Презентація портфоліо педагога

Загальні відомості та документація Методичний портфель Робочі матеріали (особисті практичні досягнення) Публічні досягнення Резюме

Дата народження, сімейний стан. Освіта і стаж роботи. Місце роботи, посади, які обіймає. Кваліфікація і курси.

Родився 12 листопада 1963року в селі Мельники Канівського району Черкаської області. Одружений. Освіта: вища, ЧДПУ ім.300 - річчя воз’єднання України з Росією 1990р., фізико – математичний факультет, кваліфікація по диплому – учитель фізики і математики. Педагогічний стаж роботи в школі 30 років.

Місце роботи, посади, які обіймає Посади, які обіймає: вихователь 7 - 8 класів, вчитель фізики

Вихователь: 2001 рік, спеціаліст І – категорії; 2006 рік, спеціаліст вищої категорії; 2011рік, спеціаліст вищої категорії. 2016рік, спеціаліст вищої категорії Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників. Тема післякурсового завдання: 2000 рік. Психолого-педагогічні аспекти важковихованості учнів. 2005 рік. Інноваційні технології організації виховного процесу. 2010рік. Національно-патріотичне виховання – невід’ємна частина виховної роботи школи-інтернату. 2015рік. Основи сучасного героїко-патріотичного виховання. 2020рік. Основи сучасного героїко-патріотичного виховання.

Не люблю імітаторів, показухи. Підкошує лицемірство. Поражає підлабузництво, вислужування, … . Зневажаю алчність, жадність. Моє виховательське кредо: „ Вимогливість до вихованців у поєднанні з повагою до їхньої особистості “. Моє вчительське кредо: „ Учитель – бджілка, знання учнів – мед “. Моє особисте кредо: „ Відноситись до людей так, як вони відносяться до тебе“. Люблю школу і свою сім’ю. Поважаю професіоналів. Ціню справедливість, чесність, простоту. Захоплююсь талантом. Схиляю голову перед розумом.

Виступи на методоб’єднанні

Вулиця Сім’я Суспільство Національно-патріотичне Трудове виховання Родинно-сімейне виховання Екологічне виховання Превентивне виховання. Морально-етичне виховання Правове виховання Школа Естетичне виховання

Національно-патріотичне виховання, громадянське виховання. Мета: Виховання любові до Батьківщини, свого народу, турботі про його благо, сприянні становленню й утвердженню України як суверенної, правової, демократичної, соціальної держави, готовності відстояти її незалежність, служити і захищати її, розділити свою долю з її долею, повазі до українських звичаїв і обрядів, усвідомленні спільності власної долі з долею Батьківщини, досконалому володінні української мовою.

Виховні години, брей-ринги, години спілкування, диспути, бесіди, на яких вивчаються символи, обереги України, основні закони нашої держави. Тематика: "Люби Україну - твою рідну землю", “Моя Україна – червона калина”, “Звичаї та традиції України”, “Політична культура молодої людини”, “Я – громадянин України”, диспути “Чи задоволений я рівнем громадянськості”, Мій край – моя історія жива” та ін. Цікавими є іноваційні форми виховної роботи, які я намагаюся впроваджувати. Наприклад, виховання патріотизму на прикладах звичаїв козацтва: гра "Зірниця", Афганістан-сторінки історії, виховна година до дня визволення Канева від німецько-фашистських загарбників, виховний захід "Ну що б, здавалося, слова... “, Вечір пам’яті жертв Голодомору "Це потрібно не мертвим – це потрібно живим “.

 Мета: формування національно патріотичних якостей на основі сучасної геополітичної ситуації та визначення пріоритетних напрямків їх реалізації в оновленій системі підготовки майбутніх захисників Вітчизни, зміцнення в свідомості кожного громадянина гордості за свою Вітчизну, її історію й традиції, готовність захищати її свободу і незалежність.

