ПСИХОДРАМА

це терапевтичний груповий процес, у якому використовується інструмент драматургійної імпровізації для діагностики і корекції особистості. Психодрама є таким видом драматургійного мистецтва, котрий відображає актуальні проблеми клієнта, а не створює уявних сценічних образів. У психодрамі штучний характер традиційного театру замінюється спонтанною поведінкою її учасників.

ПСИХОДРАМА Є ПЕРШИМ МЕТОДОМ ГРУПОВОЇ ПСИХОТЕРАПІЇ,

РОЗРОБЛЕНИМ Я. МОРЕНО ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ОСОБИСТІСНИХ ПРОБЛЕМ,

МРІЙ, СТРАХІВ І ФАНТАЗІЙ. ВОНА ГРУНТУЄТЬСЯ НА ПРИПУЩЕННІ, ЩО

ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЧУТТІВ, ФОРМУВАННЯ НОВИХ ВІДНОСИН І МОДЕЛЕЙ

ПОВЕДІНКИ БІЛЬШ ЕФЕКТИВНЕ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ДІЙ, РЕАЛЬНО НАБЛИЖЕНИХ ДО ЖИТТЯ В ПОРІВНЯННІ З ВИКОРИСТАННЯМ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ПРИНЦИПИ ПСИХОДРАМИ

СПОНТАННІСТЬ ПОВЕДІНКИ І ТВОРЧА ІМПРОВІЗАЦІЯ

Спонтанність і творчість є основними процедурними компонентами психодрами.

Принцип "тут і тепер" є головним у психодрамі. Проблеми і взаємини не обговорюються, вони переживаються в реальній дії у даний момент часу. Минулі проблеми і майбутні страхи розігруються за принципом "тут і тепер", тобто психодрама надає учаснику групи можливості об'єктувати (винести назовні) значущі події минулого, які зберігаються в його пам'яті.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ПРИНЦИПИ ПСИХОДРАМИ

"ТЕЛЕ"ЯК ЕМОЦІЙНИЙ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК МІЖ ЛЮДЬМИ

Я.Морено, аналізуючи переживання, які виникають у терапевтичних групах, ввів поняття теле, яке означає двосторонній процес передачі емоцій між клієнтом і психологом. Це поняття включає в себе негативні і позитивні почуття, що виникають між людьми в психодраматургійній дії.

РЕЗУЛЬТАТОМ ВИКОРИСТАННЯ ПОНЯТТЯ "ТЕЛЕ" У

ВИВЧЕННІ ГРУП Є ВИЗНАННЯ ТОГО, ЩО МИ СПРИЙМАЄМО ІНШИХ НЕ ТАКИМИ, ЯКИМИ ВОНИ Є НАСПРАВДІ, А ТАКИМИ, ЯКИМИ ВОНИ ПРОЯВЛЯЮТЬСЯ У СТАВЛЕННІ ДО НАС.

ГРУПОВА ПСИХОДРАМА Є НІБИ ЛАБОРАТОРІЄЮ, ЯКА ДАЄ ЗМОГУ ДОСЛІДЖУВАТИ І АНАЛІЗУВАТИ ТЕ, ЯК МИ СПРИЙМАЄМО ІНШИХ ЛЮДЕЙ.

Катарсична дія психодрами

ОЧИСНИЙ (КАТАРСИЧНИЙ) ВПЛИВ ЩЕ АРІСТОТЕЛЬ ПРИПИСУВАВ ТРАГЕДІЯМ.

ВВАЖАЛОСЯ, ЩО ІНСЦЕНІЗАЦІЯ ТРАГЕДІЇ ЗДАТНА ЗВІЛЬНИТИ ГЛЯДАЧІВ ВІД ЗАНАДТО СИЛЬНИХ ПЕРЕЖИВАНЬ. ВІДТВОРЕКІ НА СЦЕНІ ЕМОЦІЇ, ТАКІ ЯК СТРАХ, АГРЕСІЯ ТОЩО ГЛЯДАЧ СПІВПЕРЕЖИВАЄ І ЦЕ ЗВІЛЬНЮЄ ЙОГО ВІД ЦИХ АФЕКТІВ.

3.Фрейд скористався поняттям катарсису в своїх дослідженнях істерії. На його думку, в основі істерії лежать нереалізовані переживання травматичного характеру. Якщо пацієнта спонукати згадати і знову пережити їх, то "защемлений" афект одержить вихід і травмуюче переживання буде подолано. Афективна розрядка, емоційне потрясіння і внутрішнє очищення сприяли, таким чином, психотерапії. Я.Морено розширив зміст поняття катарсис, поширюючи його дію не тільки на глядачів, а й на акторів. Він вказував, що психодрама має терапевтичний ефект не тільки щодо глядача (вторинний катарсис), а й щодо актора, котрий грає у виставі і одночасно звільнює себе від небажаних афектів.

