Презентація " Прощавай, Букварику!"

Весняний день — прозорий, голубий, Навколо пахне ніжним цвітом, Під вікнами розквітли яблуні, І весело сміються жваві діти. Душа чутлива, мов ота струна, До барв весняних, запахів та звуків — Так може чарувати лиш весна Після холодних місяців розлуки. Зібрались дружно ми на свято Сьогодні в урочистий час, Щоб вам удачі побажати Бо наш Букварик покидає вас. Весняний день — прозорий, голубий, Навколо пахне ніжним цвітом, Під вікнами розквітли яблуні, І весело сміються жваві діти. Душа чутлива, мов ота струна, До барв весняних, запахів та звуків — Так може чарувати лиш весна Після холодних місяців розлуки. Зібрались дружно ми на свято Сьогодні в урочистий час, Щоб вам удачі побажати Бо наш Букварик покидає вас.

Маленьке, сіреньке, Біди наробило, Щось біле кругленьке Хвостиком розбило. Сумує бабуся і плаче, Дідусь витирає сльозу, А курочка кудкудаче: «Я вам золоте принесу!»

Старенька бабуся у лісі жила, Гостинці для неї онука несла. Хто дівчинку ту по дорозі зустрів? Як казка ця зветься? Хто б відповів?

Підробив він голосок, Став малим співати. Здогадалися вони: Вовк — не наша мати.

Так набридло на віконці Все на сонечку сидіть. Я візьму і покочуся, Щоб побачити весь світ.