ПРАДАВНІЙ УКРАЇНСЬКИЙ ЛІС – ЦЕ ЗАЧАРОВАНИЙ СВІТ, ДЕ

РІЧКИ Й ОЗЕРА БАГАТІ НА РИБУ, А КОЖНА ГАЛЯВИНА ДАРУЄ

ДУХМЯНІ ЯГОДИ І ГРИБИ. ВОСЕНИ ПІД НОГАМИ

ШУРХОТИТЬ ОПАЛЕ ЛИСТЯ, А НАВЕСНІ З-ПІД СНІГУ

ВИЗИРАЮТЬ ПРОЛІСКИ І СОН-ТРАВА. ТУТ ЗАТИШНЕ, НЕ

НАДТО СПЕКОТНЕ ЛІТО. ЗИМА ПОМІРНО ХОЛОДНА. ЩЕДРО ЗРОШЕНА ДОЩАМИ ЗЕМЛЯ ДАРУЄ ВОЛОГУ СТРУНКИМ СОСНАМ, КРЕМЕЗНИМ ДУБАМ, СТОРІЧНИМ БУКАМ.

ЦІЛЮЩЕ ПОВІТРЯ ПАХНЕ МОХОМ І СОСНОВОЮ СМОЛОЮ. РІЧКИ ПОВНОВОДНІ, НЕНАЧЕ ВОДОПІЛЛЯ НІКОЛИ НЕ МИНАЄ.  УСЕ ЦЕ – УКРАЇНСЬКЕ ПОЛІССЯ.

ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ

Ліси розташовані на півночі та заході рівнинної частини України. Вони займають

близько 24 % території країни. У їх межах

розрізняють зони мішаних (17 % площі) і

нас часто називають Українським Поліссям.

Їх південну межу визначають за умовною лінією, що проходить поблизу міст

Володимира-Волинського – Луцька –

Житомира – Києва – Ніжина – Кролівця –

Глухова. На півдні ці зони поступово переходять у лісостепову зону.

ТЕКТОНІЧНІ СТРУКТУРИ, ФОРМИ РЕЛЬЄФУ ТА КОРИСНІ КОПАЛИНИ

Зони мішаних і широколистих лісів мають неоднорідний рельєф у зв’язку з розміщенням у межах кількох тектонічних структур Східноєвропейської платформи.

Зона мішаних лісів займає північну частину Українського щита та

Дніпровсько-Донецької западини в межах так званого Прип’ятського прогину. Тому для поверхні

характерний низовинний рельєф. Тут виділяються Поліська низовина і

північна частина Придніпровської низовини.

Пересічні висоти становлять 150–200 м. На північ і на схід висоти зменшуються до 110–135 м, територія стає похилою в бік річок. Переважають гравійні, піщані й піщано-глинисті відклади. Найвищою частиною Полісся є СловечанськоОвруцький кряж на Житомирщині з максимальною відміткою 316 м.

Земна кора тут складена твердими породами Українського щита:

пісковиками, рожевими і червоними

кварцитами, вік яких становить 1,3–1,5 млрд років. Каміння, що тут

видобували, застосовували під час спорудження Софійського собору,

Києво-Печерської лаври й Золотих воріт у Києві.

З паливних корисних копалин на Поліссі здавна були відомі поклади торфу. Однак у зв’язку з

широкомасштабними меліоративними роботами,

спрямованими на осушення боліт, торфовища опинилися

на межі знищення. Рудні копалини пов’язані з неглибоким заляганням фундаменту платформи або виходами його на поверхню.

Є різноманітні поклади нерудної сировини. На щиті видобувають будівельне каміння – рожеві та сірі граніти, лабрадорити, габро, базальти. Розробляються поклади

виробного каміння: яшми, топазів, турмаліну.  Виявлено значні поклади гончарних глин, піску, крейди. У скам’янілих рештках прадавніх соснових лісів є бурштин.

КЛІМАТИЧНІ УМОВИ

Зони мішаних і широколистих лісів лежать у межах атлантико-континентальної області помірного кліматичного поясу. Літо тепле і вологе. Зима м’яка, з частими відлигами. Весна затяжна й

прохолодна. Середні температури на заході в січні – –4,5°...–5 °С, на сході –7°...–8 °С; у липні – +17° на заході і +19,5 °С на сході. Але екстремальні показники температур дуже відрізняються від середніх: відповідно –39 °С та +39 °С.

Безморозний період триває 160–210 днів. У зоні мішаних лісів випадає 500–600 мм опадів на

рік, у зоні широколистих лісів – 700–600 мм. Їх

спричиняє надходження атлантичних циклонів із західними вітрами. Близько 75 % опадів

випадає у теплий період. Випаровуваність не перевищує 400–450 мм, тому зволоження

надмірне. Сніговий покрив утримується 90–100 днів. Кліматичні умови зон мішаних і

широколистих лісів сприятливі для життя та господарської діяльності людини.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