Презентація Power Point "Родіон Скалецький - Подільський соловей"

Про Життєвий та творчий шлях. Фольклориста, композитора, хорового діяча«Соловейко Подільського краю»Бершадська дитяча музична школа ім. Р. А. Скалецького. Зустріч у музичній вітальніПідготувала Баранова Л. Г. – завідуюча вокально-хоровим відділом

У даній презентації використано інформацію з мережі Інтернет, друкованих видань, особисті фото автора, а також матеріали з книги онуки композитора Лариси Натолочної «Подільський соловей»

Його пісні співають діти і дорослі, хори, ансамблі та солісти. Його ім'ям названо хорові колективи, школи, вулиці та провулки у великих містах та селах. Його творчість вшановують під час проведення Всеукраїнських заходів, у містах, селищах та у рідному селі Михайлівка. Багата на таланти наша Бершадщина. Хто б міг уявити, що 120 років тому у звичайній бідній багатодітній родині народиться хлопчик, котрий прославить мальовничу Михайлівку на всю Україну. Його університетами було саме життя: мамина колискова, церковний спів, шкільний хор, музика народу. 17 річним юнаком Родіон Скалецький повів народну пісню у широкий світ. Його ім'я стало поряд із іменами відомих митців Поділля та України.

ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХМоє село, як Великодня писанка,До сонця вікнами сміється. Воно в історії вже вписане, Тут народився Родіон Скалецький. Моє село, Поділля мого гілочка, Талантом свого сина ти зігріте. Його душа нам сяє, ніби зірочка, І пам'яттю у кожне серце світить. /Марія Ясакова (Рудик)/Народився Родіон Андрійович у селі Михайлівці 23 листопада 1899 року в бідній селянській сім’ї, у якій було семеро дітей (4 брати і 3 сестри). Серед дітей він був найстаршим. Навчання розпочав у 1908 році в місцевій церковно-приходській школі, де виявив неабиякий інтерес до музики. У 1911 році він закінчив початкову школу з відмінними оцінками та похвальною грамотою. Шкільний учитель О.І. Плетенчук, помітивши обдарування хлопця, запропонував батькам віддати його для продовження навчання до Ольгопільської двокласної учительської школи. Саме там проявилися у Родіона Андрійовича музичні обдарування. Здобувши фах вчителя початкових класів, а також викладача загальноосвітніх дисциплін, учителює у селах Чечельницького та Крижопільського районів. Скалецький вчить дітей, організовує хори, береться за освоєння складного мистецтва диригування.

Батьки : Андрій Самійлович та Гафія Кирилівна. Ольгопільська второкласна школа, в якій навчався Родіон Скалецький

Після служби в армії у 1923 році митець вступає до Одеського інституту народної освіти на історико-філологічний факультет і одночасно до музично-драматичного інституту на диригентський відділ. Там теж не залишає улюбленого заняття –керує студентським хором, пише для нього музику. Через збіг певних обставин Родіон Андрійович залишає навчання в музично-драматичному інституті, але продовжує брати приватні уроки у професора Миколи Вілінського. Яскраво проявився талант молодого вчителя на Тульчинщині, де після закінчення інституту він почав працювати у школі № 2. Тут продовжує справу Миколи Леонтовича, у 1926 році бере під свою опіку створену ним капелу.

Репертуар капели скла­дався переважно з творів Леонтовича, нові твори пролетарської музики оцінювалися як убогість і безглуздя, за що Скалецький отримав прізвисько «Стара українська піс­ня». Хористи при керівникові осягали ос­нови музичної грамоти та згодом здобува­ли фахову освіту. Місцеве керівництво, оцінивши професіоналізм виконавців, зареєструвало хор як «Державну капелу ім. М. Д. Леонто­вича» при Брацлавському повітовому комі­теті народної освіти. Учасники капели ста­ли членами професійної спілки працівни­ків мистецтв РОБІС і користувалися пільга­ми радянських службовців. До речі, концертмейстером цього хору була дочка Миколи Леонтовича Надія. Тридцяті роки стали важким часом, позначеним сталінськими репресіями, коли органи НКВС втрутилися в діяльність капели. У 1933 році Скалецького репресували , інкримінувавши статтю, пов’язану з контрреволюційною діяльністю.

