного перебування в центрі революційних подій Павло Тичина завершив першу збірку поезій «Сонячні кларнети» (1918), хоч фактично вона вийшла друком у 1919 р. тиражем усього 1000 примірників. Обкладинка першого видання збірки “Сонячні кларнети” (1918)

Номер слайду 5

У збірці поет представив свою неповторну картину світу, яка зумовила й цілком оригінальний авторський стиль. Манера П. Тичини настільки незвична, що практично нікого не залишає байдужим: одних захоплює, інших дратує. Неприйняття найчастіше спричиняється нерозумінням своєрідності письма майстра.

Номер слайду 6

Світоглядна естетична концепція автора засвідчила не тільки оригінальний стиль, а й неповторну «українську версію символізму». Вірші книжки сповнені музики, руху, що відображено й у побудові строф, віртуозному володінні віршем, ритмом.

Номер слайду 7

Англійський критик Джон Фут визнав Павла Тичину наймузикальнішим тогочасним ліриком світу. Чеські поети й критики називали Тичину «найбільшим ліриком сучасного слов’янства». Михайло Жук. Портрет П. Тичини (1919)

Номер слайду 8

«Музичність заполонила все його світосприйняття, і саме слово зробилося для поета не стільки способом висловлювання тих чи інших думок і почуттів, скільки шляхом до виявлення звуку, який сам по собі народжує думки і почуття. З духу музики зародилася ця лірика» (Василь Стус).

Номер слайду 9

Визначальні ознаки кларнетизму П. Тичини1. Наскрізна музичність, ритмічність, мелодійність поетичної мови, що досягається завдяки асонансам, алітераціям, звуконаслідуванням, рефренам, поєднанням різних віршових розмірів, систем віршування тощо. Теорія літератури. Асона́нс (лат. assonare — співзвучати) — повторення однакових голосних звуків у рядку або строфіАлітера́ція (від лат. ad — до і littera — буква) — стилістичний прийом, який полягає у повторенні однорідних приголосних звуків. Звуконаслі́дування — звуковідтворення, або ономатопея (грец. onomatopoieia — творення назв) — звук, імітація реальних явищ: намагання шляхом спеціального підбору та концентрації звуків мови — алітерацій чи асонансів — відтворити звуки, що існують у реальному навколишньому житті. Рефрен (фр. refrain), або Приспів — повторення групи слів, рядка або кількох віршових рядків у строфах.

Номер слайду 10

Визначальні ознаки кларнетизму П. Тичини. Не випадково поезія П. Тичини, надто ж інтимна лірика, так часто приваблює композиторів. Пісні й романси на слова поета створили М. Вериківський («Ми дзвіночки…»), О. Білаш («Ви знаєте, як липа шелестить…»), П. Синиця («Подивилась ясно…»), В. Морозов («О, панно Інно…») та ін. Порівняйте різні виконання пісні Г. Майбороди «Гаї шумлять…»: класичне та сучасне

Номер слайду 11

Визначальні ознаки кларнетизму П. Тичини2. Надзвичайно складне й багате асоціювання. Поет не віддзеркалює безпосередньо навколишній світ, а фіксує мінливі, асоціативні враження людини від нього. Тому рівень розуміння такої поезії залежить від уміння чи бажання розкручувати асоціативний клубок, створювати у своїй уяві окреслену автором картину. Теорія літератури. Асоціáція(від латин. аssociatio— поєднання, сполучення) — це зв’язок уявлень чи відчуттів, коли одне з них викликає у свідомості інші. Асоціювання відбувається за подібністю (поле — як море), контрастом (радість — сум), суміжністю в часі (весна — цвітіння) або в просторі (небо — птахи). Коли в групу поєднуються три й більше уявлення чи відчуття, тоді виникає асоціативний ряд.

Номер слайду 12

Визначальні ознаки кларнетизму П. Тичини. Продовжуючи традицію Ш. Бодлера, інших символістів та імпресіоністів, П. Тичина часто вдається до відомого вам прийому синестезії: наприклад «зелений гімн», «горить-тремтить ріка, як музика». Теорія літератури. Синестезія (грец. synaesthesis — одночасне відчуття) — стилістична фігура, поєднання в одному тропі різних, іноді далеких асоціацій. Випливає із природної властивості людини переживати водночас враження, одержані від кількох органів чуття, що приводить до синтезу кількох відчуттів.

Номер слайду 13

Визначальні ознаки кларнетизму П. Тичини. Характерна для стилю молодого Тичини також поліфонійність. Теорія літератури. Поліфонíя (від грецьк. багатоголосся) — це багатозвуччя, засноване на одночасному гармонійному поєднанні та розвитку рівноправних самостійних мелодійних ліній, мотивів чи образів. М. Жук. Біле і чорне.1912-1914рр.

