ДНЗ «Запорізький правобережний професійний ліцей»
´Тема програми Правові та організаційні основи охорони праці
´Тема уроку № 3. Правила внутрішнього трудового розпорядку. Колективний договір, його укладення і виконання.
Правила внутрішнього трудового розпорядку.
´Основним нормативним актом, що регулює питання дисципліни праці та організації внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві, є типові правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників
´На підставі типових правил розробляються правила внутрішнього трудового розпорядку з урахуванням умов праці даного підприємства.
Правила внутрішнього трудового розпорядку.
´У правилах внутрішнього трудового розпорядку конкретизуються обов'язки адміністрації, робітників і службовців, питання прийому на роботу і звільнення, використання робочого часу, порядок заохочень за сумлінну
працю та заходів впливу на порушників трудової дисципліни.
Правила внутрішнього трудового розпорядку.
´Колективний договір (угода) укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників, власників або уповноважених ними сторін
´За допомогою колективного договору здійснюється заходи щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці, визначення обов'язків сторін, а також реалізація працівниками своїх прав і соціальних гарантій на охорону праці
´ Гарантії, пільги та компенсації, передбачені для працюючих чинним законодавством, повинні вважатися мінімальними, обов'язковими для виконання за будь-яких умов. За наявності на підприємстві ліпших економічних можливостей нормативні пільги і компенсації можуть бути вищими за мінімальні та мати більші розміри на підставі додаткових зобов'язань згідно з колективним договором (угодою).
´Наприклад, відповідно до статей Закону України «Про охорону праці» може бути передбачено: надання працівникам додаткової відпустки за несприятливі умови праці (понад розміри, визначені чинними нормативними актами), додаткового комплекту спецодягу (понад встановлені норми), облаштування додаткових санітарно-побутових приміщень (саун, душових, ванн тощо) на тих виробництвах, де нормами це не передбачено, встановлення, залежно від конкретних умов праці, додаткових оплачуваних перерв санітарно-оздоровчого призначення або скороченої тривалості робочого часу тощо.
´ Колективний договір (угода) повинен обов'язково передбачати захист прав і спеціальних інтересів осіб, які постраждали на виробництві від нещасних випадків (профзахворювань), а також утриманців і членів сімей загиблих.
´ Перевірка виконання колективного договору проводиться не рідше як два рази на рік.
´ Підсумки перевірки розглядаються на зборах або конференції працюючих.
´ За невиконання зобов'язань за колективним договором службові особи притягаються до адміністративної, дисциплінарної відповідальності.
´ Закон про охорону праці захищає соціальні права працівників.
´ Він вимагає, щоб при укладанні трудового договору громадянин був поінформований роботодавцем під розписку:
´ про умови праці на підприємстві;
´ про наявність на робочому місці, де він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунене, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я:
´ про його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.
´Громадянину не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком та результатами психофізіологічної експертизи протипоказана йому за станом здоров'я.
´Під час роботи на підприємстві працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо виникла не передбачення трудовим договором виробнича ситуація, небезпечна для нього, оточуючих або довкілля.
´За період простою з цих причин за працівником зберігається середній заробіток.
´Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник не дотримується законодавства про охорону праці. У цьому випадку працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не меншому ніж тримісячний заробіток.
´Законодавство про працю встановлює рівні права жінки і чоловіка у трудових відносинах (при прийомі на роботу, в оплаті праці), але, враховуючи фізіологічні особливості жіночого організму, соціальну роль матері, передбачає пільги для працюючих жінок.
´ Законом «Про охорону праці» забороняється застосовувати працю жінок на важких роботах і роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних фізичних роботах, а також залучати жінок до піднімання і переміщення вантажів, маса яких перевищує встановлені граничні норми.
´ Багато пільг надає держава вагітним жінкам і жінкам, які мають неповнолітніх дітей. Так, забороняється залучати вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років, до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні, направляти їх у відрядження.
´
Охорона праці жінок та підлітків
´ Неповнолітні приймаються на роботу
лише після попереднього медичного огляду.
Працю неповнолітні у трудових правовідносинах прирівнюються до повнолітніх. Це означає, що вони мають право самостійно укладати трудові договори, розпоряджатися заробітною платою, звертатися до судових та інших органів за захистом своїх прав та інтересів тощо. Законодавство забороняє також залучати осіб, молодших 18 років, до нічних та надурочних робіт, праці у вихідні дні.
Охорона праці жінок та підлітків
´ Заробітна плата неповнолітнім при скороченні тривалості робочого дня виплачується у тому ж розмірі, як і робітникам відповідних категорій за повний робочий день. Щорічні відпустки працівникам, яким не виповнилося 18 років, надаються у літній період або за їх бажанням у будь-яку пору року.
Порядок забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту
´На роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також на роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами працівникам видаються безплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також миючи та знешкоджувальні засоби.
Порядок забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту
´У разі передчасного зношення цих засобів не з вини працівника роботодавець зобов'язаний замінити їх за свій рахунок.
´Якщо працівник придбав за свої кошти спецодяг або інші засоби індивідуального захисту, роботодавець зобов'язаний компенсувати йому всі витрати на умовах, передбачених у пунктах
колективного договору
´Відповідно до Закону
України «Про охорону праці» державний нагляд за дотриманням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють служби охорони праці.
´Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів.
´Посадові особи спеціально уповноважених державних органів з нагляду за охороною праці мають право:
´безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства, фізичних осіб, які використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його
представника перевірку дотримання закону;
´видавати роботодавцям обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків щодо охорони праці;
´забороняти експлуатацію підприємств, окремих робочих місць до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих;
´ притягати до адміністративної відповідальності працівників, які порушили законодавчі та інші нормативноправові акти з охорони праці.
´Громадський контроль за виконанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників. Професійні спілки здійснюють громадський контроль:
´за дотриманням законодавства про охорону праці;
´створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових
умов;
´забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту.
´За порушення нормативно-правових актів з охорони праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці винні особи притягаються до відповідальності згідно законів.
´Робітники, у разі невиконання ними вимог безпеки, викладених в інструкціях з безпечних методів робіт за професіями, залежно від характеру порушень, несуть відповідальність у дисциплінарному, адміністративному або кримінальному порядку ´Дисциплінарна відповідальність регулюється Кодексом законів про працю і передбачає такі види покарання, як догана та звільнення.
´Адміністративна відповідальність регулюється Кодексом про адміністративні правопорушення і передбачає накладення на службових осіб, громадянвласників штрафів у розмірі від 2 до 14 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
´Матеріальною відповідальністю передбачено відшкодування збитків, завданих підприємствами працівникам (або членам їх сімей), які постраждали від нещасного випадку або профзахворювання.
´Посадові особи підприємств або громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності, винні у порушенні вимог законодавства про охорону праці, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, притягаються до кримінальної відповідальності: штрафом до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на термін до 2-х років. А якщо ці порушення спричинили загибель людей, то посадові особи можуть бути позбавлені волі на термін до 7-ми років.