Проект 2: Килимок на стілець (14 год)Основна технологія: технологія виготовлення в’язаних (гачком) виробів Мета проєкту: дізнатися про історію цього виду декоративно-ужиткового мистецтва, вдосконалити свої уміння плетіння гачком, спробувати нову техніку створення килима. Презентацію підготувала вчитель трудового навчання та технологій. Топчій Наталія Миколаївна. Академічний ліцей № 1 імені А. С. Малишка м. Обухів
Ручне килимарство існує з тих часів, коли люди навчилися виробляти пряжу і тканини з волокнистих матеріалів. Батьківщиною килимарства вважається Персія. Історики вважають, що тодішні східні кочовики ткали щільні теплі полотна, щоб мати можливість швидко облаштувати житло. В умовах кочового життя захищали від вітру й піску, дозволяли розділити приміщення чи прикрасити його. Трансформація практичного полотна у твір мистецтва почалася, очевидно у часі, коли кочовики стали вести осілий спосіб життя.
Килимарство в УкраїніКилими виготовляли як для власних потреб, так і на продаж, використовуючи для цього ткацькі верстати простої конструкції, які з'явилися тут наприкінці XIX століття. Вони були призначені для виготовлення полотна, тому поліські килими були з двох полотнищ — «полок», які потім зшивали посередині. Для основи брали зсукану вдвоє нитку, на піткання — вовняну фарбовану пряжу.
Наприкінці XIX століття на українських ринках поряд з місцевою килимовою продукцією з'явилися значно дешевші килими фабричного виробництва, які поступово стали витісняти з ужитку домоткані вироби. Килими продовжують виготовляти у домашніх умовах в багатьох традиційних осередках килимарства. Значна частина їх виробляється у західних областях України (на Гуцульщині, Поділлі, Буковині тощо). Їх тчуть для власних потреб, на замовлення і на збут.
На всій території України побутували великі килими і вузькі довгі килимові доріжки — налавники, залавники, скорці, верети та щільні ворсові коци. Килимові вироби виконували як утилітарні, так й естетичні функції. Сьогодні відповідно до сучасних потреб умеблювання житла й побутових запитів з'являються такі нові види килимових виробів, як накидки на крісла, стільці, журнальні столики, телевізори. Виготовляються також килимові комплекти для салонів легкових автомобілів тощо.
Одним з важливих напрямків національної культури України здавна було ткацтво. Ткацтво можна віднести і до господарської діяльності, і до народного мистецтва. Воно має вікову історію та виплекані багатьма поколіннями глибокі традиції. Сировиною для розвитку ткацтва стали прядильні волокна, що отримувалися з вовни, коноплі та льону. Це стало закономірним, вважаючи те, що Україна мала провідними господарськими галузями скотарство та хліборобство. Вівчарство давало можливість використовувати овечу вовну для створення тканин, а хліборобство вирощувало культури, придатні для подальшого виготовлення ниток.
На сьогоднішній день виготовлення килимів може бути різноматнітним із використанням будь якого матеріалу, навіть вторинна сировина може бути використаною. Виготовлення із старих речей нових виробів, це перш завсе турбота про навколишнє середовище. Дешевий одяг, який масово виробляють у світі, став другим за обсягом забруднювачем планети, підрахували екологи. Тож нині набирає популярності такий напрямок діяльності, як «Апсайклінг».
Апсайклінг і килимарство. Апсайклінг – це не просто переробка старих речей, а виготовлення із них нових. Він передбачає повторне використання вживаних речей. Це потрібно, щоб зменшити виробництво і його вплив на зміни клімату, а також кількість відходів і ресурсів, які йдуть на їхню переробку..
Щоб зробити красиву річ, далеко не завжди потрібні великі гроші. Наприклад, є багато ідей саморобних килимів і килимків із старих речей. У справу йдуть рушники, футболки, старі флісові ковдри і простирадла, і навіть шкарпетки. Взагалі, килимки своїми руками можна зробити практично з будь-якого матеріалу. Важливо щоб вас сам матеріал радував і був досить м’яким.
Вмієте плести кіску? Звичайну, з трьох смуг? Можете зробити дивовижні килимки своїми руками. Чим хороші саморобні килимки з кісок, так це тим, що робити їх можна всього, що завгодно. Будь-які старі речі підійдуть. Буквально будь-які. Краще всього почати з трикотажних футболок. М’який, пластичний матеріал, з яким просто працювати. Можна також використовувати: Старі рушники, простирадла або махрові халати. В’язані речі (светри, джемпери, але не дуже товсті). Флісові ковдри і простирадла, втратили вигляд чи актуальність. Шнури — готові або сплетені, пов’язані. Старі халати, кольорові простирадла. Джинси.
