Презентація .«ПОРАДИ МУДРОЇ СОВИ»

Дидактично – розвивальні казки«ПОРАДИ МУДРОЇ СОВИ»

Актуальність: Формування у дітей позитивного мислення – важливий аспект як дошкільної, так і початкової освіти. Саме воно захищає маля від багатьох негараздів, допомагає знаходити вихід з будь – якого скрутного становища, є умовою повноцінного гармонійного розвитку дитини. Позитивне світобачення – провідне завдання формування об’єктивної картини світу, розвитку успішної особистості і соціально – морального виховання.

1. Як стати впевненим у собі і знайти друзів.

У казковому лісі, у дуплі старого могутнього дуба жила собі тітонька Сова. Вона була добра, щира, життєрадісна і дуже мудра. Всі мешканці лісу любили і поважали Сову й часто просили в неї поради.

Якогось дня, як і годиться, Сова мирно спала у своєму дуплі, аж раптом її розбудив чийсь плач. Він доносився з густих чагарників. Сова схвильовано розсунула гілки й побачила маленьке Їжаченя, яке скрутилося в клубочок і заливалося слізьми.

- Чому ти так гірко плачеш? – запитала вона.- Тому що я негарний, - схлипувало Їжаченя, - і зі мною ніхто не хоче дружити.- Чому ти думаєш, що ти негарний? – поцікавилася Сова.

- А як же інакше? Поглянь на мене і на інших. Он яка гарна і пухнаста шубка у Лисеняти, а яка м’якенька у Зайченятка! А Білченя має пишний хвостик, ще й китички в вушках. А в мене лише бридкі гострі колючки…

- Любе Їжаченятко, - лагідно промовила до нього Мудра Сова. – Не сумуй. Я відкрию тобі велику таємницю: ніколи не треба думати про себе погано й порівнювати себе з іншими. Навпаки , говори собі щодня: « Я гарний » , бо ти справді такий. Сам поглянь.

Сова підвела Їжаченя до великої краплини роси, яка виблискувала на широкому листку подорожника. Твої чорненькі оченятка схожі на намистинки, - всміхнулася вона. - А на голочках, які, до речі, дуже милі, ти можеш носити яблучка, груші, грибочки і сухі листочки для себе, і для інших звіряток. Ти дуже гарний і добрий. Я пам’ятаю , як ти врятував Равлика,який впав у стару лисячу нору.

Їжаченя замислилось, а Мудра Сова дала ще одну корисну пораду:- Якщо ти хочеш, щоб у тебе було багато друзів, щодня уявляй, що вони у тебе вже є і ти з ними граєш в ігри, ходиш у походи, розказуєш їм цікаві оповідки. Не забувай допомагати іншим і доброзичливо ставитися до всіх , хто тебе оточує.

- Спасибі тобі, тітонько Сова, - усміхнулося Їжаченя. – Я все зрозумів.

Проблемні запитання-Яким було Їжаченя?-Чому не треба думати про себе погано?-Чи у кожного є щось хороше?-Що зрозуміло Їжаченя після розмови з тітонькою Совою?-Що порадили б ви?-Як знайти друзів?

2. З чого починається дружба?

Які гарні дерева восени! Ліщина з горобиною вже одягли жовто – червоні сорочки, клени – помаранчеві, а берізки – жовто –махрові. Тільки дуб не поспішає змінювати своє вбрання, величаво стоїть на лісовій галявині і шелестить своїми зеленими листочками.

Тітонька Сова довго милувалася красою дерев зі свого дупла, а потім вирушила на прогулянку лісом. Пролітаючи над сусідньою галявиною, вона побачила біля маленької ялинки сумне Вовченя, що сиділо, опустивши голову, й тяжко зітхало.

- Привіт , Вовчику! – всміхнулася до звірятка тітонька Сова. – Чому сумуєш?- Добридень , тітонько Сова. Сумую , бо зовсім не маю друзів, - зітхнуло воно. – Ні з ким погратися.

- Чому ж не маєш? – здивувалася Сова. – У лісі живе багато звірят, які дуже люблять гратися.- З ними не пограєшся, - сердито буркнуло Вовченя.- Чому ? – поцікавилася Сова.