За вироком суду Скалецький був висланий за межі України на територію Росії в с. Валуйки, на межі з Харківською та Луганською областями. Там він продовжує займатися педагогічною діяльністю, спочатку директором НСШ, а з 19 грудня 1935 року викладачем географії та співів у Валуйському педучилищі. Скалецький неодноразово звертається до Генерального прокурора з питання безпідставного свого вислання, але відповіді не отримує. Увесь час його надійним плечем була дружина. Згодом Скалецький повертається до Михайлівки, де вчителює, а також викладає географію в Кидрасівці. У цей час він збирає фольклор, пише музику. У перший післявоєнний рік Скалецькому дозволили переїхати до Вінниці. Саме тут остаточно розкрився його талант. На основі записаних обрядових пісень села Михайлівки він видав двотомник «Весілля». Пише твори для дітей, які друкує в авторських збірниках «Пісні для дітей» (1954 р.), «Стелися барвінку» (1961 р.). Родіон Скалецький підготував підручники пісень для учнів 5-6 і 7-8 класів, цикл сучасних обрядових пісень «Щедрий вечір, добрий вечір» та «У нас, на Поділлі, весілля» (1969 р.). Часто музичні твори Скалецького виконувалися по обласному та республіканському радіо. А цикл пісень «У нас, на Поділлі, весілля» був поставлений на сцені Київського музично-драматичного театру імені І. Франка. Окремі твори виконував хор Великого театру в Москві.

Працюючи вчителем школи № 3 м. Вінниці, Скалецький створив хорову капелу. В репертуарі було понад 20 пісенних творів, серед яких «Веснянки» з опери М. Лисенка «Зима і весна», українські народні мелодії в обробці М. Леонтовича «Праля», «Над річкою» та інші. Родіон Андрійович співпрацює з поетом Василем Юхимовичем. Багато віршів поета було покладено ним на музику і вони знайшли визнання не тільки на Вінниччині, а й за її межами. Їх спільну пісню «Маяк» чули хвилі Атлантичного океану, гарячі береги Африки та води Ла-Маншу (моря і океани, якими плавав танкер «Вінниця»). Вірші П. Тичини, М. Рильського, І. Неходи, Л. Забашти теж зазвучали зі сцени завдяки композитору Скалецькому. Одним із перших він організував у Вінниці хор ветеранів. Одночасно веде курси підвищення кваліфікації для педагогів, читає лекції для студентів. І ніколи не пориває своїх зв’язків з Бершадщиною, своїми земляками. Він тісно співпрацює з тодішнім завідуючим відділом освіти І. О. Палагнієм, керує зведеним районним хором молодих педагогів Бершадщини «Троянда».

Його квартира у Вінниці була завжди відкрита для людей. Тут завжди відчувалася гостинність господині Надії Федорівни. Можна було отримати насолоду від мелодії рояля, на якому грала дочка композитора Наталія, що потім вийшла заміж за вихідця з с. Усті Івана Денисовича Танасієнка – відомого лікаря. Як найщасливіші дні у своєму житті згадують перебування у сім’ї Скалецьких колишні студенти-земляки: Ганна Аксентіївна Палагній, Валентина Миколаївна Рекечинська та багато інших. З 1981 року Скалецькі живуть у Києві в дочки Наталії. Важко переживав втрату дружини Родіон Андрійович, а через два роки – 22 березня 1984 року – помер і сам. Похований на Лісовому кладовищі в Києві поряд з дружиною Надією Федорівною.

Творча спадщина композитора, фольклориста, хорового діяча. Творчий доробок Родіона Скалецького ввійшов у золотий фонд вітчизняного мистецтва. Його твори на повну силу звучать і з великих сцен, і з вуст народу. У творчому спадку 598 творів, з них 373 — друкованих, а 225 — в рукописах. Композитор написав близько 100 оригінальних творів, обробив багато народних пісень, що увійшли до збірок«Стелися барвінку», «Весілля», «Весняне коло», обробив два збірника народних пісень, написав кільканадцять хорових творів на тексти радянських поетів та на тексти класиків української літератури, написав пісню про своє рідне село Михайлівку на текст свого земляка І. Палагнія, написав музику до текстів обрядів: «Весілля на Поділлі», «Щедрий вечір», «Зустріч весни». Р. Скалецький був співавтором підручників «Методика співів», «Збірник пісень для учнів 5-8кл.». Велику увагу в творчості Р. А. Скалецького займають пісні для дітей, малят, учнів молодших і старших класів, у 1954 році вийшов авторський збірник «Пісні для дітей» українською і російською мовами.