Батьківщина без нас обійтися може, ми ж без неї — ніщо. В.О. Сухомлинський. Старшокласники не лише ідентифікують себе з українським народом, але й прагнуть жити в Україні, пов’язати з нею свою долю, служити Вітчизні на шляху її становлення як суверенної і незалежної, демократичної, правової і соціальної держави; трудитися на її благо, захищати її; поважати Конституцію і виконувати норми Закону; бережно ставитися до етно-етичної культури народу України; володіти рідною та державною мовою; визнавати пріоритети прав людини, поважати свободу, демократію, справедливість.

Національно-патріотичне виховання, громадянське виховання. Гра „Зірниця“ присвячена Дню захисника України Виховний захід „Ну що б, здавалося, слова…“ Вечір пам’яті жертв Голодомору 1932-1933р.р. „Це потрібно не мертвим, - це потрібно живим“ Виховна година до дня визволення Канева від німецько-фашистських загарбників з використанням мультимедіа Афганістан – сторінки історії

КОРОТКИЙ ІСТОРИЧНИЙ ЕКСКУРС В АФГАНСЬКУ ПРОБЛЕМУ РАДЯНСЬКІ БОЙОВІ ДІЇ В АФГАНІСТАНІ ОСОБЛИВОСТІ НОВОЇ ВІЙНИ ВИСНОВКИ 

ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ: Виховання патріота – громадянина України. Гармонійний розвиток особистості. Формування вмінь та навичок безпечної поведінки у надзвичайних умовах. Поглиблення знань з історії, географії, інших предметів. Організація та проведення для учнів школи військово-патріотичного змагання, конкурсів та ігор. Підготовка до служби у Збройних Силах України. МЕТА: Активізація патріотичного виховання підлітків засобами військово-патріотичної гри „Зірниця“ День захисника України

 День захисника України

Превентивне виховання. Формування здорового способу життя Мета: Забезпечення повноцінного фізичного розвитку вихованців, охорона та зміцнення їхнього здоров’я. Прищеплення норм здорового способу життя. Незадовільний стан здоров'я молоді обумовлений падінням суспільної моралі, значним соціальним розшаруванням населення, складною криміногенною ситуацією, комерціалізацією статевих стосунків, раннім початком статевого життя, негативним впливом засобів масової інформації.

Як свідчать результати та досліджень, в тому числі і результати національного опитування молоді 10-22 роки показники поведінки учнів та молоді, що вже вийшли зі шкільного віку, вказують на відсутність навичок збереження здоров'я. Регулярне заняття фізичною культурою не стає звичною нормою для більшості молодих, людей стрімко поширюється вживання алкогольних напоїв, типовою є часта зміна сексуальних партнерів. Так, за даними Міністерства охорони здоров'я України в останні десять років зареєстровано підвищення рівня захворюваності й поширення серед молоді хвороб крові та кровотворних органів, недоброякісних новоутвореннь, хвороб сечостатевої та кістково-м'язової систем та кровообігу; почастішали ускладнення вагітності, пологів і післяпологового періоду, наявні вроджені вади розвитку. Залишається високим рівень захворювань, що передаються статевим шляхом. Соціально небезпечною проблемою став СНІД (ВІЛ-інфекція): за темпами розвитку цієї епідемії Україна посідає одне з перших місць у світі. Переважна більшість ВІЛ-інфікованих наркомани — особи віком від 15 до 30 років; спостерігається зростання ВІЛ-інфекції серед наркоманів-підлітків і дітей.

Здоров'я — це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад. Освіта в галузі здоров'я має поєднувати засвоєння необхідних знань, формування певного ставлення та конкретних навичок, необхідних для позитивної поведінки, збереження та розвитку здоров'я. Саме ця тріада ,,знання — ставлення — навички (включаючи життєві навички)“ визначає зміст навчання в галузі здоров'я на основі навичок. Тому постійно проводжу виховні години, години спілкування, диспути, дискусії, тренінги з проблем формування здорового способу життя. А саме: бесіда: ,,Як загартувати організм” Години спілкування: „Шкідливим звичкам - НІ”.(Опрацювання анкет, аналіз тестів.), ,,Режим та здоров’я”, „Підлітковий алкоголізм, як його попередити ”. Усний журнал: „Серйозно про несерйозне”. Акція:„ День без куріння ” Диспут: ,,Шкідливі звички чи життя у своє задоволення” Виховні години: ,,Шкідливість алкоголю’’, ,,Наркотики і потомство“ Анкета: ,,Моє життя без алкоголю”.

