Наступний розділ «На моїй світанковій зорі» присвячений усім страдникам немилосердної колгоспної системи з її голодоморами і репресіями. Епіграфом взяті Симоненкові слова: Я готовий повірити в Царство Небесне,Бо не хочу, щоб в землю ішли без сліда. Безіменні, святі, незрівнянно чудесніГорді діти землі, вірні діти труда.