ІНСАЙТ ЯК РЕЗУЛЬТАТ

ПСИХОДРАМАТУРГІЙНОГО ПРОЦЕСУ

КІНЦЕВИМ РЕЗУЛЬТАТОМ ПСИХОДРАМАТИЧНОГО ПРОЦЕСУ Є ІНСАЙТ

(ВІД АНГЛ, INSIGHTПРОНИКЛИВІСТЬ, ЗБАГНЕННЯ) ТОБТО ЗМІНА В

СПРИЙНЯТТІ, СТАВЛЕННІ ДО ВЛАСНИХ ПРОБЛЕМ, ДО ЛЮДЕЙ, ДО

ОТОЧУЮЧОГО СВІТУ ВЗАГАЛІ. ІНСАЙТ — ЦЕ ВИД ПІЗНАННЯ, КОТРИЙ

ПРИВОДИТЬ ДО РАПТОВОГО, БЕЗПОСЕРЕДНЬОГО ВИРІШЕННЯ АБО

НОВОГО РОЗУМІННЯ НАЯВНИХ ПРОБЛЕМ. ГРУПОВА ПСИХОДРАМА СТАВИТЬ ЗА МЕТУ СТВОРЕННЯ ТАКОГО КЛІМАТУ В ПСИХОГРУПІ, ДЕ БУЛИ Б МОЖЛИВІ МАКСИМАЛЬНІ ПРОЯВИ КАТАРСИСУ, ПІЗНАННЯ, ІНСАЙТУ.

ПСИХОДРАМА НАДАЄ УЧАСНИКАМ ГРУПИ МОЖЛИВІСТЬ ЩЕ РАЗ

ПЕРЕЖИТИ ВАЖЛИВІ ПОДІЇ СВОГО МИНУЛОГО, ВИКОРИСТОВУЮЧИ

РІЗНОМАНІТНІ ПРИЙОМИ. ЯК ПРАВИЛО, НАЙВИЩЕ ЕМОЦІЙНЕ

НАПРУЖЕННЯ ВИНИКАЄ В ГРУПІ ПІД ЧАС СЦЕНІЧНОЇ ДІЇ, А НЕ ПІСЛЯ НЕЇ, ТОБТО НЕ ПІД ЧАС ОБГОВОРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ЧИ ГРУПОВОГО АНАЛІЗУ.

ІНОДІ ІНСАЙТ МОЖЕ З'ЯВЛЯТИСЯ ОДНОЧАСНО З КАТАРСИСОМ, А ТАКОЖ

ПРИ ОБГОВОРЕННІ ПЕРЕЖИВАНЬ, ЩО ВИНИКЛИ В ХОДІ ПСИХОДРАМАТИЧНОЇ ДІЇ.

РЕЖИСЕР

РЕЖИСЕР ПСИХОДРАМИ Є ОДНОЧАСНО І ГОЛОВНИМ ТЕРАПЕВТОМ І

КЕРІВНИКОМ ГРУПИ. РЕЖИСЕР ДОПОМАГАЄ СТВОРИТИ НЕОБХІДНУ

АТМОСФЕРУ ДЛЯ ГРУПОВОЇ РОБОТИ— АТМОСФЕРУ БЕЗУМОВНОЇ

ДОВІРИ — І СПОНУКАЄ ЧЛЕНІВ ГРУПИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ ЇХНІХ

ОСОБИСТІСНИХ ПРОБЛЕМ. ВИЗНАЧАЮЧИ ЗАВДАННЯ І "ЗАПУСКАЮЧИ

ВИСТАВУ", ВІН НІБИ ДАЄ МОЖЛИВІСТЬ ЧЛЕНАМ ГРУПИ

ЕКСПЕРИМЕНТУВАТИ З РІЗНИМИ РОЛЯМИ.РЕЖИСЕР ГРАЄ ТРИ РОЛІ: ПРОДЮСЕРА, ТЕРАПЕВТА І АНАЛІТИКА. ПРОТАГОНІСТ

ТОЙ ЧЛЕН ГРУПИ, КОТРИЙ Є СУБ'ЄКТОМ КОНКРЕТНОЇ ПСИХОДРАМАТИЧНОЇ ДІЇ,

НАЗИВАЄТЬСЯ ПРОТАГОНІСТОМ. СЛОВО "ПРОТАГОНІСТ", "ПЕРШИЙ ГРАВЕЦЬ" (ВІД

ГРЕЦЬКОГО PROTOS — ПЕРШИЙ І AGAN — БОРОТЬБА, ГРА) ОЗНАЧАЄ В МОВІ ТЕАТРУ

Й ПСИХОДРАМИ "ГЕРОЙ" АБО "ГОЛОВНИЙ ВИКОНАВЕЦЬ"

ВИСТАВИ ЧИ ПСИХОДРАМАТИЧНОЇ СЦЕНИ. АЛЕ ПРОТАГОНІСТ УСЕ-ТАКИ НЕ АКТОР.

