Презентація Право на працю.громадян України.

ПРАВОНАПРАЦЮ.

ПЛАН УРОКУ. ПРАВО НА ПРАЦЮ. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ТРУДОВОГО ПРАВА. ТРУДОВІ ПРАВОВІДНОСИНИ. ДЖЕРЕЛА ТРУДОВОГО ПРАВА УКРАЇНИ.

• Пригадайте, які соціально-економічні права закріплено в КонституціїУкраїни?З Конституції України. Стаття 43. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки й перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Початок формування трудового права як самостійної галузі права традиційно пов’язується із запровадженням засад договірної свободи при найманні на роботу в умовах капіталістичного способу виробництва та прийняттям державами перших нормативно-правових актів у сфері регулювання умов праці та боротьби з безробіттям.

Трудове право — це окрема галузь права України, яка регулює трудові вiдносини робітників і службовців і тісно пов'язані з ними інші суспільні відносини, що складаються з приводу організації праці.

ТРУДОВЕ ПРАВО РЕГУЛЮЄ :

ПРЕДМЕТ ТРУДОВОГО ПРАВА. Предметом трудого права є індивідуальні трудові відносини щодо укладання, зміни та припинення трудового договору, нормування праці та її оплати, робочого часу й часу відпочинку тощо

Метод трудового права – це сукупність специфічних для трудового права прийомів і способів правового регулювання трудових та пов’язаних з ними відносин. Для трудового права характерні наступні прийоми та способи правового регулювання трудових та пов’язаних з ними відносин: 1) поєднання централізованого і локального регулювання трудових і пов’язаних з ними відносин;2) договірний спосіб залучення до праці з дотриманням умов праці, встановлених трудовим законодавством; 3) участь представників працівників у правовому регулюванні праці; 4) специфічні прийоми і способи захисту трудових прав ізабезпечення виконання трудових обов’язків

ТРУДОВІ ПРАВОВІДНОСИНИ . Трудові правовідносини – це вольовий двосторонній зв’язок працівника та роботодавця через їх взаємні суб’єктивні трудові права і обов’язки, який виникає на підставі трудового договору. Трудові правовідносини мають специфічні ознаки: Триваючий (безперервний характер). Складний характер. Особистий характер. Оплатний характер. Характер влади і підпорядкування.

Особливість трудових правовідносин : їхніми учасниками є здебільшого наймані працівники й власники підприємств чи уповноважені ними органи або фізичні особи, з якими укладаються трудові договори. Трудові правовідносини виникають унаслідок укладання трудового договору, акта про призначення на посаду, виданого уповноваженим органом (міністерством, іншим органом державної влади чи місцевого самоврядування),виборів на посаду тощо.

СТРУКТУРА ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИНСуб’єкти. Об’єкт. Зміст. Працівник і роботодавець???Праця. Оплата праціЮридичний зміст трудових правовідносин становлять суб’єктивні трудовіправа та обов’язки працівника і роботодавця.

ДЖЕРЕЛА ТРУДОВОГО ПРАВА. Одним з основних джерел трудового права є Конституція України. Надзвичайно важливу роль у регулюванні трудових правовідносин відіграє Кодекс законів про працю. Необхідно зазначити, що КЗп. П є одним з найдавніших серед діючих кодексів України — він був прийнятий ще в 1971 р. Трудові відносини також регулюють інші Закони України, зокрема: «Про відпустки», «Про оплату праці», «Про охорону праці» тощо.

Існують також правові норми, які регулюють відносини лише на певному конкретному підприємстві, в установі, організації. Такими є правила внутрішнього розпорядку, які приймаються на кожному підприємстві, накази та розпорядження керівника установи, організації, підприємства тощо. Нині наша держава ратифікувала чимало міжнародних правових актів, зокрема значну кількість актів Міжнародної організації праці. Вони діють на території України й визначають вимоги до організації праці, норм безпеки при виконанні різних видів робіт тощо

Закон установлює мінімальні гарантії для працівників. Будь-яке підприємство може забезпечити для своїх співробітників кращі умови — меншу тривалість робочого часу, більшу відпустку, додаткові пільги й виплати тощо. Проте погіршувати умови праці порівняно з нормами КЗп. П не можна. Будь-які угоди, договори, що погіршують становище працівників порівняно з нормами КЗп. П, визнаються недійсними.

Разом із тим, як свідчить практика, в Україні, незважаючи на належне нормативне закріплення права на працю, часто цим правом складно скористатися у повному обсязі. Це пов’язано, передусім, із невиконанням роботодавцями норм трудового законодавства та неналежною діяльністю уповноважених державних органів з нагляду за дотриманням трудового законодавства.

ЛІТЕРАТУРА.1. О. Д. НАРОВЛЯНСЬКИЙ. ПРАВОЗНАВСТВО (профільний рівень),Київ Вид-во: Грамота,2019р.2. ТРУДОВЕ ПРАВО. Підручник,Харків,20193. Т. М. Філіпенко,В. Л. Сутковий. Правознавство(профільний рівень),Київ,Генеза,2019