У процесі роботи стрічки доведеться поєднувати. Їх можна пов’язувати чи зшивати. Але є зручний спосіб, який дозволяє надійно з’єднати дві смуги тканини/трикотажу без голки. Краї смуг накладаємо один на інший, на 3-5 см. Приблизно посередині прорізаємо отвір довжиною 1,5-2 см (при ширині смуги 5-7 см). Вільну смугу пропускаємо через цей отвір. Виходить надійний вузол, який, тим не менше не заважає плетіння, не виділяється і не відчувається потім у виробі. Щоб зрозуміти як це працює, спробуйте на невеликих шматочках.
Метраж — за необхідності або за бажанням. Залежить ще від товщини коси. Якщо вона виходить об’ємною, великої довжини не потрібно. Якщо тонка, то треба буде 5-8 метрів. У будь-якому разі не можна закінчувати плетіння, а зафіксувати чим-небудь, щоб не расплелась. Можна прихопити ниткою з голкою, зв’язати мотузкою, використовувати біндер.
Якщо хочете зробити килимок з старих речей, потрібен буде великий гачок. Дуже великий. Найбільший з тих, які ви можете знайти. Їх можна купити в магазинах для хенд-мейду або онлайн магазинах. Тут вже вони є різних розмірів, пластикові і дерев’яні. Далі готуємо «пряжу» зі старих футболок, речей. Але робимо її тонший ніж для кісок — занадто товсту важко в’язати. Далі можна йти кількома шляхами — в’язати як звичайну серветку або обв’язувати який-небудь шнур.
Килимки своїми руками з помпонів. Робити помпони нескладно, от тільки довго. Для килимка знадобиться їх багато десятків. Робити по одному занадто довго. Є спосіб, який дозволяє за один захід зробити до десятка помпонів. Причому всі вони будуть однакової щільності. Потрібен звичайний стілець, нитки і ножиці.
Намотавши потрібну кількість витків, беремо і нитками перетягуємо через деяку відстань. Перетягуємо щільно, стягуючи з усіх сил. Зробивши кілька перетяжок на стільці, знімаємо джгут і продовжуємо робити перетяжки. Відстань між ними буде приблизно дорівнює розміру помпона. В реалії помпони виходять дещо меншою (на 1 см приблизно), так що враховуйте це.
В якості основи підійде все та ж малярна сітка, але краще гумова протиковзка підкладка під килими. Вона практично ідеальна. До комірок сітки — у кожну або через одну — прив’язуємо нитки або клаптики однакової довжини. Якщо такий посидючістю ви не володієте, але є у вас швейна машинка, процес можна прискорити в рази. Але основа повинна бути тканої. Складаємо травинку до травинки», прошиваємо на машинці. Так ряд за рядом. З машинкою клаптеві килимки своїми руками робити набагато швидше.
Клаптеві килимки та килими типу «травичка»Зараз модні килими з довгим ворсом, який називають «травичка». Вони дуже м’які і теплі. Правда, без потужного пилососа прибирати їх складно, але виглядають красиво, та й затишно з ними. Зробити такі килимки своїми руками зовсім нескладно, однак, може знадобитися багато часу. Це якщо вирішите використовувати нитки. Зате дуже красиво.Ідея до неподобства проста: до сітчастої основі прив’язують нитки, смужки тканини. Є дві техніки прив’язування — просто на сайт, зробивши петельку. Вони дають трохи різний результат, але і та і інша техніка хороші. Можете спробувати і вибрати.
Інформаційні джерела;https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9 A%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BEhttps://etnoxata.com.ua/statti/vishivanki-istorija-i-suchasnist/tkatstvo-na-ukrajini/https://nus.org.ua/articles/apsajkling-shho-tse-5-idej-dlya-spilnoyi-tvorchosti-ditej-i-batkiv/https://vseznayko.com/remont/kilimki-kilimki-svo-mi-rukami-z-starix-rechej-futbolok/https://hromadske.ua/posts/modne-smittya-yak-fast-fashion-zabrudnyuye-planetu-ta-sho-z-cim-robiti