Презентація "Полтавщина у другій половині ХІХ століття" (до теми Наш край у другій половині ХІХ століття)

Наш край в другій половині ХІХ століття

План1. Адміністративно-територіальний та історико-етнографічний розвиток.2. Зміни в господарському житті.

Адміністративно-територіальний та історико-етнографічний розвиток. Порівняння адміністративно-територіального устрою регіону другої половини ХІХ ст. із адміністративно-територіальним устроєм сучасної України. Визначення історико-етнографічного регіону, до якого відноситься Полтавщина. Населені пункти краю другої половини ХІХ ст. і тепер. Етнічний і соціальний склад населення наприкінці ХІХ ст.

Продовжити речення. У другій половині ХІХ століття Полтавщина входила до складу _________________імперії.2. Наш край входить до історико-етнографічного району –__________________.3. Повна адреса нашого села в ХІХ ст.: Полтавська__________, Кременчуцький_________, __________. 4. Етнічний склад населення губернії –__________(найвищий відсоток серед інших українських земель),____________, _____________5. Сільське населення становило ___%населення , переважну частину міського населення складали__________. Найбільші соціальні категорії населення __________, ____________,__________.

Продовжити речення. У другій половині ХІХ століття Полтавщина входила до складу ________________Російської імперії.2. Наш край входить до історико-етнографічного району –_______Лівобережжя___________.3. Адреса нашого села в ХІХ ст.: Полтавська__губернія________, Кременчуцький__повіт__, містечко________. 4. Етнічний склад населення губернії – українці (найвищий відсоток серед інших українських земель),євреї, росіяни5. Сільське населення становило __93_% усього населення. Найчисельніші соціальні категорії ___козаки________, ____тимчасовозобовязані селяни________, ______державні селяни________.

Зміни в господарствіОсобливості розвитку сільського господарства. Соціальне становище та протести. Стан промисловості і торгівлі.

Особливості розвитку сільського господарства{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Загальні риси для українських земель Наддніпрянщини. Полтаська губернія. Селянська реформа 1861 р. Післяреформенна модернізація СГ. Активне застосування в господарстві спеціальних машин і знарядь, згодом найновішої агротехніки. Земля стає товаром. Розширення посівів зернових культур. Спеціалізація районів України на вирощуванні різних видів сільськогосподарської продукції. Трудова міграція-----------

Кінна молотарка с. Білики к. ХІХст. Кінна молотарка с. Білики к. ХІХст. Найменше сільськогосподарської техніки було в господарствах Лівобережжя, де машини використовували лише в найпередовіших панських маєтках. На Полтавщині і в 1880-ті роки ще 40 % поміщицьких плугів були дерев’яними. Що ж до знарядь праці на селянських подвір’ях, то, за винятком заможних господарств, вони залишалися примітивними. Тут як і раніше, упрягали волів у великий дерев’яний плуг із «залізом».. Майже повсюдно застосовували (для розпушування землі) рало й дерев’яні борони.

Соціальне становище. Переселенці та заробітчани. Л. Позен. ПереселенціПереселенці в Сибір. Л. Позен. ПереселенціС. Васильківський. Підробітки Заробітчани

Соціальне становище та протести. Газета «Русская мысль» (1880): «Селянин намагається взяти із землі все, що тільки можна з неї взяти, бо його мучить нужда, не вистачає прибутку на найнеобхідніше, а викупні платежі і численні податки треба платити»;Газета «Новое время»(1990): «Сільськогосподарські робітники живуть на таких харчах, і в такому стані, які швидше підходять собаці, ніж людській істоті»;Повідомлення очевидців (1903 р.): «Управитель Шмідт знущається із робітників . Цвьохне нагайкою, дасть ляпаса, за що йому вздумається»;Земське дослідження про ставлення селян до міграційних процесів: «Земля хороша тільки для того, хто нею володіє., а воду приємно пити ситому…. Одне слово, хороша батьківщина, та не для нас…Тільки б переселитись, а там гірше, ніж тут бути не може…»;Переселенець про ділянку в Семиреченськй області: «Земля хороша, дві річки, ялиновий ліс. Та жити там не можна. Немає дороги, взимку можна пропасти, не маєш можливості добратися до людей».І. Сорокопуд «Пустовійтове в роки зростання»: «Полтавський губернатор Міністру Внутрішніх Справ (21.03.1862): «Селяни м. Пустовійтове залишаються непохитними». У к.березня 1862 р. два ескадрони Каргопольського драгунського полку послані на придушення повстання у Пустовійтове». 24 селян побиті різками, 7 відправлені в Кременчуцький острог для покарання.