В інноваційній діяльності активно застосовую сучасні форми і методи роботи. Діти отримали можливість ознайомитися з визначеними проблемами в цікавій та змістовній формі. ШКІДЛИВИМ ЗВИЧКАМ „НІ!“

З метою виховання антиалкогольної спрямованості, морально-психологічної стійкості особистості як основного характерологічного утворення, серед учнів була проведена анкета “Моє життя без алкоголю”. На питання щодо згоди з назвою анкети (моє життя без алкоголю) 42% опитаних дали позитивну відповідь; 7% - негативну; не можуть визначитися – 51% опитаних учнів, що свідчить про необхідність проведення профілактичної та корекційної роботи щодо вживання алкоголю учнями. В той же час було розподілення відповідей залежно від статі опитуваних. Майже половину учнів дали позитивну відповідь, хоча це не означає, що “життя без алкоголю” є життєвим кредом досліджуваних. Половина опитуваних вагається і не може точно відповісти. Тому особливо важливо спрямувати їх на вірний шлях. У дівчат більша впевненість щодо життя без алкоголю - 38 %, ніж у хлопців - 20%, оскільки дівчата є більш свідомими. Завданням анкети є: формувати імунітет до негативного впливу проалкогольної інформації та антиособистісно спрямованих форм поведінки; формувати чіткі уявлення про значущість власного життя, психофізіологічні можливості організму, наслідки впливу алкогольних речовин; створювати умови для самореалізації та самоствердження особистості шляхом її включення у позитивну альтернативну діяльність.

Правове виховання Мета: виховання загальнолюдських моральних цінностей. Прищеплення високої правової культури, поваги до законів держави. Виховати морально, соціально, політично та юридично дієздатну та захищену особистість. Одним з важливих напрямів виховної роботи є правове виховання яке включає в себе: прищеплення поваги до прав та свобод людини та громадянина; виховання поваги до Конституції, законів України, державних символів (Герба, Прапора, Гімну); засвоєння основ державного, трудового, цивільного, сімейного та кримінального права; формування глибокого усвідомлення взаємозв’язку між ідеями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю; виховання поваги до прав і свобод інших людей; формування активної протидії випадкам порушення законів.

Важливою складовою частиною правового виховання є робота по попередженню правопорушень. Вона здійснюється через ряд позакласних та позашкільних заходів. Ефективною формою роботи є проведення місячників, тижнів правових знань у школі. У рамках місячника правових знань проводиться цілий ряд заходів, таких як бесіди “Ми і право”, виховні години “Наші права й обов’язки”, дні інформування про чинне законодавство, конкурси творів, рефератів на правову тематику, вікторини, правові брейн-ринги. Цикл виховних заходів „Продидії торгівлі людьми“ з використанням мультимедіа „Діти - товар“.

Важливою складовою частиною правового виховання є робота по попередженню правопорушень. Вона здійснюється через ряд позакласних та позашкільних заходів. Ефективною формою роботи є проведення місячників, тижнів правових знань у школі. У рамках місячника правових знань проводиться цілий ряд заходів, таких як бесіди “Ми і право”, виховні години “Наші права й обов’язки”, дні інформування про чинне законодавство, конкурси творів, рефератів на правову тематику, вікторини, правові брейн-ринги. Цикл виховних заходів „Продидії торгівлі людьми“ з використанням мультимедіа „Діти - товар“.

Морально-етичне виховання    На етапі розбудови нашої держави, коли змінюється поняття моральних чеснот, у певної частини соціуму, поглиблюється криза людського духу, частішають прояви споживацької психології, ринкового прагматизму, особливого значення набуває проблема формування гармонійної, духовно зрілої особистості. Моральне виховання спрямоване на прищеплення і потреби поводити себе згідно з моральними нормами, прийнятими в суспільстві, виховання патріотизму, колективізму, свідомої дисципліни та організованості, громадянської і соціальної відповідальності, непримиренності до аморальних вчинків, до порушників норм і правил культурної поведінки.    

