позакласний захід "Українська вишиванка" проводився у рамках проекту "Відродження національних традицій в художньому оформленні одягу". Студенти досліджували вишивки різних районів України і Херсонської області. Виготовили сучасні жіночі спідниці і оздобили їх вишивкою.
Про історію виникнення вишиванки. Був час, як почав на Землі люд вмирати. Від якої хвороби, ніхто не знав. А в селі над Дніпром жила бідна вдова Марія. Забрала пошесть чоловіка і п’ятеро дітей. Та наймолодша Іванка ще здорова. Береже матір донечку, як за скарб найдорожчий. Але не вберегла… Почала сохнути Іванка. Ні їсти не хоче, а тільки п’є і блідне на очах. А ще просить матінку: – Врятуй, матусю, я не хочу помирати! І так ті оченята просять-благають, що бідна жінка місця собі не знаходить. Минуло пару днів. Одного вечора до хати прийшла якась бабуся старенька. – Слава Богові! – привіталась. – Що, помирає останка? А могла б і жити. – Як, бабуню сердечна, як? Молю: спаси, порятуй найменшу. Не лиши в самоті на старість! Взяла, певно, стара до серця той плач і мовила: – Повідаю тобі таємницю тої хворі. Але присягни, що не обмовишся. Дитям присягай! – Присягаю…донечкою. – Знай, що послав чорну смерть Господь Бог. Грішників зросло. Сказав Бог умертвляти всіх, на кому нема хреста. І чорти всіх, на кому нема хреста, убивають. Виший на рукавах, на пазусі і всюди хрести. Ший чорні та червоні, щоб здалеку чорти бачили. Але не мов нікому більше, бо смерть дочки вздриш на очах… Вже за годину червона і чорна мережка прикрасила дітячу сорочечку. І собі нашила. Як люди дивували, то казала, що хрести треба на благословення Боже. Вже Іванка здорова: і скаче, і сміється, і співає. А Маріїне серце стискається від болю, як видить, що понесли свіжого небіжчика. Не витримала. Від хати до хати бігала розпатлана і страшна: – Шийте, шийте хрести! Вишивайте!.. Будете жити! Рятуйтеся. Марія побігла додому, взяла на руки Іванку і мерщій до церкви. Забила в дзвін на сполох. За хвилю вже всі збіглися. Обцілувала Марія дитину і мовила до людей: – Не повірили! Думаєте, здуріла? Та най буде дітей ваших мені шкода, – на тім зірвала з Іванки сорочку вишиту. Дитина на очах зчорніла і померла. – Убивці! Шийте, вишивайте сорочечки дітям і собі… Та й упала мертвою коло дочки. З того часу відійшла хвороба за ліси і гори. А люди ходять у вишиванках. Матері навчили дітей, а діти своїх дітей – і вже ніхто не обходився без вишитої сорочки, фартуха чи блузки. Носять оту просту одіж і понині по всім світі. Але мало хто відає, звідки прийшла та краса до людей.
Символи Сонця і Води Для української вишивки характерно часте використання орнаментів, які символізують Сонце і Воду - дві основні стихії, які створили і підтримують життя на Землі. Тому їх сприймають як батьківську і материнську енергії - сонячну і водну. Восьмикутний квітка або розетка позначає Сонце, а малюнок у вигляді згорнутого вужа - Воду.
В Україні завжди вірили в магічну силу маку, що захищає сім'ю і господарство від лихого ока і різних бід. Освяченими у церкві насінням маку обсипали хату, подвір'я, домочадців і домашніх тварин. Червоний колір пелюсток квітки символізував кров загиблих героїв на полі брані. Орнамент у вигляді квітки маку, коробочок з насінням, листочків символізує його захист від злих сил або пам'ять про загиблих воїнів - членів сім'ї. Дівчата з сім'ї загиблого воїна носили віночки, сплетені з семи квіток маку, що означало їх обіцянку берегти і продовжувати свій рід. Мак
В центральній частині України та на Поділлі, часто можна побачити орнаменти із зображенням листя хмелю. Така символіка вважається молодіжною. Вона означає любов, молодий запал і активний розвиток. Елементи орнаменту, який зображує хміль, нагадують символ Води та Грони винограду. Його прийнято вважати весільним символом, що відображує течію життя і молоду сім'ю. Символіка листя хмелю
Калина - дерево нашого українського роду. Колись, у сиву давнину, вона пов'язувалася з народженням Всесвіту, вогненної трійці: Сонця, Місяця і Зірки. Тому і назву свою має від давньої назви Сонця - "Коло". А оскільки ягоди калини червоні, то й стали вони символом крові та невмирущого роду. Ось через це весільні рушники, дівочі і навіть парубочі сорочки тяжкі тими могутніми гронами. Вишиванки з калиною краще носити жінкам, у яких є діти. Калина - символ роду
Орнамент з виноградом поширений по всій центральній Україні. У Київській, Полтавській, Чернігівській областях традиційно прикрашають вишиванки та рушники великими гронами винограду. І це не дивно, адже виноградний орнамент символізує створення сім'ї, її благополуччя і красу. Гроно винограду нагадує родовідне дерево із здоровими і численними членами роду. Символ винограду
Лілії. Такі сорочки носили дівчата, які готувалися до шлюбу. Квітка лілії ніколи не вишивалася окремо. Орнамент складався з квітки, бутона, листка і хреста. Перші три символізували народження, розвиток та безкінечність людського життя. Магічний хрест благословляв пару на створення сім’ї. Після заміжжя жінка вже не носила вишиванку з цим орнаментом, а дарувала її свїй незаміжній сестрі чи подрузі.