І. Сорокопуд «Пустовійтове в роки зростання»: «Полтавський губернатор Міністру Внутрішніх Справ (21.03.1862): «Селяни м. Пустовійтове залишаються непохитними». У к.березня 1862 р. два ескадрони Каргопольського драгунського полку послані на придушення повстання у Пустовійтове». 24 селян побиті різками, 7 відправлені в Кременчуцький острог для покарання.

Особливості розвитку сільського господарства{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Загальні риси для українських земель Наддніпрянщини. Полтаська губернія. Селянська реформа 1861 р. Післяреформенна модернізація СГ. Активне застосування в господарстві спеціальних машин і знарядь, згодом найновішої агротехніки. Земля стає товаром. Розширення посівів зернових культур. Спеціалізація районів України на вирощуванні різних видів сільськогосподарської продукції. Трудова міграція-повільне впровадження перетворень,СГ машини переважно застосовують у маєтках-більшість селянських господарств обробляють землю старими «дідівськими» знаряддями праці-ціна селянського наділу одна з найвищих на Україні.-розмір середнього селянського наділу землі найменший серед усіх українських земель-переважає зерновий напрям -вирощування тютюну, цукрового буряка-розведення волів, конейаграрне перенаселення краю та трудова міграція в міста та на Донбас, Кубань, за Урал - один з найвищих показників на Україні

Особливості розвитку промисловості та торгівлі{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Загальні риси для українських земель Наддніпрянщини. Полтаська губернія. Завершення промислового перевороту к.90-х рр. ХІХ ст. Урбанізація міст. Залізничне будівництво. Розвиток торгівлі та банків

Міст і вокзали. Київський вокзал в ПолтавіПівденний вокзал в ПолтавіКременчуцький вокзал

Торгівля. Промислове піднесення дало поштовх до зростання міст та торгівлі. Оптова торгівля здійснювалася на великих ярмарках. Найбільші з них відбувалися в січні - лютому та червні—серпні, коли ґрунтові шляхи були найбільш придатними для перевезення вантажів. Найбільші ярмарки збиралися в Полтаві(Іллінський), Кременчуці, Прилуках та Ромнах. Існували як загальні, так і спеціалізовані ярмарки, де продавали зерно, коней, вовну тощо. На сільських ярмарках переважали селянські вироби й товари, необхідні для сільськогосподарської праці. Постійними учасниками ярмарків були торговці-скупники та євреї..1862р – 526 ярмарків – на к.19 ст. – більше 1000.Іллінський ярмарок –третій в Росії після Нижегородського та Ірбітського. Найбільшим попитом користувалися кримська сіль, донська риба,російська мануфактура, смушки, сукно, посуд, папір, цукор, мед, віск. Пустовійтівські ярмарки відбувались двічі на рік. Основний транспорт для перевезень - віз. С. Васильківський. Іллінський ярмарок в Полтаві

Особливості розвитку промисловості та торгівлі{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Загальні риси для українських земель Наддніпрянщини. Полтаська губернія. Завершення промислового перевороту к.90-х рр. ХІХ ст. Урбанізація міст. Залізничне будівництво. Розвиток торгівлі та банків-відставання в промисловому розвитку від інших регіонів-переважала харчова, борошномельна,тютюнова, цукрова, шкіряна,суконна галузі-значного розвитку набуває кустарна промисловість;-Кременчук –найбільший промисловий центр Полтавщини к. ХІХ ст. , До великих промислових міст краю відносять Полтаву, Ромни, Прилуки;-швидкі темпи зростання міського населення губернії;1869р.- Залізничне сполучення Кременчук – Одеса; 1870р. -Кременчук – Харків,; 1890р. -Кременчук – Київ; 1870р. - Залізничний міст через Дніпро у Кременчуці;-Іллінський (Полтава) ярмарок - третій за значенням в Російській імперії; важливі ярмарки у Кременчуці (по 3 ярмарки на рік); створення Полтавського земельного банку (1872).

Решетилівський килим

Гончарна столиця України - село Опішня. Місцеві майстри славляться своїм талатом на весь світ. Найкращі музеї світу мають у своїй колекцї вироби українських гончарів. Розташоване село Опішня за 45 кілометрів від Полтави. Опішнянські гончарні вироби. Куманець. Сова-скарбничка. Плесканець. Горщик

Бондарські вироби з Лохвиці

Кременчучцькі кахлі

Вироби чинбарів із Зінькова, Гадяча

Миргородські колеса

Решетилівські смушки

Кременчуцькі брички, карети