  Система морального виховання спрямована на формування цілісної моральної особистості, яка включає такі гуманістичні риси, як доброта, чуйність, милосердя, увага, толерантність, совість, чесність, справедливість, людська гідність, повага і любов до людей, правдивість і скромність, сміливість і мужність. Це планомірний, цілеспрямований вплив на морально-емоційний розвиток людини через організацію умов, в яких формується її духовна, емоційна, світоглядна сфери та поведінка відповідно до загальнолюдських та національних морально-етичних цінностей. Зміст морального виховання включає принципи, норми, правила моралі та прогресивні традиції, які становлять частину духовного життя народу. Це народні традиції, шановливе ставлення до Батьківщини, суспільства, праці, до людей і самих себе.

Сьогодні особливе занепокоєння викликає відсутність у багатьох школярів усвідомлення себе як частки народу, співвіднесення своєї діяльності з інтересами нації. Значна частина молодих людей не цікавиться традиціями, звичаями та історією свого народу, не виявляє зацікавленості до власних національних цінностей. І тільки засвоєння традицій, дотримання звичаїв, допоможуть сформувати особистість, однією з найважливіших рис якої є дбайливе ставлення до минулого свого народу. Знання традицій – це знання побуту українського народу, особливостей світобачення, образної свідомості, морально-етичних законів.  Культура поведінки – одна із необхідних рис сучасної людини. Правила поведінки учнів регламентують їх обов'язки в школі, майстерні, гуртожитку, їдальні, на вулиці.

З учнями морально-етичне виховання здійснюється в процесі безпосередньої участі учнів у виховних заходах як класних так і позакласних, шкільних.  Були проведені такі заходи як: рольове обговорення „Веселі правила гарного тону“, класні збори „ Еталон поведінки“, бесіди „Я і мої товариші“, класна година: „Колектив починається з мене“. Години спілкування „Яким повинен бути учень“, „Чесність і порядність“, „Твоє відношення до людей похилого віку“. Диспути „Що таке щастя? “, „Як виховати волю“. Сприяли виробленню в учнів моральних переконань і загальношкільні операції „Надія“, „Турбота“ – до дня людей похилого віку. Прекрасні слова, визначення моралі, сформулював М.Я.Павлов педагог: Мораль вчителя – це вітер, а мораль учнів – це трава. Куди повіє вітер, туди й похилиться трава.

РОДИННО-СІМЕЙНЕ ВИХОВАННЯ Мета: виховувати уміння та навички підтримки та збереження міжособистісної злагоди, запобігання та мирне розв’язування конфліктів. Виховання особистих, родинних, громадянських, національних та загальнолюдських цінностей; ідеалів сім’ї, родини, відносин в колективі.

Родинно-сімейне виховання Проводиться цілий ряд заходів, таких як бесіди, виховні години, брейн-ринги , диспути і дискусії. Також проводжу виховні заходи з використанням мультимедіа . Практикум сімейного виховання „Жінка в домі. Чоловік у домі“, „Доросле життя –дорослі проблеми“ „ Дружна сім'я — першоджерело людського буття“, „ Пріоритети подружнього життя“, „ Моральні основи сім'ї“, „ Традиції моєї родини“, „ Сімейні реліквії“, „ Статева культура — основа сім'ї та усвідомлюваного батьківства“, „ Сім'я — основа держави“, „ Цінуй честь сім'ї“, „ Агресія та насильство в сім’ї“, „Діти - товар“.

Потреби сучасного суспільства, його духовної сфери зумовлюють надзвичайну актуальність проблеми культури родинних взаємин. Саме від культури родинних взаємин, її змісту, форм і методів залежить розвиток усіх видів людської міжособистісної взаємодії. Визначальним чинником становлення культури родинних взаємин є виховання гуманних моральних якостей у дітей – родичів шкіл – інтернатів, культури їхніх взаємин. Природну основу яких становить кровна прив'язаність дітей і батьків, братів і сестер. Саме в сім'ї закладаються основи духовності людини, формуються навички моральної поведінки, розкривається внутрішній світ та індивідуальні якості особистості, гартується дух гармонії з усім оточуючим, забезпечується неперервність духовного зв'язку дитини з минулим, теперішніми і майбутніми поколіннями.

