Заглянемо в історію: Традиції українського народного виховання сформовані та відшліфовані через безперервне застосування протягом багатьох віків. Це ціла педагогічна система поглядів, ідеалів та засобів батьківсько-материнського, а також суспільного впливу на дітей та молодь. Ці засоби спрямовані на формування сильних духом і тілом особистостей, які не відокремлені один від одного, а мають жити у цільній, духовно єдній українській громаді. Завдяки народному вихованню забезпечуються наступність, спадкоємность поколінь, коли усі знання і цінності батьків-дідів передаються дітям. Упродовж своєї історії український народ створив цілу систему соціалізації молоді, виховання в неї високих духовних і громадянських якостей. Народна педагогіка виробила, зокрема, чимало форм гуртування молоді в товариства, братства, громади та інше.
Сім'я та сімейні цінності відіграють основну роль у вихованні і становленні дитини. До сімейних цінностей в першу чергу відносяться любов, взаєморозуміння, підтримка та повага один до одного. Завдання батьків — створити навколо малюка атмосферу любові і тепла і закласти в основу його майбутнього життя максимум корисного, світлого і доброго.
Життя родини неможливо уявити без сусідів. Сусідство з давніх-давен визначалося сталими традиціями, які шанували й згодом навіть стали переносити в міські помешкання. Їх здорові начала переростали у непорушний обов'язок. Прийти на допомогу один одному, поділитися не тільки матеріальними, а й моральними набутками — характерна риса нашого народу.
Здавна, наприклад, весняну оранку й посів зернових починали з дотримання неписаного звичаєвого правила: жоден селянин не розпочинав сівби в себе вдома, доки не організують "вдовиного плуга". У цей день чоловіки збирали громади, йшли до сусідських вдів та сиріт і гуртом обробляли ниви. Тільки після цього можна було починати оранку на власному полі.
Як стати турботливим і хорошим сусідом: Вітайтесь до своїх сусідів та цікавтеся як у них йдуть справи. Пропонуйте при потребі допомогти сусіду.- запросіть інших дітей з двору, щоб пограти в групову або спортивну гру. Якщо у вас великий врожай яблук на дачі або помідорів на городі, пригостіть найближчих сусідів. Якщо ваш сусід хворий і нікому про нього потурбуватись, допоможіть йому у скрутну хвилину. Вчіться ввічливо пропустити на тротуарі перехожого, доброзичливо привітатись до людей, яких ви знаєте, тому що спілкування з ними вважається правилом хорошого тону.
Прислiв’я та приказки про сусідів. Без брата проживеш, а без сусіда – ні. Близький сусід кращий від далекого брата. Бодай доброго сусіда мати та своїм плугом орати. Добре, як сусід близький, а перелаз низький. Добрий сусід — найближча родина. Знають сусіди твої біди. З сусідом дружи, а тин городи. Коли сусід, як мід, то проси його на обід. Не заглядай до сусіда — може з того бути біда. Не купуй собі дім, а купи собі сусіда: хату купиш, а сусіда не продаси. Нема більшої біди над лихі сусіди. Не позичай у сусіда розуму. Сусід не захоче, то й миру не буде. Сусід спати не дає: добре живе. Сусідські діти — найпустіші. Тоді сусід добрий, коли мішок повний. У сусіда ані коня не купуй, ані жінки не бери, бо будуть утікати. У сусіда повна піч дров, та горять, а у мене одно, та й те не хоче. Який сусіда, така й бесіда. Як маєш сусіду пустити, то в сінях камінь положи. Як ся чоловік гаразд має, то і сусід у нього буває.