Костянтин Василь Острозький(1526-1608)Народився 12 лютого 1526 року у м. Турові. При народженні отримав ім’я Василь. Походив з родини Острозьких — найбагатшого і найвпливовішого князівського роду тодішніх Білорусі та України XVI — початку XVII століття. український князь, магнат, воєнний, політичний і культурний діяч,меценат ВКЛ. Один з найзаможніших і найвпливовіших магнатів Великого Князівства Литовського у Речі Посполитій, сенатор Речі Посполитої,«некоронований король Русі-України»,засновник Острозької академії. Син великого гетьмана литовського князя Костянтина Івановича Острозького. Мав 3 дітей: Януша,Олександра, Константина.
1560 рр. – К. В. Острозький виступав за рівноправне входження Руси до складу державного утворення Речі Посполитої.1569 р.– став сенатором. Був фактичним провідником Руси-України під час Люблінської унії 1569 року. Підписав Люблінську унію.1573 –1574 рр.– К. В. Острозький був одним з можливих кандидатів на польський престол,чию кандидатуру підтримувала і Туреччина (цьому завадило те, що вважався «вождем схизматиків»),згодом і на московський — після смерті останнього Рюриковича царя Федора I Івановича.
Власність. Наприкінці XVI століття К. В. Острозький був найбільшим після короля землевласником Речі Посполитої. Йому належало 2760 сіл,80 містечок (зокрема,Тернополя, який отримав від дружини Зоф'ї (Софії) з Тарновських в 1567 р.; Річний прибуток князя перевищував 19 мільйонів злотих. Молодий князь отримав величезні маєтності в Литві та Польщі,які давали щорічно прибуток понад 1 мільйон злотих Острозький володів також значними земельними маєтками в Угорщині та Чехії. Проте у тодішньому суспільстві мало було одержати номінальні права на спадщину: треба було її реально поставити під свій контроль. Відтак молодий князь зосереджує свою увагу на збиранні батьківської спадщини, на наведення належного ладу у ній.
Сторінки Острозької біблії 1581р. За сприянням князя в Острозі була зібрана велика бібліотека,яка включала в себе грецьку та західноєвропейську богословську літературу,передруки античних творів, словники, космографії, граматики та інше. А близько 1576 року при академії почала діяти школа, де окрім низки традиційних на той час точних і гуманітарних дисциплін,вперше паралельно викладалися латинська,грецька та церковнослов‘янська граматики. Князь заснував також школи у Турові і Володимирі-Волинському. Крім того,при Богоявленській замковій церкві,що мала статус кафедрального собору і була одним з найзначніших храмів того часу,виникла власна іконописна традиція. Кілька острозьких ікон,створених у той час вважаються шедеврами православного іконопису.
Останні роки життя. З початку 1600-х років, князь переніс кілька інсультів; тяжка хвороба і збайдужіння князя Костянтина-Василя до людських справ негативно позначилися на діяльності академії в Острозі, яка на початку XVII століття поступово занепадає. У лютому 1608 року князь помирає; разом із родом князів Острозьких занепав і пішов у небуття, по-сучасному говорячи, проект княжої України, очолюваної родом володарів, рівним іншим європейським княжим і королівським родам. Натомість на порядок денний історії постав інший проект – Козацької республіки.