У родині дитина сприймає основні закони сімейного співжиття: любов і повагу до батьків, дідусів і бабусь, інших людей. Тут дитина залучається до рідної мови, культури праці, народних звичаїв і обрядів, а також і до певної системи духовних цінностей або ідеалів. Тому так важливо сформувати у них родинні почуття, навчити безкорисливого, турботливого, уважного ставлення один до одного, виробити вміння ділити з людьми горе і радість, відповідати за свої вчинки і поведінку, зміцнювати духовну культуру, яка має стратегічне значення для формування й виживання людини.

Екологічне виховання Мета екологічного виховання: виховувати любов і повагу до природи; спонукати до збереження неповторної краси рідного краю; формувати почуття відповідальності за стан природного середовища; сприяти розвитку творчих здібностей учнів; учити самостійно мислити, знаходити раціоналізаторські рішення поставленої проблеми; навчати бачити красу навколо себе, розвивати почуття прекрасного; формувати почуття дбайливого ставлення до навколишнього середовища; формувати активну життєву позицію.

Сучасна молодь вступає в життя в епоху не тільки бурхливого розвитку науки і техніки, а й негативних наслідків науково-технічної революції та демографічного вибуху. Дедалі більше забруднення атмосфери, гідросфери та літосфери, накопичення величезних об'ємів відходів людської діяльності при одночасному виснаженні майже всіх видів природних ресурсів призвели до розвитку екологічної кризи. Настав час керуватися в наших діях правилами іншого гуманізму - екологічного. Основна його ідея - людина є лише частиною природи і Космосу, з законами і силами яких вона повинна рахуватися. Не владарювати над природою, а співпрацювати з нею, бути не „царем природи“, а її невіддільною часткою.

Людина та природа - поняття взаємопов'язані та взаємозалежні, адже людство існуватиме доти, доки існуватиме природне середовище. Створюючи загрозу природі, ми загрожуємо самим собі. В. Сухомлинський писав із цього приводу: „Поняття «природа» - єдине ціле. У цьому своя гармонія та постійність, взаємозв'язки та залежності; вона - джерело буття й суть буття, вона єдина й нерозривна з людиною. Кожний з нас - природа, що стала людиною. Людина доти могутня й непереможна, доки вірна законам природи - пізнаним і непізнаним, не нею встановленим... Активно впливати на природу, але залишатись її сином, бути вінцем її творіння та володарем її сил, по-синівському бережливо ставитись до неї - ось яку позицію нам треба займати у процесі взаємодії з природою...“.

У класі постійно проводяться заходи, що сприяють вихованню бережливого ставлення до довкілля: проводжу роз'яснювальну роботу (про шкідливість спалювання опалого листя, неприпустимість винищування первоцвітів тощо); вивчаємо правила поведінки на природі; діти приймають участь у виставках учнівських робіт, малюнків, творів. анкетування „Чи любите природу?“ виховні години „Природа – це казка, яку треба читати серцем”, „Природа і люди“. екологічний рейд „Зробимо світ кращим ”. вікторина - „ Що я знаю про лікарські рослини ” екологічна гра „Збережи”. Тиждень „Чисті джерела – чисті береги – наше здоров’я“ . Проводяться акції „Школа – наш дім“, „Посади дерево“, „Приберемо паркову зону“, „Чиста Земля“, суботники й недільники.

Тиждень „Чисті джерела, чисті береги – наше здоров’я“

Естетичне виховання. Мета: Забезпечення високої художньо-естетичної культури особистості. Виховання здатності цілеспрямовано сприймати, відчувати, правильно розуміти мистецтво; здатності висловлювати власне ставлення до мистецтва, творчої діяльності у мистецькій сфері; організація змістовного дозвілля вихованців. Художньо-естетичне виховання здійснюється через проведення виховних заходів, що сприяють розвитку смаків, художніх уподобань дітей.

