У грудні господарює зима. А допомагають їй і хуртовини, і метелиці, і вітри. Скрізь лежить пишна біла ковдра. Застиг дрімучий ліс. Дерева поринули в глибокий сон. Усе довкола біле-біле. Грудень вважають найпохмурішим місяцем року. Незвичайним днем у цьому місяці є 22 грудня — день зимового сонцестояння. Двадцять другого грудня день — найкоротший, а ніч — найдовша. Цього дня настає астрономічна зима. Із 23 грудня день починає збільшуватися, а ніч — коротшати.
ГРУДЕНЬ - від слова груддя. Після осінніх дощів розтоптані возами грунтівки замерзали. Їздити такими дорогами було важко - заважали замерзлі грудки. В давньоруські часи цей місяць називали студень. У народі його звали: лютень, хмурень, стужайло, мостовик, трусим. Який перший день грудня, така і уся зима буде. Грудень рік кінчає, а зиму починає. Грудень землю грудить і хату студить. Місяць грудень на радість людям сніжком присипле замерзле груддя.
А ще кажуть, що січень відсікає прожитий рік від наступного, у січні Новий рік проганяє Старий і свариться з ним. Із приходом січня люди частенько дивляться в небо, бо коли Місяць щербатий — весна на воду буде багата. У січні — мороз і сонце. Мерехтять, немов алмазний пил, сніжинки. Гілочки дерев убираються в «морозяні квіти» — пухнастий іній. Берізки стоять, немов вирізьблені з найчистішого кришталю. Перший місяць року — січень. Як тільки його не називають: і «сніжень», і «сніговик», і «льодовик», і «просинець», і «щипун», і «тріскун», і «січко». А ще його величають царем морозів, володарем і серцем зими, бо він найхолодніший місяць. У січні не тільки сніг січе, а ще й мороз вогнем пече. Товщає лід на річках, ростуть сніжні кучугури.
Назва СІЧЕНЬ походить від слова Січа. У давнину в цей час починали розчищати ділянки від корчів, щоб весною їх засіяти. Цей промисел називався січа. До цього перший місяць року мав і інші назви: студень, просинець, сніговик, тріскун, вогневик, льодовик, щипун, сніжень, лютовій. Місяць січень кличе мороза, морозить лиця, щипає носа. Січень, наступає, мороз людей обнімає. Січень снігом січе, а мороз вогнем пече. Січень без снігу – літо без хліба.
Лютий — це також пора великих сніжних заметів, а тому він — місяць «кривих доріг». А ще лютий величають «бокогрієм», бо в цьому місяці сонечко хоч і стоїть на небі набагато вище, ніж у січні, гріє усе одно лиш один бік, другий при цьому мерзне. Саме тому й з'явилася приказка: «Лютий корові вдень бік нагріє, а вночі — ріг зіб'є». Але яким би лютим не був цей місяць, весна вже не за горами: «Лютий зиму видуває», а «Лютневий сніг весною пахне». Лютий — дволикий місяць: і теплом приголубить, і морозом налякає; то січнем потягне, то березнем прозирне. І все ж таки лютий — кінець зими!
Назва ЛЮТИЙ закріпилася за місяцем у кінці минулого століття. Адже він люту вдачу має. Пронизливі сніговії, колючі морози, вітри й перемети - все це лютий. Про це свідчать і попередні назви місяця: крутень, зимобор, криводоріг, казибрід, межень (межа між зимою та весною). Місяць лютий вітрами дує, на водах з льоду мости будує. Лютневі прикмети: метелиці та замети. Лютий лютує, та весні дорогу готує. Якщо лютий багатий на сніг, то квітень буде щедрий на воду.
1. Сніг кружляє у повітрі2. Кручу, гуркочу, знати нікого не хочу.3. Без сокири, без клинців дідусь мости мостить.4. Біла морква взимку росте.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}1завірюха{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}хурделиця2{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}3мороз{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}бурулька4