Вшанування пам'яті композитора, хорового діяча, фольклориста. Проведення тематичних лекцій у музичній вітальніПрезентація вокальної творчості композитора Участь у культурологічних заходахна батьківщині Скалецького – с. Михайлівка Бершадськогоайону

Про Родіона Андрійовича написано чимало, його пам’ять гідно вшановують земляки. Родіон Скалецький — митець, якого шанують подоляни». В його честь проходять культурно-мистецькі заходи в різних куточках Вінниччини.• У Вінниці на честь композитора названа вулиця.• Частина його культурної спадщини зберігається у Бершадському районному краєзнавчому музеї.• З 1990 у с. Михайлівці працює музей Р. А. Скалецького, в якому зберігаються особисті речі композитора, його твори, рояль.• З 2009 Бершадська дитяча музична школа носить ім'я композитора. Також на честь композитора-земляка названо загальноосвітню школу в с. Михайлівка• 22 листопада 2011 на території Бершадської дитячої музичної школи встановлено погруддя композитора.• У грудні 2014 року в обласному інституті післядипломної освіти педпрацівників Вінницької обласної державної адміністрації відбулася виставка «Музичне мистецтво Вінниччини: від минулого до сьогодення», присвячена композиторові та педагогові Родіону Скалецькому. Адже у свій час Скалецький працював методистом музичного виховання у Вінницькому інституті удосконалення вчителів, відповідальним секретарем обласного відділення музичного хорового товариства.

Про творчість композитора написано чимало літератури. Так у 2016 році вийшла стаття Нінель Сізової «Культурна парадигма творчої постаті Родіона Скалецького». У статті досліджено та систематизовано відомості про творчий та життєвий шлях вінницького композитора Родіона Андрійовича Скалецького. Умовно визначено основні періоди творчості, загальні тенденції, вплив на стиль композитора стильових прийомів музики М. Д. Леонтовича. Охарактеризована основна діяльність Родіона Скалецького як композитора, педагога, визначного культурного діяча Вінниччини.• 18 березня 2019 року у м. Бершаді була організована презентація книги – меморіалу «Подільський соловей», яку написала донька племінниці митця Надії Євгенівни Кошпетрук – Лариса Натолочна. Книга висвітлює віхи життя і творчості відомого не тільки на Бершадщині, а й по всій Україні фольклориста, педагога, композитора Родіона Андрійовича Скалецького. • 10 квітня 2019 року презентація книги відбулась у Вінницькій обласній науковій бібліотеці ім. К. А. Тімірязєва • Щорічно на сцені обласної філармонії в м. Вінниці на честь вшанування творчості композитора відбувається мистецьке свято «Співець подільського краю». Його учасниками є найкращі колективи області.• Учні та викладачі Бершадської ДМШ спільно із працівниками бібліотеки, читальної зали, музею щорічно організовують творчий вечір-портрет композитора.

Не забувають про талановитого земляка і в рідному селі Михайлівці, де з 1990 року працює музей Р. А. Скалецького, в якому зберігаються особисті речі композитора, його твори, рояль. У районному краєзнавчому музеї діє виставка «Родіон Скалецький – видатний фольклорист, педагог, композитор», де можна оглянути фотографії з сімейного архіву, його рукописні зошити з нотними записами, на які були покладені тексти багатьох відомих пісень, та рукописні матеріали, які так і не були опубліковані, книги з його особистої бібліотеки. Понад 300 експонатів із спадщини композитора було передано родичами до районного краєзнавчого музею.

Спадщина Родіона Андрійовича Скалецького завжди буде тим джерелом, з якого черпатимуть натхнення нові й нові покоління митців Вінниці, всього Поділля, всієї України.