В організації превентивного виховання треба враховувати вікові особливості учнів молодшого шкільного віку. Цей період охоплює вік від 6 до 10 років. Основою для його визначення є час навчання дітей в початкових класах. Превентивна робота проводиться з усіма дітьми, починаючи від дошкільного періоду, з метою попередження відхилень у поведінці, особливо з тими, хто перебуває у несприятливих умовах виховання, характеризується негативною поведінкою, а також з тими, хто став на шлях асоціальної і протиправної поведінки. Превентивність має бути складовою будь-якої соціально-педагогічної дії, оскільки превентивний процес суттєво посилює позитивний потенціал суб'єктів взаємодії.
У пУ превентивному вихованні школярів важливим є залучення до виховного процесу батьків, громадських організацій, самоврядування; координація взаємодії школи, сім’ї та громадськості. Постійна співпраця школи з батьками, іншими суспільними виховними інститутами, забезпечує стійкість і стабільність навчально-виховного процесу, сприяє усуненню психолого-педагогічних порушень соціальної адаптації неповнолітніх.
Чи не найважливіша роль у превентивному вихованні учнів відводиться класним керівникам. Обов’язки класного керівника в школі передбачають ведення щоденника психолого-педагогічних спостережень за учнями, облік учнів класу, схильних до правопорушень; залучення таких дітей до різних видів діяльності (громадсько-корисної, спортивної, творчої, пізнавальної тощо); популяризацію в учнівському середовищі знань про негативний вплив на здоров’я дитини алкоголізму, наркотиків, куріння, формування в учнів потреби у здоровому способі життя; проведення індивідуальної роботи з дітьми, схильними до девіантної поведінки; здійснення контролю за організацією вільного часу таких учнів; інформування батьківської громадськості про дотримання учнями норм поведінки чи їх порушення; співпрацю з інститутами, причетними до виховання підлітків з девіантною поведінкою.
Забезпечення формування в учнів високих моральних якостей, які є головним чинником вибору способів поведінки; Сприяти формуванню в учнів моральних почуттів, які регулювали б їхню поведінку: почуття законності, справедливості, відповідальності; виробляти навички і звички високоморальної поведінки; забезпечити подолання окремими учнями шкідливих навичок і звичок, що сформувалися внаслідок помилок і недоліків виховання.
Робота класного керівника у напрямі превентивного виховання полягає передусім у формуванні в учнів високих моральних якостей, які є головним чинником вибору способів поведінки. Робота з превентивного виховання ведеться індивідуальна, групова і масова. Це зустрічі з працівниками правоохоронних органів, робота з батьками. Найцікавішими є інтерактивні форми роботи, рольові ігри, конференції, круглі столи, диспути.
Тематичні батьківські збори ( тестування, анкетування) Індивідуальна робота з батьками ( профілактичні бесіди, поради, тематичні консультації); Батьківські всеобучі ( лекції, семінари); Залучення батьків до організації навчально – виховного процесу ( робота батьківського комітету, допомога в організації позакласних заходів, родинні свята)
Поведінка в сім'ї: дитина виявляє інтерес до сімейних справ, проблем у родині, переживає разом з іншим членами родини радощі й негаразди. Поведінка в школі: уважність на уроках, старанність у виконанні завдань учителів. Вияв почуття відповідальності за доручені справи, бережливе ставлення до шкільного майна, дотримання правил для учнів і режиму закладу. Ставлення до старших: ввічливість у спілкуванні, надання посильної допомоги тим, хто її потребує. Ставлення до ровесників: активна участь у спільній діяльності. Прагнення поділитися своїми успіхами та невдачами з товаришами. Бажання безкорисливо допомагати друзям, прагнення не підводити клас,. Поведінка в громадських місцях: дотримання правил вуличного руху, збереження природи, дотримання чистоти в громадських місцях, у транспорті, на вулиці. Ставлення до самого себе: охайність і бережливість, дотримання правил особистої гігієни, виконання режиму дня, адекватна оцінка своєї поведінки та окремих вчинків, правдивість, принциповість.