Лисеня - хитре, Ведмежа – неповоротке, - почало розповідати звірятко, - Білченя – пихате, Їжаченя – колюче, а Зайченя – страшезний боягуз. Тітонька Сова мовчки вислухала Вовчикову скаргу, а потім , дивлячись в його оченята, тихо промовила:- Шкода , що ти бачиш в інших лише погане. Так ти ніколи не знайдеш собі друзів. Вовченятко опустило погляд.

- Щоб подружитися з усіма, ти маєш побачити в кожному щось хороше, - порадила Сова. – Придивись уважно до звіряток: Білченятко – спритне, Лисенятко – сміливе, Зайченятко – доброзичливе, Ведмежатко – щедре, а Їжаченятко – гарний друг, який завжди прийде на допомогу.

Вовченя замислилося над словами Тітоньки Сови , а вона додала:- Пам’ятай : якщо хочеш, щоб з тобою дружили, стань сам хорошим другом. Того дня Вовченя ще довго міркувало над словами тітоньки Сови, а вже наступного дня весело гралося з іншими звірятами.

Проблемні запитання- Чому з Вовченятком ніхто не хотів дружити?- Як ви гадаєте, чи змінилося Вовченятко і як саме?- Чому треба в кожному бачити хороше, а не погане?- Чому саме такі поради дала Мудра Сова?- Що порадили б ви?

3. Як пережити невдачу

Якось тітонька Сова вирушила у гості до своєї давньої подруги Сороки. Пролітаючи над лісом та слухаючи веселий спів пташок, Сова побачила, як маленькі звірятка бігли наввипередки лісовою стежиною.

« Почалося змагання, - здогадалася вона. – Цікаво, хто переможе? »Сова сіла на березу, і почала спостерігати за звірятками. Першим прибігло Зайченятко, за ним – Лисенятко, а останнім – Ведмежатко, яке дуже через це засмутилося. Воно стояло біля берези , опустивши голову, й тихо бурмотіло:

- Я ніколи не буду переможцем. Я – неповороткий. З таким ніхто не захоче гратися.- Не засмучуйся, - підбадьорливо всміхнулася йому Мудра Сова. – Я тобі допоможу. Щоб пережити невдачу і забути про неї, уявляй щодня, як ти першим прибігаєш до фінішу і перемагаєш у змаганні. Ведмежатко здивовано подивилося на свою співрозмовницю, яка продовжувала:

- Говори собі: « Я спритний. Я можу швидко бігати. Я – переможець. Зі мною всі хочуть гратися ». А ще подумай про те, що ти справді робиш найкраще. Наприклад про те, як добре ти доглядав кущ малини. І не забувай радіти перемозі друга. Ведмежатко щиро подякувало Мудрій Сові, і вона полетіла собі далі…

Проблемні запитання- Чому Ведмежатко прибігло останнім?- Чому воно засмутилося?- Чому треба радіти перемозі друга, а не засмучуватися через свою невдачу?- Що треба робити, щоб забути про невдачу?- Що ви порадили б Ведмежаткові?

4. З чого починати будь – яку справу

Борсучок почухав вушко й оглянув невеликий пагорб землі біля могутнього велетня – дуба, у дуплі якого мешкала Мудра Сова. « Гарне місце, - подумав він. – Треба тут будувати нірку ».- Доброго дня, Борсучок, привіталася з ним Сова. – Чому ти такий заклопотаний?

- Хочу облаштувати собі нову теплу нірку з багатьма входами, - поділився з нею своїми думками Борсучок. - Та не знаю, з чого почати.

- Будь – яку справу варто починати з обмірковування того, чого ти хочеш досягти. Тож спершу уяви, яким ти хочеш бачити своє житло у всіх деталях і склади його план, - порадила Мудра Сова. – А щоб швидше й легше йшла робота, уявляй щодня, що у тебе вже є простора затишна нірка і як добре тобі в ній живеться.

Борсучок замислився над словами Сови , а вона додала:- А ще говори собі щодня: « Я – хороший будівельник і господар. У мене буде тепла гарна нірка ». Через кілька днів задоволений Борсучок закінчив лаштувати свою оселю. Він щиро подякував Сові за мудрі поради і допоміг їй утеплити її дупло. Так вони стали дружніми сусідами.

Проблемні запитання- Чи були поради Мудрої Сови корисними?- Що варто робити перед тим, як розпочати якусь справу?- Чому варто обдумувати результати на початку?- Навіщо уявляти справу завершеною?- Які поради дали б ви Борсучкові?

