Презентація "Поживний режим грунту"

Поживний режим грунту, його регулювання. Підготував. Студент 3 курсу, групи АГР21-інт. Національного університету водного господарства та природокористування. Дорощук Дмитро

Значення поживного режиму ґрунту. Рослини забезпечуються мінеральними поживними речовинами переважно зґрунту, тому ступінь цього забезпечення залежить від поживного режиму ґрунтупротягом вегетаційного періоду

Різні потреби поживних речовин. Потреби різних культурних рослин у поживних елементах неоднакові. Якщо зурожаєм зерна 50 ц/га озима пшениця виносить з ґрунту 160 кг азоту, 55 кг фосфору і 80 кг калію, то цукрові буряки з урожаєм коренеплодів 450 ц/га —відповідно 225, 59 і 225 кг, а кукурудза з урожаєм зерна 70 ц/га — відповідно 159, 77 і 124 кг. Тому поряд з внесенням добрив як основним заходом регулюванняпоживного режиму ґрунту важливе значення має правильне чергування культур у сівозміні для кращого і рівномірнішого забезпечення їх елементами живлення з ґрунтового середовища.

Забезпечення рослин мінеральними елементами. Важливо також чергувати культури з різноглибинною кореневою системою, тоді рівномірніше використовуватимуться поживні речовини з усієї ґрунтової товщі за профілем і з більшого об'єму ґрунту. Крім того, введення в сівозміну окремих культур сприяє поліпшенню забезпечення певними мінеральними елементами як їх самих, так і наступних за ними культур. Наприклад, бобові рослини збагачують ґрунт азотом завдяки фіксації його з повітря бульбочковими бактеріями, що живуть в симбіозі на їх корінні, а люпин, гречка, гірчиця сприяють збільшенню забезпечення рослин доступним фосфором завдяки розчиненню своїми кореневими виділеннями важкорозчинних фосфатів ґрунту.

Система обробітку ґрунту. Збагаченню ґрунту доступними для рослин мінеральними формами поживних речовин сприяє правильна система обробітку, яка, оптимізуючи водно-повітряний і тепловий режими, зумовлює активізацію життєдіяльності мікроорганізмів, що мінералізують органічні речовини і збагачують ґрунт мінеральними сполукамиазоту (амонієм і нітратами), а також фосфору, сірки, калію, кальцію та іншихелементів. Для підвищення біологічної активності ґрунтових мікроорганізмівпотрібно створювати нейтральну реакцію ґрунтового середовища вапнуванням кислих та гіпсуванням засолених ґрунтів, а також оптимізувати водно-повітряний і тепловий режими зрошенням сухих та осушенням перезволожених. Важливими заходами запобігання непродуктивним втратам поживних речовин з ґрунту є захист його від ерозії і боротьба з бур'янами, які забирають з нього значну кількість елементів живлення.

Діагностика ґрунту. Діагностика повного режиму включає: Етапи діагностикиґрунтів: Аналіз ґрунту показує потенціал, але не показує реальне використання ЕЖ, що залежить від багатьох факторів. Листова діагностика показує поточний стан, але не виявляє причин дефіциту чи надлишку елементів. Аналіз ґрунту. Листова діагностика

Фактори зниження рухомості та засвоєння елементів живлення{775 DCB02-9 BB8-47 FD-8907-85 C794 F793 BA}Елемент живлення Фактори. NХолодна погода, ущільнений та холодний ґрунт, ослаблена ,мікробіологічна діяльність, заорювання великої кількості соломи, дефіцит вологи. Р ОНизька температура ґрунту та повітря, низьке значення р. НК 0 Тепла та суха погода, низьке значення р. НMg Високий рівень р. Н, вапнування, карбонати. Са. Суха та тепла погода, коливання вологості ґрунту, низьке значення р. НSНизька температура, низьке значення р. НFe. Перезволожений ґрунт, низька або висока температура, погана аерація, високий вміст органічних речовин, високий рівень р. НMn. Суха погода, низька температура ґрунту, низька інтенсивність освітлення, високий вміст органічної речовини. Cu Ущільнений ґрунт, спека, високий вміст органічних речовин, високий рівень р. Н522

Фактори зниження рухомості та засвоєння елементів живлення. Вплив р. Н грунту на засвоення елементів живлення{91 EBBBCC-DAD2-459 C-BE2 E-F6 DE35 CF9 A28}Вплив р. Н на ефективність NPKNPK4,530%23%33%5,053%34%54%5,577%48%77%6,089%52%100%7,0100%100%100%

Засвоєння елементів живлення{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Zn30%40%30%B65%32%3%Fe10%40%60%Mn5%80%15%Cu20%70%10%Fe10%40%60%Mo95%5%

Мобільність елементів у рослині{0660 B408-B3 CF-4 A94-85 FC-2 B1 E0 A45 F4 A2}Мобільні елементи (N, P, K, Mg) рухаються як по ксилемі (в один бік), так і по флоемі (в обидва боки). Фотосинтез та ріст стимулює рух. Підживлення має довгостроковий ефект, а поживні речовини можуть акумулюватися. Позакореневе підживлення ефективне як для старих тканин, так і для тих, що розвиваються. На старих частинах рослиндефіцит{91 EBBBCC-DAD2-459 C-BE2 E-F6 DE35 CF9 A28}Немобільні елементи (Ca, Zn, Mn, Fe, В) знаходяться в нерухомому стані в рослиніФотосинтез та ріст стимулює рух. Підживлення має довгостроковий ефект, а поживні речовини можуть акумулюватися. Позакореневе підживлення ефективне як для старих тканин, так і для тих, що розвиваються. На старих частинах рослиндефіцит. Впливає на стратегію внесення добрив та визначення симптомів дефіциту!

Кореневе живлення(Кофактори впливу на ризосферу)Вплив на виробництвофітогормонів,літичних ферментівта вториннихметаболітів. Співвідношення целюлоза/гнін. Ріст кореневих волосків. Ріст центрального кореня. Центральний корінь. Транскрипція генівбіосинтез метаболитів. PGPRКореневі волоски. PGPRPGPRPGPRPGPRВплив на азотфіксацію,фосфатмобілізацію,виробництво сідерофори. PGPR – ризобактерії сприяння росту рослин. Від 30 до 80% продуктів фотосинтезу перенаправляються рослиною в кореневу систему для живлення ризосферної мікрофлори.

Позакореневе підживлення. Підвищення активності фотосинтезу. Підвищення мобільності елементів живлення та води по судинній системіАктивація додаткового росту кореневої системи і мікробної діяльності ризосфери. Підвищення поглинальної здатності. Збільшення кількості продуктів фотосинтезута підвищення урожаю.