Номер слайду 14

Визначальні ознаки кларнетизму П. Тичини. Простежмо, як творить поет дитинно-світлий образ ранку в одній з мініатюр циклу «Пастелі»: Пробіг зайчик. Дивиться —Світанок!Сидить, грається,Ромашкам очі розтуляєА на сході небо пахне,Півні чорний плащ ночіВогняними нитками сточують.— Сонце —Пробіг зайчик.

Номер слайду 15

Визначальні ознаки кларнетизму П. Тичини. Заплющіть очі й уявіть, мов малюнок, кожен рядок. Цілісну картину сходу сонця тут окреслює довгий ланцюжок поліфонійних асоціацій: рух — світло —рух — запах — колір — світло — рух; уплітаються й синестезійні образи: зорово-запаховий (небо пахне) і слухо-зоровий (півні чорний плащ ночі вогняними нитками сточують).

Номер слайду 16

Визначальні ознаки кларнетизму П. Тичини3. Основоположний символізм поетичної мови. Майже кожне слово в Тичининих текстах — символічний натяк на те, що прямо висловити не сила, бо воно незбагненне, неохопне, несказанне чи невловимо-мінливе.

Номер слайду 17

Визначальні ознаки кларнетизму П. Тичини. П. Тичина поділяє ідеї західного імпресіонізму й символізму, за якими творчість має бути незалежною від політики й ідеологій, вільною від ролі служниці злобі дня. Але він і не цурається живої, повсякденної, актуальної проблематики, розглядає у своїй символіці конкретне, минуще крізь призму універсального, вічного. У цьому — секрет її безсмертя, насущності в кожну епоху.2013 року у Франції вийшла збірка«Сонячні кларнети». До неї увійшли поезії ͫͰ українських авторів від класиків до сучасності. Вірші П. Тичини з його однойменної збірки відкривають цю книгу.

Номер слайду 18

Світосприймання П. Тичини. Стиль кожного митця насамперед зумовлений його баченням світу. Яким же було це бачення в П. Тичини? Не випадково поет уважав своїм духовним батьком Г. Сковороду, адже цілком прийняв і розвинув його світогляд. Пригадаймо: великий український філософ • шукав гармонію форми й змісту, духовного й матеріального; • доводив єдність трьох світів — макрокосму (створеного Богом Усесвіту), мікрокосму (людини) і світу символів (це насамперед Біблія), який через видиме показує нам невидиме, через форму — зміст; • основою людини є серце, яким рухає любов, отож, щоб бути щасливим, треба лише пізнати в собі цю основу й нею жити.

Номер слайду 19

Світосприймання П. Тичини. Усі ідеї Г. Сковороди пульсують і в поезії П. Тичини, тільки по-своєму висловлені. Ключова його надідея — про всезагальну єдність, взаємопов’язаність буття. Така вихідна точка осмислення світу характерна майже для всіх геніїв людства, отже, засвідчує належність П. Тичини до цієї славетної когорти. Не можна навіть зірвати квітку, щоб при цьому не потривожити зорі. Східна мудрість

Номер слайду 20

Світосприймання П. Тичини. Силою упорядкування, творчою серцевиною цілісного Всесвіту (антихаосу) є світлоритм, тобто знову ж таки поєднання зорової та звукової гармонії, як стисло та ємко скаже сам П. Тичина, — «космічний оркестр». Якщо людина хоче бути щасливою, вона має стати гармонійною часткою «космічного оркестру». Жозефіна Уолл

Номер слайду 21

Світосприймання П. Тичини. Трагізм же людського життя, зло у світі виростає з того, що ми розриваємо, протиставляємо світло й ритм (форму й зміст, видиме матеріальне й невидиме духовне), абсолютизуємо щось одне, відкидаючи при цьому друге. Жозефіна Уолл. Терези

Номер слайду 22

Світосприймання П. Тичини. Тому й скаже П. Тичина трохи пізніше (у збірці «Замість сонетів і октав», що присвячена Григорію Сковороді): «Молюсь не самому Духу — та й не Матерії. До речі: соціалізм без музики ніякими гарматами не встановити» (звернімо увагу: геніально точне визначення першопричин майбутньої катастрофи тоталітарної комуністичної системи).

Номер слайду 23

Джерела:1. Українська література (профільний рівень) : підруч. для 10 кл. закл. загальн. середн. освіти / Василь Пахаренко. — К. : Грамота, 2018. — 272 с. : іл.2. Українська література (профільний рівень) : підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти / О. В. Слоньовська, Н. В. Мафтин, Н. М. Вівчарик. – Київ : Літера ЛТД, 2018. – 304 с.

pptx
Додано
13 травня
Переглядів
112
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку