Презентація "Постмодернізм в українській літературі"

ПОСТМОДЕРНІЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ

Постмодернізм — це своєрідний літературний феномен. І хоч він ще мало вивчений, але постмодернізм уже органічно увійшов у канву української літератури. До цього напряму належать письменники-сучасники, чиї твори відзначилися особливими рисами. Постмодерністами є Сергій Жадан, Оксана Забужко, Юрій Іздрик, Юрій Андрухович.

Постмодернізм сьогодні – це культурологічний феномен, зміст і термінологія якого поки що не з’ясовані остаточно. Як правило, літературний процес багатьом сучасникам видається тією або іншою мірою хаосом. Це стосується будь-якої літературної доби. Тож невипадково, що на початку ХХІ ст. певною мірою хаотичною видається література постмодерну.

Провідними ознаками постмодерністської літератури є Загальне осміяння і глузування над усім є тотальною іронією. Численні постмодерністські художні твори характеризуються свідомою настановою на іронічне зіставлення різних жанрів, стилів, художніх течій. Твір постмодернізму – це завжди висміювання попередніх і неприйнятих форм естетичного досвіду: реалізму, модернізму, масової культури.іронія«цитатне мислення»принцип гри

Основні риси українського постмодернізмукульт незалежної особистостіпотяг до архаїки, міфу, колективного позасвідомого, бачення повсякденного реального життя як театру абсурду, апокаліптичного карнавалу використання підкреслено ігрового стилю, щоб акцентувати на ненормальності, несправжності, протиприродності панівного в реальності способу життя суміш багатьох традиційних жанрових різновидівсюжети творів — це легко замасковані алюзії на відомі сюжети літератури попередніх епох, присутній образ оповідача;іронічність та пародійність. 

В українську літературу постмодернізм увійшов непомітно. У поезії він більш притаманний Е. Андрієвській, Р. Бабовалу, С. Гостиняку, у прозі – В. Медведю, Ю. Андруховичу, Є. Пашковському, О. Забужко.

Ю́рій І́горович Андрухо́вич (нар. 13 березня 1960, Станіслав) — український поет, прозаїк, перекладач, представник постмодернізму в літературі, есеїст. Кандидат філологічних наук. Живе і працює в Івано-Франківську.1985 року разом із Віктором Небораком та Олександром Ірванцем заснував поетичну групу «Бу-Ба-Бу», яка одною з перших почала відновлювати в українській літературі карнавальні та буфонадні традиції. З 1991 року Андрухович — співредактор літературно-мистецького журналу «Четвер», співпрацював також із журналом «Перевал», виступивши упорядником двох його номерів. У часописі «Сучасність» вперше побачили світ найвагоміші прозові твори письменника: «Рекреації» (1992), «Московіада» (1993), «Перверзія» (1996), видані 1997 року окремими книгами, есей «Центрально-Східна ревізія» («Сучасність», 2000, № 3).

ПОЕЗІЯ “ПІСНЯ МАНДРІВНОГО СПУДЕЯ”Дата написання: 2013 рік. Збірка: “Листи в Україну”Жанр: медитативна лірика. Тема твору: звертання поета до своїх дітей-віршів.Ідея: творчість для поета – не тільки здатність самовиражатись, але й можливість продовжувати своє існування на землі. Основна думка: вірші допомагають виразити внутрішнє Я поета. Римування: відсутнє, білий вірш. Художні засоби:- звертання: «Агов, мої маленькі чортенята!»- епітети: «маленькі чортенята», «невірні рими», «прекрасні вірші», «у вирі цілоденнім», «на зелену прощу», «тихі сльози», «натхненний соловій».- метафори: «З-під свити я вас випущу на світ — туди, де кров з любов’ю черленяться, де пристрастей i пропастей сувій»; «до серця входять вірші»; «підслухані у вирі цілоденнім, щоб явір тихі сльози витирав, щоб небо, нахилившись, наслухало, щоб завше був натхненний соловій».- порівняння: «вірші – прекрасні, наче крила голубів»; «гайда на площу, як на дно ріки»; «в поля, як на зелену прощу».

ПОЕЗІЯ “АСТРОЛОГ”Дата написання: 1991 рік. Збірка – «Екзотичні птахи і рослини». Жанр – вірш має риси балади. Тема – неординарна особистість у навколишньому світі. Для героя цієї поезії бути астрологом  – не просто якась робота чи заняття, а спосіб життя:«У нього палка потреба,У нього жадання слізне:окраєць нічного небапіймати у фокус лінзи…». Мотив твору — пошук людиною свого призначення, прагнення самореалізації. Віршовий розмір – дактиль. Цей вірш має відкритий фінал (ознака постмодерну). Але кожному зрозуміло, що ліричний герой повернеться на горище, бо він навіть у хвилину зневіри називає своє заняття «святою морокою». Автор показує двоїстість міста, його висоту і низькість водночас. «У сутінках мерехтіння/ і сонце межує з тінню» – постійний рух, мінливість міста. Художні засоби:- епітети – «нічного неба», «голодні роти», «полудневу пору», «крило ажурне», «творіння пухке й безжурне»- метафори – «небо лоскочуть вії»- неологізм – «собі пілігримить» (земля).- повторення –  «Забуду святі мороки»

Гали́на Васи́лівна Москале́ць, відома під творчим псевдонімом Гали́на Пагутя́к  (нар. 26 липня 1958 року, Залокоть, Дрогобицький район, Львівська область) — сучасна українська письменниця в жанрах фентезі, наукової фантастики й готичного роману. Лауреатка Шевченківської премії з літератури (2010) за книгу прози «Слуга з Добромиля». Авторка роману «Урізька готика». Навчалася в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Галина Пагутяк — особлива мандрівниця. Подорожі селами Галичини вилилися 2014 р. в незвичайну книгу розповідей, кілька днів у Туреччині — у повість «Новий рік у Стамбулі». Часто буває в Ізраїлі, а Єрусалим вважає найтаємничішим містом світу, яке володіє неабиякою харизмою. У своїх творах показує власну зацікавленість країнами Близького Сходу. Коли американці та місцеві мародери розгромили музей в Багдаді, письменниця написала повість «Брат мій Енкіду». 

НОВЕЛА “ПОТРАПИТИ В САД”Дата написання – 1989 рік. Напрям – модернізм. Течія – екзистенціалізм. Рід – епос. Жанр – філософська новела. Тема твору — самотність, безпритульність особистості в суспільстві, байдужому до долі людини. Ідея оповідання “Потрапити в сад”— розкриття душевного багатства героя, його гідності й самоповаги, доброти й щирості у ставленні до оточуючих та світу. Проблематика — утвердження гуманістичних ідеалів, моральних чеснот. Головні герої:- Грицько – людина без житла та родини, яка має лише гармошку та чорну хворобу, отриману в дитинстві через переляк (німець так пожартував із хлопцем: вистрілив йому над вухом, хотів злякати).  Але попри складні життєві обставини хлопець надзвичайно добрий та співчутливий. Він грав на гармошці. Його улюбленою їжею були пиво і копчена риба. Головний герой новели «Потрапити в сад» казав людям за копійки, кинуті до його капелюха: «Цілую руку».- Нуська – сестра Грицька, яку той не хотів обтяжувати своєю хворобою.- Стьопка – пиятик із золотими руками, який опинився “на дні”- Микольця – смертельно хворий колишній чоботар, який просить Грицька лишитися з ним, потурбуватися про  собаку Боска та успадкувати житло після його смерті.

ТЕСТИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬhttps://naurok.com.ua/test/postmodernizm-v-ukra-nskiy-literaturi-337801.htmlhttps://naurok.com.ua/test/yuriy-andruhovich-astrolog-pisnya-mandrivnogo-spudeya-344601.htmlhttps://naurok.com.ua/test/galina-pagutyak-potrapiti-v-sad-1447429.html