Політична карта світу та її елементи. Держава -це суверенна політико-територіальна організація суспільства, що володіє владою, яка здійснюється державним апаратом на основі юридичних норм, що забезпечують захист і узгодження суспільних, групових, індивідуальних інтересів. Країна — визначена територія, що становить єдність з погляду історії, природних умов, населення (спільноти людей, що проживають на цій території), що в політико-географічному відношенні мусить мати державний суверенітет.
Монархія. Монархія - форма державного правління, за якої вища державна влада реально або формально належить одній особі - монарху, який у більшості випадків одержує цю владу у спадок. Монархія має такі основні ознаки: влада монарха безстрокова; монарх успадковує владу за правом крові, тобто вона переходить у спадок в межах правлячої сім'ї (династії); монарх представляє державу не за дорученням, а за власним правом. Розрізняють необмежені й обмежені монархії.
Республіка. РЕСПУБЛІКА – держ. форма, яка історично характеризувалася колективним (колегіальним) верховним правлінням, а за нових часів – передусім особливостями статусу визначеного за результатами виборів глави д-ви – президента. Р. визнається однією з двох історичних і водночас типових на сьогодні форм держ. правління
Унітарні країни. Унітарна держава — форма державного устрою, за якого територія держави поділяється на адміністративно-територіальні одиниці (області, провінції, департаменти), а в деяких випадках у складі території можуть бути автономні утворення. Тобто унітарна держава — єдине централізоване утворення, до складу якого не входять інші держави. Звідси розрізняють дві форми унітарних держав — просту і складну.
Федеративні держави. Федера́ція (лат. foederatio — об'єднання, союз, спілка, імперія) — форма державного устрою, за якої вищі територіальні одиниці держави мають певну юридично визначену політичну самостійність, чим відрізняються від адміністративно-територіальних одиниць унітарної держави. Складові частини федерації — це своєрідні державоподібні утворення, які називають суб'єктами федерації, а територія федерації складається з територій її суб'єктів.
Конфедерація. КОНФЕДЕРАЦІЯ (лат. confoederatio – спілка, об'єднання) – 1) форма держ. устрою, міждерж. союз, що створюється на договірній основі для досягнення спільної (політ. або військ.) для всіх країн-учасниць мети. Характерними рисами такого союзу є повна суверенність кожної держави в проведенні зовнішньо- та внутрішньополіт. курсів; збереження державами-членами своїх державно-політ. устроїв; відсутність спільної фінансової, податкової, правової та госп. систем. Центр. керівні інституції К. діють лише в межах делегованих їм урядами країн-учасниць повноважень.
Підсумуємо-Історію формування політичної карти світу поділяють на чотири періоди. Сучасна політична карта світу здебільшого сформувалася в останній, новітній період. - У світі існують дві основні форми правління — монархія і республіка. - Залежно від особливостей адміністративно-територіального поділу сучасні країни світу є або унітарними, або федеративними. - Україна є парламентсько-президентською республікою, унітарною державою.