Презентація "Пошуково-дослідницька робота з українознавства на уроках української мови та літератури через особистісно зорієнтоване навчання"

Методичний проект Пошуково-дослідницька робота з українознавства на уроках української мови та літератури через особистісно зорієнтоване навчання Солтис Т.С., учитель-методист, учитель української мови та літератури НВК №12 Рівненської міської ради

Актуальність питання формування національно-мовної особистості, збереження історичної пам’яті народу; розвиток індивідуальних та пізнавальних здібностей кожної дитини; вміння самостійно застосовувати та здобувати знання; правильно діяти в різних життєвих ситуаціях; формування ділових якостей сучасної особистості: ініціативність, відповідальність; здатність особистості пізнати себе, самовизначитися і реалізувати себе в соціумі.

Роль українознавства на уроках української мови та літератури Будувати державу, як і будинок, потрібно на міцному ґрунті. А таким ґрунтом для нас, українців, є наші звичаї, традиції, фольклорна спадщина, домашні обереги, цілющі рослини, які дають нам сили і здоров’я. А синє небо і жовте колосся – це ще й символіка нашої держави.

Водночас пошуково-дослідницька робота про рослини-символи України, українські обереги, легенди рідного краю спонукає берегти рослинний світ Батьківщини та й природу взагалі, шанувати пам’ять предків і ті здобутки, які вони передали нам, своїм нащадкам, щоб виховати в нас кращі моральні якості. Українознавство вивчає життя нашого народу, багатовіковий досвід і традиції, завдяки яким зберігається мова, релігія, культура.

є міцним ґрунтом для нас, українців, у розбудові держави; допомагає зберегти нашу історичну пам’ять, своє етнічне й національне «я»; сприяє вихованню кращих рис характеру, моральних цінностей, духовності, патріотизму, поваги до історичної спадщини українського народу Саме тому, зазначає Валерій Шевчук, нагальним стає використання у навчанні і вихованні елементів народознавства, бо ми нарешті зробили собі власний дім, у якому, як писав Тарас Шевченко, «своя правда і воля» Українознавство

Пошуково-дослідницька робота сприяє реалізації ряду завдань: допомагає підвищувати пізнавальну активність учнів, їх самостійність й інтерес до навчання; вчить бути уважними; формує вміння виділяти головне, зіставляти, порівнювати, робити висновки, давати оцінку вчинкам людей, суспільним та культурним явищам і процесам; розвиває навички висловлювати свої міркування образно, добираючи необхідні докази; дає можливість урізноманітнювати процес навчання, робити його цікавим і корисним.

Ми досить часто даємо дітям відповіді, які потрібно вивчити, а не ставимо перед ними проблеми, які потрібно вирішити. Роджер Левін ? Пошуково-дослідницька робота через принцип діяльності Формування особистості учня, його здатність до самовизначення і саморозвитку здійснюється не тоді, коли він сприймає готові знання, а у процесі його власної навчально-пізнавальної діяльності, скерованої на відкриття «нових» знань.

Сучасні технології навчання для пошуково-дослідницької роботи у структурі особистісно зорієнтованого навчання Проектна діяльність Контекстне навчання Ситуативні завдання Дидактичні завдання

Форми і методи інтерактивної діяльності

Характерною ознакою цих методів

Завдання, що сприяють розвитку мовлення і мислення • Лінгвістичне дослідження • Лінгвістична гра «Так-ні», «Спіймай слово», «Спіймай помилку» • Творче конструювання • Дослідження-аналіз (форми слова) • Асоціативний кущ • Лексичний практикум • Вправа «Безкінечне речення», «Сніжний ком» (поширити речення) • Зрозумій. Прочитай. Поясни (віднови прислів’я). • Дослідження – пошук • Кодовий диктант (вставити у фразеологізми пропущені числівники, визначити розряд) • Творче моделювання

Комунікативний практикум Прислів’я і приказки – стислі крилаті вислови: в них сконцентровано життєву мудрість і філософію народу. Своїм мовним багатством і змістовим розмаїттям українські прислів’я і приказки охоплюють усі аспекти життя людини, її погляди на світ, суспільні явища, громадські та родинні стосунки, побут тощо. Люди кажуть: «Посієш вчасно – збереш рясно». І жодного слова звідси не викинеш: тут сконцентровано багатовіковий досвід народу.

У прислів’ях порушуються проблеми народної моралі, виголошуються мудрі істини Здобудеш освіту – побачиш більше світу. Дерево міцне корінням, а людина трудовим горінням. Посієш вчинок - пожнеш звичку, посієш звичку − пожнеш характер, посієш характер − пожнеш долю. Вік прожити - не дощову годину перестояти Грім не гряне - ледачий не встане. Багато диму - мало тепла. Сім’я міцна − горе плаче.

