Синтаксична роль прислівників. У реченні прислівник найчастіше буває обставиною: (Як?) Навшпиньки виглядають жоржини через тин. Якщо прислівник залежить від іменника, то виконує роль означення: Микола вибрав шлях (який?) направо. Прислівник, який виражає стан людини або природи, є присудком: Надворі холодно.
Вправа 1. Розподіліть прислівники відповідно до значення: до першої колонки запишіть ті, що виражають ознаку дії, до другої – ознаку предмета, до третьої – ознаку іншої ознаки. Розмовляти тихо, дуже високий, лагідно дивитися, дорога назад, приїхати здалеку, борщ по-полтавськи, трохи гіркий, кава по-турецьки, ледве теплий, писати грамотно, дуже грамотно, будинок зліва, прибирати заново, читання пошепки, читати вголос, ліс навесні.
Вправа 2. До поданих прислівників доберіть з довідки синоніми й запишіть їх, утворюючи синонімічні ряди. Гнівно, близько, разом, справді, дзвінко, швидко, героїчно. Довідка: доблесно, неподалік, насправді, поблизу, хутко, спільно, дійсно, гуртом, недалеко, стрімко, воістину, укупі, сердито, лунко, знавісніло, гучно, скоро, звитяжно, роздратовано, голосно.
Вправа 3. Замініть фразеологізми близькими за значенням прислівниками з довідки. До прислівників доберіть антоніми.1. Одна нога тут, а друга там. 2. Ніс у ніс. 3. Голкою ніде ткнути. 4. Бурмотіти під носа. 5. На одній ноті. 6. Знати як облупленого. 7. Слово по слову. 8. Як сніг на голову. Довідка: раптово, швидко, дуже тісно, тихо, близько, поступово, дуже добре, монотонно.