Одним із сильних і дієвих оберегів в українській вишивці являє собою орнамент, який зображає вазон з квітучою рослиною, птахами, і Берегиню - крупну казкову квітку або фігуру жінки. Цей символ означав оберіг, зцілення, очищення від зла, охоронну магію. Вишивали його червоними нитками, додаючи чорні. Червоний колір традиційно символізує сонце, а також вогонь, що очищає від злих сил. Дерево життя
Символіка троянди (ружі) Ружу завжди любили в Україні, вважали її квіткою Сонця, а її червоний колір нагадував колір крові - символ життя. Орнаменти, що включають квіти і листя троянди, являють собою, в основному, замкнуту смугу у вигляді вінка, що не має початку і кінця, що позначає нескінченність життя з постійним відродженням. Якщо вінок з троянд зображувався символічно, у вигляді геометричного візерунка, то троянди могли зображати зірки, зібрані в нескінченному небесному просторі.
Символ сили – Дуб В язичницькі часи бог Перун був найголовнішим, грізним і сильним богом. Його символом був дуб. З тих пір дуб вважається символом чоловічої енергії, міцної життєвої сили, непереможності. Одяг, рушники та предмети побуту чоловіків обов'язково прикрашалися орнаментом із зображенням дуба, що надавало українським чоловікам сили і мужності для захисту свого роду. Поєднання дуба і калини, переплетених між собою в орнамент, нерідко наносились на весільні сорочки молодят.
Мальва Вишиванка з зображенням цієї квітки, була і є дуже популярною на сході та півдні України. Роза рожева або мальва - один з самих улюблених квіток українців, її вирощували для прикрашення житла або під кожною хатою. А вишивка цієї квітки на сорочуі несе в собі виключно естетичну, а не оберегову функцію.
Херсонській області притаманні поліхромні орнаменти, виконані полухрестиком чи хрестиком з використанням широкої кольорової палітри. Характерною ознакою вишивки в нашій області є багатство сюжету, яке не зустрінеш у інших регіонах. Також присутнє змішання стилей та багато елементів, які позичені з грецьких, римських, персидських, турецьких і татарських орнаментів. Це пояснюється поширенням торгівлі і мореплавства на території півдня України. Херсонські вишивальниці створювали традиційні для півдня сільгоспкультури,звірів, птахів. Кішка символізувала - покірність, ніжність, спокій; собака – надію на друга, впевненість, спокій; корова, кінь – достаток і спокій. Олень, голова якого, в обрамлені квітково-рослинного орнаменту була вишита на рушнику Свято-Покровської церкви с. Станіслав, Білозерсього р-ну, Херсонскої обл. Олень асоціюється зі швидкістю, сміливістю та благородством. Одним з домінантних мотивів вишивок на Херсонщині є роза - символ красоти. Квітка маку використовувалась в усіх обрядах, пов’язаних з відлякуванням нечистої сили, обсипали їм себе і домашніх тварин. Мак – це рослина, в якій закладена пам’ять роду. Дуже розповсюджена у херсонській вишивці – «Дерево життя»
Символічні ромби Орнаменти з ромбами були сильним захисним оберегом, приносили удачу. Згідно древньої слов'янської культури, ромби представляють богиню Землі, яка сприяє родючості. Таке значення цього символу сприяло його великому розповсюдженню та активному використанню в орнаментах етнічного одягу слов'янських народів. І зараз можна бачити прекрасні вишиванки на українцях, розшиті дивно багатими на фантазію орнаментами, в основі яких використовується символіка ромба.
Перелік джерел 1. Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.— Луцьк: Вежа, 2000; 2. Николаева Т. Украинская народная одежда.— Київ: Наукова думка, 1988; 3. Тищенко О. Історія декоративно-прикладного мистецтва України (13-18 ст.).— Київ, 1992. 4. Підгірняк В. Текстова вишивка. Бродівське письмо. — К.: ТОВ ВТО «Типографія від А до Я», 2008. ISBN 978-966-2902-10-5 Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Українська вишивка 5. Українська вишивка: етнічний бренд, перевірений історією // UaModna, 17 вересня 2015 6. «Вишиванка» — український сайт, присвячений вишивці. «Рушничок» 7. «Українська вишивка»: спільнота в LiveJournal присвячена вишиванню. 8. «Спілкування за вишиванням»: статті, керівництва, орнаменти. 9. Маршрути шиття // Український тиждень