Люди навколо мене

Годинник оч кувань

Булінг (builying, від англ.buily – хуліган, забіяка, грубіян, насильник) визначається як пригноблення, дискримінація, цькування. Булінг – це соціальне явище, характерне переважно для  організованих дитячих колективів, у першу чергу, школі.

Булінг може виявлятися у багатьох формах. Він може бути:

-        Фізичним (завдання ударів, штовхання, пошкодження абокрадіжка власності),

-        Словесним (обзивання, глузування),

-        Соціальним (розповсюдження пліток, чуток),

-        Письмовим (написання записок, образливих знаків),

-        Електронним (розповсюдження образливих чуток, коментарів звикористанням електронної пошти, мобільних телефонів і сайтів соціальних мереж)

Булінг може виникати як компенсація за невдачі:

•   у навчанні,

•   суспільному житті,

•   від тиску та жорстокого  поводження батьків чи інших дорослих,

•   при недостатній увазі з боку дорослих;• як крайній засіб, коли учень вичерпав всі інші можливості для задоволення своїх потреб; • у випадках, коли учні протестують проти певних правил, виражаючи невдоволення, прагнучи зруйнувати дещо в своєму оточенні.

Окрім того, причинами булінгу може бути:

•   помилкове уявлення про те, що агресивна поведінкадопустима;

•   бажання завоювати авторитет в очах друзів та однолітків;

•   бажання привернути увагу впливових дорослих;

•   нудьга, здирство;

•   часто діти вважають знущання способом стати популярними,керувати та мати вплив на інших, привернути увагу, змусити інших їх боятися;

•   булінг у шкільному середовищі може виникати і тоді, коливідбувається боротьба між учнями за вищий статус у групі, задоволення своїх соціальних потреб та як інструмент маніпулювання та контролю учнем свого мікросоціуму.

Батьки можуть зіграти важливу роль у запобіганні проявів булінгу. Ось кілька порад про це:

•   Навчайте дітей вирішувати проблеми конструктивно, без агресивності,хваліть їх, коли в них це виходить.

•   Хваліть їх, коли вони добре поводяться, це допоможе їм піднятисамооцінку. Дітям потрібна впевненість у собі, щоб вони могли відстояти свою точку зору.

•   Спитайте в дітей, як пройшов їх день у школі, уважно вислухайте, щовони розповідають про шкільне середовище, своїх однокласників і

•   Серйозно поставтеся до булінгу. Більшість дітей соромлятьсярозповідати, що їх ображають. Можливо, у вас буде тільки один шанс на те, щоб допомогти дитині.

•   Якщо ви бачите, що когось ображають, обов'язковозаступіться за дитину, навіть якщо кривдником є ваш син чи донька.

•   Закликайте дитину допомагати тим, хто цього потребує.

•   Нікого не ображайте самі. Якщо дітей ображають удома, вонибудуть зганяти злість на інших. Якщо ваша дитина бачить, що ви ображаєте когось іншого, глузуєте над ним або брешете про когось, вона буде чинити так само.

Якщо ваша дитина стала жертвою булінгу

Якщо ваша дитина не звертається до вас по допомогу, зверніть увагу на такі ознаки, які свідчать про те, що вона стала жертвою булінгу:

•     Дитина стає замкнутою.

•     Утрачає друзів.

•     Гірше вчиться.

•     Утрачає інтерес до занять, які раніше любила.

•     Її одяг порваний або забруднений.

•     Вона приходить додому із синцями.

•     Просить більше кишенькових грошей.

Ось як ви можете допомогти своїй дитині:

•     Порозмовляйте з учителем дитини, не варто відразуконфліктувати з батьками кривдника. Якщо вчитель нічого не зробить, зверніться до директора.

•     Навчіть дитину неагресивних способів протистояти булінгу –нехай вона уникає кривдника або ухиляється від нього, переключиться на спілкування із друзями або порозмовляє з кимось, хто міг би їй допомогти.

