Біографія Піфагора. Піфагор Самоський (570—497 до н. е.) — один із найвідоміших давньогрецьких філософів, містиків і математиків, творець релігійно-філософської школи. Якщо судити по короткій біографії Піфагора, то його життя було наповнене дивовижними подіями, і сучасники вважали його чи не найвидатнішим вченим усіх часів і народів, який знав усі таємниці Всесвіту. Збереглися історичні свідчення про походження Піфагора. Його батьком був Мнесарх, родом із Тиру, який отримав громадянство Самоса, а матір’ю Партенід або Піфаіда, яка була родичкою Анке, засновника грецької колонії на Самосі.
Навчання. Якщо слідувати офіційній біографії Піфагора, то в 18 років він вирушив у Єгипет, до двору фараона Амасіса, до якого його відправив Самоський тиран Полікрат. Завдяки протекції, Піфагор потрапив на навчання до єгипетських жерців і був допущений у храмові бібліотеки. Вважається, що мудрець провів у Єгипті приблизно 22 роки.
Філософська школа. Свідчення вказують на те, що після всіх своїх поневірянь Піфагор осів у Кротоні (Південна Італія). Там він заснував філософську школу, більше схожу на якийсь релігійний орден (послідовники Піфагора вважали можливим переселення душі й реінкарнацію; вважали, що людина повинна благими справами заслужити місце у світі Богів, а поки цього не станеться, душа так і буде повертатися на Землю, «вселяючись» у тіло тварини або людини), де пропагувалися не тільки знання, а й особливий спосіб життя. Саме Піфагор і його учні, у яких авторитет вчителя був незаперечний, ввели в обіг слова «філософія» і «філософ». Цей орден фактично прийшов у Кротоні до влади, але через поширення антипіфагорейських настроїв, філософ був змушений виїхати в місто Метапонт, де й помер, приблизно в 497 році до н.е.
Відкриття Саме Піфагору, як вважають більшість дослідників, належить відкриття відомої теореми про те, що квадрат гіпотенузи прямокутного трикутника дорівнює сумі квадратів катетів. Вічним опонентом Піфагора був Геракліт. Арістотель ніколи не цитував Піфагора у своїх працях, а ось Платон вважав Піфагора найбільшим філософом Греції, купував праці піфагорійців і часто цитував їх судження у своїх трактатах
За життя Піфагор не писав книг і трактатів. Він ділився всіма своїми знаннями з учнями в усній формі, вважаючи, що довіряти таємниці книгам, які можуть бути викрадені, не можна. У результаті, багато відомостей про життя Піфагора виявилися загубленими, а складати його біографію почали лише через кілька століть після смерті мудреця