Фольклор (народна мудрість) – це художня педагогіка! Це саме та система естетичного виховання дітей за допомогою літератури й мистецтва (слова, музики, танців). Мова - наша жива історія. Через мову можливо проаналізувати наш віковий шлях. Мова відбиває етнічну культуру народу, його побут, звичаї, і є засобом естетичного виховання, національної самосвідомості, основ громадськості, патріотичних почуттів. Українська народна педагогіка має чіткі правила мовного етикету. Основна її вимога – ввічливість, статечність, пристойність, уважність та чемність. "Красиве слово – золотий ключ", – говорить народна мудрість. Багато естетичних переживань дітей обумовлюються спілкуванням їх з природою. Висадження квітів та догляд за ними створюють емоційні переживання дітей і формують поняття, що прекрасне може й повинна створювати сама людина.

Трудове виховання Мета: Формування творчої працелюбної особистості, виховання цивілізованого господаря. Підготовка до свідомого вибору професії, визначення свого місця у суспільстві. Формування навичок колективної трудової діяльності; позитивно-емоційного ставлення до праці як до форми буття і способу самореалізації особистості. В умовах ринкової економіки, коли від людини вимагається надійна, якісна і відповідальна праці, трудове виховання школярів набуває особливого значення.

Трудове виховання в сучасній школі - це педагогічна діяльність, спрямована на вироблення в учнів готовності до праці в умовах ринку. Вона передбачає: 1. Розвиток в учнів широкого діапазону індивідуальних і соціальних мотивів трудової діяльності (моральних, матеріальних, пізнавальних, естетичних та інших); мотивів результативного і процесуального плану діяльності. 2. Допомогу педагога у визначенні учнем суб'єктивних цілей праці, що відповідають мотивам його діяльності і особистим можливостям. 3. Формування у школярів уміння враховувати умови праці, необхідні для успішного досягнення визначених цілей: зовнішні (особливості навколишнього середовища) і внутрішні (наявність знань, умінь, навичок, трудового досвіду, здібностей тощо). 4. Педагогічну підтримку у найповнішому прояві власного "Я" (самореалізації). 5. Спеціальне навчання самоконтролю, самооцінці і самокорекції власної трудової діяльності. Саме виховання, якщо воно бажає щастя людині, повинно виховувати її не для щастя, а готувати до праці життя. К.Д. Ушинський

Складовою частиною трудового виховання є професійна орієнтація учнів - обґрунтована система допомоги (соціально-економічної, психолого-педагогічної, медико-біологічної, виробничо-технічної) учням у виборі професії відповідно до здібностей, нахилів і ринку праці. Розвиток учня і підготовка його до самостійного вибору спеціальностей здійснюється вихователями, вчителями, соціальним педагогом, лікарями, психологом, іншими спеціалістами у навчальному процесі і позакласній роботі. Формами професійної орієнтації є бесіди, зустрічі, екскурсії, конференції, конкурси та інші. Розвитку професійних інтересів і здібностей слугують трудові години, гуртки, факультатив ТПЇ. Для професійної діагностики використовують різні методики: тести, опитувальники, ділові ігри тощо.

Вибір професії передбачає такі питання: ким бути; до якої соціальної групи належати; який стиль життя вибрати; які цілі визначити для себе в майбутньому. Процес вибору професії характеризується багатомірністю. Для правильного, адекватного вибору випускнику школи слід провести велику внутрішню роботу: необхідно проаналізувати свої ресурси (інтереси, здібності, особливості особистості); довідатися і прийняти вимоги професії, що обирається; усвідомити потенційні невідповідності власних здібностей і особливостей професій і оцінити можливість чи неможливість корекції цих невідповідностей.

Мої результати – це мої вихованці!

Публічні досягнення Лауреат ХІ міської виставки перспективного педагогічного досвіду „Освіта Канева - 2006“. За опис досвіду „Психолого-педагогічні аспекти важковихованості учнів“ занесено до каталогу передового педагогічного досвіду.