•     Допоможіть дитині діяти впевнено. Привчіть її ходити зрозправленими плечима, дивитись іншим в очі, розмовляти чітко й голосно.

•     Не закликайте дітей вирішувати проблеми за допомогою кулаків.Дитина може постраждати під час бійки, потрапити в неприємності й поглибити конфлікт зі своїми кривдниками.

•     Залучіть дитину до позашкільних занять. Тоді в неї буде більшшироке коло спілкування й більше друзів.

Якщо кривдником є ваша дитина

Ваша дитина може бути кривдником, якщо вона:

•     Не співчуває іншим.

•     Цінує агресивність.

•     Любить командувати.

•     Проявляє нахабство переможця, який не любить програвати.

•     Часто свариться із братами й сестрами.

•     Імпульсивна.

Що ви можете зробити, щоб допомогти дитині:

•     Поставтеся до цього серйозно. Не сприймайте булінг як щось тимчасове.

•     Якщо вас не хвилює, як це позначиться на вашій дитині, пригадайте про те, щостраждає хтось інший.

•     Порозмовляйте з дитиною, дізнайтеся, чому вона ображає інших. Дуже часто дітитак поводяться, коли відчувають смуток, злість, самотність або невпевненість. Іноді причиною такої поведінки стають якісь зміни вдома, у сім'ї.

•     Навчіть дитину співчувати іншим, поясніть їй, як почувається той, кого ображають.• Спитайте в учителя або шкільного психолога, чи є у вашої дитини якісь проблеми у школі. Може, вона відстає з якогось предмету або їй складно завести друзів.

Спитайте в них, як ви можете допомогти дитині вирішити цю проблему.

•     Спитайте себе, чи не ображають вашу дитину вдома. Дуже часто діти, якізнущаються над іншими, самі стали жертвою знущання батьків або членів сім'ї.

Обговоріть дане питання і оберіть один варіант або запропонуйте власний варіант (учасники працюють у групах).

•     Уникай ситуацій, які можуть призвести донасильства.

•     Говори спокійно і впевнено.

•     Дай агресору можливість зупинитися.

•     Відійди в сторону. Це не ознака слабкості!  • Не прагни помсти ворогам. Вмій просити пробачення.

•     Попроси допомоги. Це не ознака слабкості чибоягузтва!

Пам’ятка для батьків

1.       Діти – основа сім’ї. У процесі виховання враховуйте індивідуальні особливості розвитку дитини.

2.       Не ображайте, не бийте, не принижуйте дитину. Пам’ятайте, навчання– це радість ( негативні емоції не сприяють  засвоєнню матеріалу, вбивають бажання вчитися). Криком ви нічого не зміните.

3.Знайдіть час для бесіди з дитиною. Під час спілкування не реагуйте бурхливо, не засуджуйте, а будьте тактовними, толерантними у вираженні своїх суджень, думок. Намагайтеся контролювати режим дня дитини.

4.Пам’ятайте, що дитина – це ваше відображення ( грубість породжує грубість, крик – крик, а взаєморозуміння і доброзичливість – добро і злагоду в сім’ї ). Запитайте себе: «Чи хочу я, щоб моя дитина була схожа на мене?»

5.             Дитина – це цілий світ, сприймайте її як цілісну особистість, дорослу людину, яка має свої права ( на навчання, відпочинок тощо ) і певні обов’язки (вчитися, дотримуватись правил для учнів).

6.             Якщо ви помітили, що у дитини «важкий» період, тодіпідтримайте її.

                                             7.Не      віддаляйте     дитину               від             себе                  –          знайдіть

поговорити, зрозуміти, згадати себе в її віці, допоможіть, якщо потрібно, лагідним добрим словом.

8.Не шкодуйте ніжних слів, будуючи стосунки з власною дитиною.

9. Ви дали дитині життя, тож допоможіть зорієнтуватися у бурхливому морі життєвих подій.