Пізнавально-пошукове завдання (аналіз речень, уміння визначити смислові зв’язки, розвиток мовлення) – Чому вчать нас прислів’я? Допишіть у Словничок моральних цінностей повчання. – Яку моральну рису увиразнює кожне з прислів’їв? Назвіть ті, які висвітлюють тільки позитивні риси моралі. Складіть асоціативний ряд з рис характеру людини, які необхідно в собі виховувати і які неприпустимі для Людини з великої літери. Поясніть, як ви розумієте вислів: «Людина з великої літери». Чому в прислів’ях і приказках найчастіше вживаються складні безсполучникові речення з тире Комунікативний практикум Розкрийте зміст будь-якого з прислів’їв, використаних на уроці (склавши висловлювання)

Отже, елементи творчого пошуку, українознавчого дослідження викликають бажання зрозуміти певні життєві явища, допомагають висловити власне бачення проблеми, разом з тим поринути у світ цікавого, предківського, повчального. Використовувати таку роботу можна на уроках різного типу: засвоєння нових знань, вироблення навичок та умінь, узагальнення та систематизації вивченого, позакласних заходах.

Споконвіку шанують в Україні квіти. Немає жодної української хати, біля якої дбайливі господині не влаштували б яскравих квіткових острівців. Вони милують око, хвилюють душу, міцно прив’язують наші серця до рідної домівки. Що ж знаємо ми сьогодні про символіку квітів та трав, що значили вони в житті українців? (завдання тематичного уроку на народознавчому матеріалі про символіку квітів і кольору в українців)

Тема уроку: “Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні” Ім’я уроку… (подумайте) Без верби й калини нема України. Червоні кетяги калини Горять вогнями усіма. Без калини нема України, Без народу Вкраїни нема.

Учні отримали випереджувальні завдання: знайти відомості про символіку кольору в українському віночку Листя дуба символізує силу, троянда є символом кохання. Біла лілія – символ чистоти і невинності, вона вважається квіткою Діви Марії. Мак – символ печалі і смутку, цієї квітки у віночку найменше. Цвіт маку долучають у вінок ті дівчата, у чиїх родинах хтось загинув у боротьбі з ворогом. Вона символізує пошану до тих, хто загинув. До віночка в’язали кольорові стрічки. Посередині зав’язували світло-коричневу стрічку , вона – символ землі-годувальниці; ліворуч і праворуч від неї дві жовті – символ сонця; за ними зелені – символи живої природи, краси і юності. Далі синя й блакитна – символи води і неба. Потім з одного боку жовтогаряча – символ хліба, а з другого фіолетова – символ розуму, потім малинова – символ щирості та рожева – символ багатства. По краях в’язали білі стрічки – символ чистоти. На лівій внизу вишивали Сонце, а на правій – Місяць. Ці знаки були головними оберегами голови дівчини.

Методична допомога з метою виконання пошуково-дослідницьких завдань випереджувального характеру пояснити учням мету дослідження; вказати першоджерела; спрямувати роботу школяра на головне у з’ясуванні поставленого проблемного завдання. Адже саме проблемні завдання формують в учнів навички пошуково-дослідницької діяльності Серед пошуково-дослідницьких завдань випереджувального характеру варто виокремити такі: біографічні, літературознавчі, історично-краєзнавчі. завдання матимуть різний рівень складності, то й практикувати їх необхідно диференційовано, враховуючи ступінь розумових зусиль учнів, обсяг пошукової роботи, яку потрібно виконати

Структурна схема реалізації пошуково-дослідницької роботи з українознавства з метою формування творчої особистості

Модель творчого випускника як наслідок виховання на засадах етнопедагогіки Переконання Народознавство – основа української традиційної культури, яка зберігає наш національний код, є основою наших національних надбань, підґрунтям для розбудови міцної держави. Бажання вивчати і знати рідну мову, спілкуватися нею у повсякденному житті, з повагою ставитися до мов інших народів Сформована національно-мовна особистість Поява інтересу до культури і побуту народу Прагнення збереження історичної пам’яті

Урок Тема уроку. Складне речення. Використання складних речень у мовленні (тематичний урок на матеріалі до Дня матері) Хвилинка “Цікаво знати” (історична довідка, чим для нас, українців, є Свято матері, коли було засновано).

Пошуково-дослідницька робота (робота в групах) Тема уроку. Складне речення. Використання складних речень у мовленні Учні отримали випереджувальні завдання, працювали у творчих групах: Як розкрито образ матері у різних жанрах? Які використано складні речення і яка їх роль? І група досліджувала образ матері у Біблії ІІ група – у поезії (прозі) ІІІ група – у народній творчості (фольклорі).

Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи Комплексна робота з текстом Подумайте, до якого стилю належить текст. Лексична робота (з’ясування значення незрозумілих слів). Випишіть складні речення, визначте їх вид, накресліть схеми. Поясніть розділові знаки. Проблемне завдання: − Чому частинка як ворушаться під водою стебла водяних лілій від ледь чутної течії є підрядною, а не порівняльним зворотом? Пошукова робота. Доберіть синоніми до слова мама.

