Термін медіатекст виник в англомовній літературі в 90-х роках XX століття з метою позначення тексту, розміщеного у ЗМІ. Необхідність введення в науку цього терміна обумовлена розвитком інформаційної сфери та появою нових засобів масової комунікації – радіо, телебачення та мережі Інтернет.
3. Цінною для людини єА будь-яка інформація. Б спотворена інформація. В неправдива інформація. Г зрозуміла інформація4. Які медіатексти легко сприймаються (дві правильні відповіді)?А короткі повідомлення простого змісту. Б об’ємні, але логічно побудованіВ науково виваженіГ яскравіД прості зображення. Е неправдиві5. Медіатекст — це текст, ілюстрований відео або зображеннями. А Так. Б Ні
1. Будь-яка інформація, яку ти почуєш з телевізора чи радіо, обов’язково правдива.2. Інформація за формою її представлення буває графічною, звуковою, цифровою, текстовою, відеоінформацією.3. Факти завжди можна перевірити й підтвердити, а судження — це лише власна думка експерта.4. Достовірною інформацією називають правдиві та максимально повні дані про події, явища, людей.5. Якщо в медіатексті немає покликання на першоджерело, то такий текст також можна вважати достовірним. Гра «Так» чи «Ні». Погодься чи запереч твердження. Обґрунтуй свою позицію.
Аналізуючи медіатексти, ставимо 5 запитань:«Хто створив повідомлення ?»«Які техніки використані для того, щоб привернути увагу?»«Які цінності , стиль життя та точки зору репрезентовані чи випущені повідомленням?»«Чому це повідомлення було написане?»«Як інші люди можуть сприйняти це повідомлення?»Обсяг інформації у сучасному світі невпинно збільшується. Поява «нових медіа», розвиток соціальних мереж ведуть до того, що не завжди можна знайти якісну, правдиву, достовірну інформацію. Тому будь-який медіатекст слід перевіряти на достовірність поданих фактів. Зверни увагу!