5. Як бути завжди здоровим

Мудра Сова сиділа на високій засніженій сосні і милувалася чудернацькими сніжинками, які тихо кружляли в повітрі і опускалися на землю. Раптом біля самісінької сосни хтось ойкнув, а потім заплакав. Подивившись , Сова помітила Лисенятка, яке шкутильгало стежкою. Доброго дня , Лисенятко, - привіталася вона. – що з тобою сталося?

Привітавшись із Совою, звірятко розповіло, що бігло лісом і підвернуло лапку, а тепер вона болить.- Не засмучуйся, Лисенятко, - заспокоювала його Сова. – Я тобі допоможу, відведу тебе додому. Дорогою додому Лисенятко не вмовкало – все бідкалося, що лапка не скоро стане здоровою, довго болітиме і він більше не зможе весело бігати істрибати.

- Слухай мене уважно, - звернулася до звірятка Мудра Сова. – Якщо хочеш, щоб лапка швидше припинила боліти, говори їй: « Ти у мене здорова і гарна ».– Ще намагайся думати не про те , як вона болить, а як радісно буде тобі бігати лісом, коли одужаєш. Пригадай свої цікаві пригоди і попроси лапку, щоб вона не боліла.

- А ось і моя нірка! – весело вигукнуло Лисенятко. – Дякую тобі, тітонько Сова, за допомогу і поради. Будь завжди здоровим, - відповіла йому Сова й , розправивши крила, полетіла до свого дупла.

Проблемні запитання- Чому краще не бідкатися про те , що болить, а уявляти себе здоровим?- Що ви порадили б Лисенятку?- Що ви робите, коли у вас щось болить?

6. Як перебороти свій страх

Одного зимового дня Мудра Сова летіла над лісом, милувалася білими шубами дерев та кущів, що виблискували на сонці, мов дорогоцінне каміння. Вся земля була вкрита пухнастим сніжним килимом з дивовижними візерунками, які утворили сліди різнихтварин. Ось тут пройшла Лисичка, а там, біля засніженої ялинки, видніються сліди Оленя.

А от зовсім недавно прострибав біля дуба Зайчик. Та ось він! Сидить під кучугурою снігу і тремтить. - Доброго ранку, Зайчику, - привіталася з ним Сова. – Чому ти тремтиш?

Зі страху… - прошепотіло Зайченятко. – У лісі так страшно… Хитра Лисиця та грізний Вовк у будь – яку хвилину можуть накинутися на мене. Зайчик знову затремтів.

- Не бійся, Зайченятко, - заспокоювала його Сова. – Ти маєш гарну білу шубку, яка чудово маскує тебе серед снігу. А щоб зникли твої страхи, уяви, як вони перетворюються на маленьку чорну кульку. Вона стає все меншою і меншою,і злітає у небо. І от ти бачиш лише малесеньку цяточку, але й вона зникає, а разом з нею зникають всі твої страхи.

Я спробую, - відповіло їй Зайченятко. Стрибаючи по лісу, завжди говори собі: « Я нікого не боюся! Я дуже сміливий і спритний! » - усміхнулася звірятку Мудра Сова. – От побачиш, тебе нічого не лякатиме, і ніхто не зможе наздогнати: ні Лисиця, ні Вовк. Зайчик подякував Мудрій Сові і , наспівуючи веселу пісеньку про зайченят, які не бояться нікого, поспішив додому.

Проблемні запитання- Яким було Зайченятко?- Як воно перемогло страх?- Як іще можна боротися зі страхом ( поганими думками, снами ) ?- Що ви б порадили звіряткові?

7. Як легко долати труднощі

Якось весняного ранку Мудру Сову розбудив галас, що зчинився на лісовій галявині. Виявилося , що це плакало маленьке Білченятко, ще й сердито тупало лапками.- Пишнохвостику, заспокойся, у тебе все вийде, - чувся лагідний голос мами Білки. – Розпускай свого довгого пишного хвостика і стрибай на сусідню гілку. Ти зможеш. Ти дуже сміливий.