Асоціативний кущ З якими образами-символами асоціюється для українців слово «мама», чому: (Божа Мати, Батьківщина-мати, природа-мати. Це найсвітліші образи, мати дає життя). мама Божа Мати Наша земна матір Рятівниця, заступниця Доброта, любов Берегиня роду Природа-мати вишиті обереги Батьківщина-мати Чому для українців образ матері триєдиний? (любов до рідної неньки переростає у глибоку пошану до Божої Матері, яка завжди була покровителькою українців і оберігала Батьківщину-Матір)

Пошуково-дослідницькі завдання Дібрати або скласти діалог, у якому висвітлювалася б проблема моралі у ставленні до мами чи бабусі (розігрування діалогу М. Левицького «Бабуся приїхала»). Комунікативне завдання Використовуючи складні речення, дати відповіді на проблемні запитання: - Які риси характеру притаманні головному персонажу діалогу. Чому вчить нас даний твір?

Інтерактивна пошуково-дослідницька вправа «Дерево рішень» Проблема: Як допомогти головному персонажу вирішити проблему? Рішення 1 Рішення 2 Позитивні наслідки Негативні наслідки Позитивні наслідки Негативні наслідки

Висновки Найважливіше завдання нових освітніх стандартів: Не лише дати дитині якомога більше знань, а й забезпечити її загальнокультурний, особистісний та пізнавальний розвиток, навчити учитися. Необхідними засадами реалізації пошуково-дослідницької діяльності є: введення дітей у зміст нового навчального матеріалу шляхом відкриття знань, а не їх подавання; створення умов для використання на уроці наукової інформації, здобутої поза школою; передбачення певних інтелектуальних труднощів під час опанування навчального матеріалу; з використанням проблемно-пошукових методів активізувати пізнавальну діяльність учнів

Немає Мудріших, ніж народ, учителів; У нього кожне слово — це перлина, Це праця, це натхнення, це людина. Максим Рильський

Пошуково-дослідницька робота з народознавства сприяє реалізації ряду завдань належний базовий рівень власної національної культури, засвоєний людиною в юному віці, є основою її духовного становлення та розвитку її творчих здібностей і таланту. пошукові дослідницькі завдання випереджувального характеру допомагають ввести проблемність у процес пізнання, поставити учнів у ситуацію активної пошукової діяльності, що сприяє розвитку вміння мислити, спостерігати, аналізувати, робити висновки під час вивчення певних явищ, що розглядаються на уроках української мови та літератури. Добре продумана й організована пошуково-дослідницька робота дає змогу підвищити пізнавальну активність школярів, їхній інтерес до процесу навчання, розвиває самостійність.

Список використаних джерел та літератури 1. Державний стандарт початкової загальної освіти [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://www.mon.gov.ua/index.php/ua/. 2. Гнатюк Д.О. Системно-діяльнісний підхід як основа організації ефективного навчання/ Д.О. Гнатюк// Педагогічний пошук. – 2013. - №4(80). – С.33 – 37. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/pedp_2013_4_13.pdf 3. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: бібліотека з освітньої політики / [Н.М. Бібік, Л.С. Ващенко, О.Я. Савченко та ін.]; за ред. О.В. Овчарук. – К. : «К.І.С.», 2004. – 112 с. 4. Костюченко Л. Компетентнісний підхід у формуванні готовності до професійної діяльності майбутніх учителів початкових класів/[Текст]/ Л. Костюченко // Гуманітарний вісник. – 2013. – № 28. – С. 153 – 156. 5. Кларин М. В. Сравнительный анализ некоторых психологических теорий научения [Електронний ресурс] / М. В. Кларин // Школьные технологии. – 2004. – № 6. – Режим доступу : http://periodika.websib.ru/node/17036. 6. Павлик О. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання в контексті неперервної мовної освіти: суть, проблеми та перспективи/[Текст]/ О. Павлик // Рідна школа. – 2010. – №7-8. – С. 66-69. 7. Проблеми якості освіти: теоретичні і практичні аспекти. Матеріали методологічного семінару АПН України. – К. : СПД Богданова А.М., 2007. – 336 с. 8. Смагіна Т.М. Теоретичні та практичні основи конструювання компетентнісного уроку / [Текст] / Т.М. Смагіна // Вісник Житомирського державного університету. Випуск 61. Педагогічні науки. – 2012. – С. 153 – 156. 9. Шарко В.Д. Методологічні засади сучасного уроку: Посібник для студентів, керівників шкіл, вчителів, працівників післядипломної освіти / [Текст]/ В.Д. Шарко. – Херсон: Видавництво ХНТУ, 2009. – 120 с.