Презентація про Лесю Українку

Лариса Петрівна Косач народилась 25 лютого 1871 р. в місті Новограді – Волинському , тепер Житомирської області. Родина Косачів була заможною й освітньою, входила до кола патріотичної української інтелігенції.

Люди,як зорі,полишають свій сліду свідомості майбутніх поколінь,особливо людиталановиті. Мовби крізь серпанок легендарності проступає до нас образ поетеси,образ ніжний і чистий.

Батько – Петро Косач. Мати – Ольга Косач(Олена Пчілка)  Леся Українка була кращою представницею двох славних родів Косачів та Драгоманових, успадкувавши від них розум, талант, наполегливість, працелюбність. Історія Косачівського роду сягає ХІУ-ХУ ст.., коли Стефан Косач випросив у німецького імператора Фрідріха титул герцога. Були в роду балканський сотник, писар полкового суду, полковий суддя, губерніальний секретар, колезький секретар (дід Лесі Українки), дійсний статський радник (батько). Драгоманови – також знатний рід. Служили драгоманами (перекладачами) при гетьманському уряді Б. Хмельницького. Стефан Драгоманов – війт у місті Переяславі. Петро та Яків – освічені люди, писали вірші. Яків Драгоманов – декабрист. Петро – учений юрист у війсковому міністерстві. Безумовно, Леся Українка пишалася своїми предками як по батьківській, так і по материнській лінії. Вчила брата Миколу переборювати труднощі виразом: «Ми з тобою еллінського роду».

Леся зобов‘язана дядьковібагатьма поглядами, багатьма своїми інтересами, завждипідтримуючи в собі культ його думки, вона сама зробила з його науки всіпотрібні їй висновки.

Оксана Косач (молодша сестра Лесі Українки)та її чоловік Юрій Тесленко-Приходько. Фото 1903 р.

Писати поезії Леся почала рано, 9 літньою дівчинкою (вірш «Надія»),Леся написала цей перший в своєму житті вірш під впливом звістки про долю своєї тітки Олени Косач.

Леся в Криму І. Франко писав про творчість Лесі Українки: “Від часу Шевченкового “Поховайте та вставайте” Україна не чула такого сильного гарячого та поетичного слова, як із уст цієї слабосилої, хворої дівчини”

Музей Лесі Українки в ЯлтіВ Севастополі 1890 р

Початок роботи Лесі Українки над прозовими жанрами пов'язаний з діяльністю гуртка київської літературної молоді «Плеяда». Тут готували видання для народу з історії, географії, перекладали твори російських та зарубіжних письменників; гуртківці писали і власні твори, які оцінювались на конкурсах. Так були написані і деякі оповідання Лесі Українки.

Ще один штрих до характеру поетеси- це їїстосунки з Мержинським. На таку любов здатналише людина шляхетної душі і глибоких почувань. Сергій не кохав Лесю,але саме вона поїхалау Мінськ до приреченого хворого,коли всі залишили його. Поїхала, навіть переступивши через заборону матері.

У ніч смерті коханого. Вона створила драму“Одержима” і тому,якнапише згодом,пережила цей немилосердний удар долі. Ця сторінка життя відкриланам жінку люблячу,сильнудухом,саможертовну і героїчну.

Біль утрати Леся пробує угамуватимандрівкою на Буковину. Враження від цієї подорожі знайшли відгомін у творахписьменниці. Вона пише твори різних жанрів: драматичні поеми “Кассандра”, “Бояриня”,драма”Каміннийгосподар”,етюди та ін.

У 1907 році Леся вийшла заміж за відомого музикознавця-фольклориста Климентія Квітку. Разом з чоловіком збирала і записувала фольклор. Мандрівниця не з власної волі,Леся Українка побувала в Криму,Італії,Єгипті,Грузії.

Багато творів було написано Лесею Українкою за її коротке життя Перший вірш «Надія» (1880), у Львівському журналі «Зоря» з’являється перша публікація творів Лариси Косач – вірш «Конвалія», підписаний псевдонімом Леся Українка; перший поетичний цикл «Подорож до моря» (1888), цикл «Сім струн» (1890), цикл «Романси» (1893-1894), поема «Давня казка» (1893), цикл «Невільничі пісні» (1895-1896), збірки поезій «На крилах пісень» (1893) та «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902).

Драма «Одержима» (1901), цикл «Осінні співи» (1903), поема «Роберт Брюс, король шотландський» (1893), драматична поема «На руїнах» (1904), цикл «Пісні з кладовища» (1905), драматичні поеми «В катакомбах» (1905), «Кассандра» (1907), «Вавілонський полон» (1903), «Блакитна троянда» (1908), «У пущі» (1910), цикл поезій «З подорожньої книжки» (1910), драматична поема «Віла-посестра» (1911), драма-феєрія «Лісова пісня» (1912), драма «Камінний господар» (1912), поеми «Ізольда Білорука» та «Адвокат Мартіан», «Оргія» (1913).