Але Пишнохвостика мамині слова не втішали. Він зі страхом в очах продовжував схлипувати, дивлячись то на гілку, то на землю.- Я не можу… Я не вмію… Я не стрибатиму… Не хочу…- Гаразд, іншим разом, - піддалася на вмовляння синочка Білка і пішла хазяйнувати у дупло, а Білченятко залишилося на гілці. Воно сумно зітхнуло.- Ні , - тихо сказало воно. – Я ніколи не навчусь.

- Привіт , Пишнохвостику, - бадьоро привіталася з ним Мудра Сова. – Хочеш я тобі допоможу? Заплющ очі і уяви, як ти розпускаєш свого довгого хвостика, відштовхуєшся від гілки і спритно стрибаєш на сусідню гілку. Відчуй радість від польоту, повір у те, що ти сміливий і спритний. Говори собі: « Я все зможу ». А ще тренуйся, докладай зусиль.

Вислухавши тітоньку Сову, Пишнохвостик старанно виконував її поради, бо дуже хотів навчитися стрибати. І от звірятко відштовхнулося від гілки і вправно перестрибнуло на іншу, як справжній акробат.- Я можу! – радісно вигукнуло Білченятко. – У мене вийшло! І почав стрибати з гілки на гілку, наспівуючи: « Дякую Сові за поради. Тепер я можу стрибати ! ».

Проблемні запитання- Чи правильно поводилося Білченя, коли зустрілося з труднощами?- Як воно їх подолало?- Як ви долаєте труднощі?- Яку пораду ви дали б Пишнохвостику?

8. Як побороти сором’язливість

Маленьке Оленятко сором’язливо стояло за деревом і спостерігало, як Зайченятко і Білченятко весело граються на лісовій галявині, бігають наввипередки, а Лисенятко з Ведмежатком бавляться шишками й горішками.

- Привіт , Оленятко, - звернулася до нього Мудра Сова, яка саме сіла на гілочку дуба, щоб перепочити. - Чому ти стоїш саме і сумуєш? Чому не йдеш гратися до інших звіряток? - Я соромлюся, - промовило Оленятко і опустило свої великі темні оченята. – Всі такі спритні, балакучі, а я …- Тітонька Сова уважно подивилася на звірятка.

- А ти – доброзичливе, щедре, слухняне, - промовила вона. – Дуже любиш маму й тата, допомагаєш їм в усьому. Оленятко підняло голову і подивилося на Сову, яка, всміхнувшись, додала:- Я впевнена, що ти будеш добрим, вірним другом будь – якому звіряткові, і з тобою буде завжди весело й цікаво. Оленятко замислилося, а Сова продовжила:

- Щоб побороти в собі сором’язливість , треба пригадати всі свої успіхи та досягнення, намалювати їх на папері і повісити і своїй кімнаті. Щодня дивися на малюнки і говори собі: « Я багато вмію і ще багато чого навчуся. У мене все добре виходить ». І не бійся спілкуватися з іншими, адже ти – не гірший за них.

Оленятко подякувало і взялося обмірковувати свої позитивні риси і добрі вчинки, щоб виконати поради Сови.

Проблемні запитання- Чому Оленятко не підходило до інших звіряток?- Чи переборюєте ви сором’язливість та невпевненість у собі? Як саме?- Що ще ви порадили б Оленяткові?

9. Як замінити нічні кошмари на приємний сон.

Маленька сіра Мишка вилізла зі своєї нірки і схвильовано роззирнулася в лісових кущах. Всю ніч їй снилися кошмари: вона тікала то від гострих пазурів Орла, то від Лисиці, то від Вовка.- Добрий день, Мишко, - привіталася з нею Мудра Сова, що саме пролітала поряд. – Щось трапилося? Ти , здається , засмучена. Мишка розповіла Сові про свої страшні сни, а та почала заспокоювати.

- Не сумуй, Мишко. Я знаю спосіб, який допоможе позбутися нічних кошмарів. Слухай мене уважно. Коли тобі присниться страшний сон, сядь і намалюй його, але зміни страшне на хороше чи кумедне. Повісь свій малюнок над ліжком так, щоб ти могла його бачити, і твої кошмари скоро зникнуть.

Подякувавши Мудрій Сові за корисну пораду Мишка повернулася до нірки малювати, а Сова всміхнулася і полетіла додому.

Проблемні запитання.- Як можна перебороти нічні кошмари?- Чому добрі малюнки перемагають страшні сни?- Що ви порадили б Мишці?

Дякую за увагу!