Захоплення ЛесіКрім виняткових здібностей поетичних, вона мала хист до вивчення мов, вільно почувала себе і в стихії музики. Ще будучи зовсім юною (1890 р.), написала перший підручник з історії стародавніх народів. Роками з любов’ю збирала українські народні пісні. Мала малярські, режисерські та акторські здібності. Любила вишивати, садити і доглядати квіти. Гарно декламувала, грала на фортепіано, імпровізувала власні композиції. Багато подорожувала, любила ліс і море. Найяскравіше обдарованість розкрилася в силі й буянні її фантазії, нестримному леті уяви.

 В кого ж запала хоч іскра єдина, - Вік її буде носить! Фантазіє! Ти – сило чарівна, Що збудувала світ у порожньому просторі, Фантазіє! Порадь, як жити нещасливим! Як я умру, на світі запалає Покинутий вогонь моїх пісень, І стримуваний пломінь засіяє, Вночі запалений, горітиме удень. …Ми, слава Богу, вродились не підніжками магнатів, у нашім гороскопі інші зорі …Мене любов ненависті навчила. Так, ми раби, немає гірших в світі, Феллаги, парії щасливіші від нас, Бо в них і розум, і думки сповиті, А в нас вогонь Титана ще не згас. До тебе, Україно, наша бездольная мати, Струна моя перша озветься. Вільні співи, гучні, голосні, В ріднім краю я чути бажаю, - Чую скрізь голосіння сумні! І встане велетень з землі, розправить руки грізні, і вмить розірве на собі і всі дроти залізні. …з громом упадуть міцні будови, Великий буде жах, велике й визволення. Тоді спадуть всесвітнії окови. Бажаю так скінчити я свій шлях, Як починала: з співом на устах!

Епічна поезія багата мотивами творчої праці митця, його високої суспільної місії. Порушує глобальні проблеми людського буття, окреслює проблемний горизонт антропології та культурології ХХ століття. Твори пройняті романтичною образністю. Це замальовка своєрідної вечірньої години, поданої через пісні й розмови селян, де над усіма невеселими думками превалює мотив молодості, краси і жаги кохання. Її ліричні герої виступають збудником совісті, честі, свободи. Небуденний темперамент, своєрідний бунтарський активізм проявляються у її творчості; відчувається незрима боротьба не стільки із зовнішніми обставинами, скільки з власним розпачем. Надавала перевагу драматизму й напруженості колізій.  Поетеса стверджує віру у вічність життя, вічність краси, вічність слова.  Вона була народною поетесою в щирому розумінні цього слова, бо ніхто з поетів після Шевченка і до Франка не давав народові стільки сили для самопізнання. Ніхто не будив у ньому з такою гостротою почуття власної гідності й не кликав до бою в оборону своєї свободи. Художній світ

 Олександр Корнійчук: “ Друг робітників, поет революційної боротьби і героїчної дії, глибокої філософської визвольної ідеї і мужньої пристрасті – Леся Українка після Шевченка знову піднесла нашу поезію до вершин світового мистецтва ”. Микола Нагнибіда: “ Як допомогти людям знайти щастя? На це питання поетеса відповіла своїм життям – участю в революційній боротьбі народу, як його вірний політичний діяч, як його пристрасний співець ”. Павло Грабовський: “…Леся Українка була однією з перших людей на планеті, яка скористалась таким визначним винаходом, як фонограф. Але використала його не для увічнення своїх поезій і голосу, а для запису народних пісень і дум, залишивши тим самим ніби заповіт нам продовжувати цю добру славу…”Вислови про Лесю Українку

Дочка Прометея, феномен людської стійкості, поет-лірик, автор ліро-епічних поем, прозаїк, драматург-новатор, публіцист, перекладач, фольклорист, політолог. Письменник-громадянин, письменник-патріот, співець осяйних ідеалів людства. Високоосвічена обдарована особистість з багатим духовним світом, з високими моральними принципами, шляхетна і благородна натура.

Могила Лесі Українки. Пам'ятник у КиєвіВшанування пам‘яті

Пам’ятник Лесі Українки у КлівлендіПам’ятник Лесі Українки у Торонто

Львів. Маріїнський парк Київ. Пам’ятник у Новограді-Волинському. Пам’ятник у США

Будинок-музей в Новограді-Волинському

"Ви щасливі, пречистії зорі..."Ви щасливі, пречистії зорі, ваші промені — ваша розмова; якби я ваші промені мала, я б ніколи не мовила слова. Ви щасливі, високії зорі, все на світі вам видко звисока; якби я так високо стояла, хай була б я весь вік одинока. Ви щасливі, холоднії зорі, ясні, тверді, неначе з кришталю; якби я була зіркою в небі, я б не знала ні туги, ні жалю.