ТЕ, ЩО ВІН ГРАЄ, НЕ Є ЗАПЛАНОВАНИМ І ВІДРЕПЕТИРУВАНИМ.

ДОПОМІЖНЕ "Я" (ПАРТНЕРИ)

УЧАСНИК, ЗАДІЯНИЙ У РОБОТІ З ПРОТАГОНІСТОМ, ВИКОНУЄ РОЛЬ

ПАРТНЕРА (ДОПОМІЖНОГО Я). ПАРТНЕР ("ДОПОМІЖНЕ "Я") ВТІЛЮЄ ВСІХ ІНШИХ ЗНАЧУЩИХ ЛЮДЕЙ У ЖИТТІ ПРОТАГОНІСТА (БАТЬКІВ, ДІТЕЙ, ДРУЖИНИ ТОЩО).

3. МОРЕНО ВИДІЛИЛА П'ЯТЬ ГОЛОВНИХ ФУНКЦІЙ ДОПОМІЖНОГО"Я":

1)              ЗІГРАТИ ТУ РОЛЬ, ЯКУ ЗАДУМАВ ПРОТАГОНІСТ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯПСИХОДРАМИ;

2)              ДОПОМОГТИ ЗРОЗУМІТИ, ЯК ПРОТАГОНІСТ СПРИЙМАЄ ВЗАЄМИНИ З

ВІДСУТНІМИ ПЕРСОНАЖАМИ ДІЇ;

3)              ЗРОБИТИ ВИДИМИМИ ТІ АСПЕКТИ ВЗАЄМИН, КОТРІ ПРОТАГОНІСТ НЕУСВІДОМЛЮЄ;

4)              ТЕРАПЕВТИЧНО СКЕРОВУВАТИ ПРОТАГОНІСТА У ВИРІШЕННІ ЙОГО

ВНУТРІШНЬОІ МІЖОСОБИСТІСНИХ КОНФЛІКТІВ; 5) ДОПОМОГТИ

ПРОТАГОНІСТУ ПЕРЕЙТИ ВІД ДРАМАТУРГІЙНОЇ ДІЇ ДО РЕАЛЬНОГО ЖИТТЯ.

АУДИТОРІЯ

 ТІ ЧЛЕНИ ГРУПИ, КОТРІ НЕ ГРАЮТЬ РОЛЕЙ У

ДАНІЙ ПСИХОДРАМАТУРГІЙНІЙ ДІЇ,

СКЛАДАЮТЬ АУДИТОРІЮ. У ЗАКЛЮЧНІЙ ФАЗІ

ЗАНЯТТЯ ВОНИ ДЕМОНСТРУЮТЬ СВОЄ

ЕМОЦІЙНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ТОГО, ЩО

ВІДБУВАЛОСЯ, І РОЗКРИВАЮТЬ ВЛАСНІ

ПРОБЛЕМИ І КОНФЛІКТИ, АНАЛОГІЧНІ ДО

ОБГОВОРЕНИХ ПІД ЧАС ЗАНЯТТЯ. АУДИТОРІЯ,

ЕМОЦІЙНО ВКЛЮЧАЮЧИСЬ У ПСИХОДРАМУ,

МОЖЕ ДОСЯГТИ СТАНУ ІНСАЙТУ ЩОДО

ВЛАСНИХ ПРОБЛЕМ, АНАЛОГІЧНО ДО ТОГО, ЯК МИ ВЗНАЄМО ЩОСЬ ПРО СЕБЕ, КОЛИ ДИВИМОСЬ ВИСТАВУ.

МЕТОДИКИ ПСИХОДРАМИ

ОБМІН РОЛЯМИ

ОБМІН РОЛЯМИ — ОДНА ІЗ НАЙБІЛЬШ ЕФЕКТИВНИХ ТЕХНІК ДЛЯ СТВОРЕННЯ ФЕНОМЕНА "ТЕЛЕ" НА ПСИХОДРАМАТУРГІЙНІЙ СЦЕНІ.

ПАЦІЄНТ-ПРОТАГОНІСТ І ОДИН З "ДОПОМІЖНИХ "Я"ГРАЮТЬ РОЛІ

ОДИН ОДНОГО; ТАКИМ ЧИНОМ, ПАРТНЕР ("ДОПОМІЖНЕ "Я")

ВИСТУПАЄ У РОЛІ ПАЦІЄНТА, А ПАЦІЄНТ — У ТІЙ РОЛІ, КОТРУ

ПОВИНЕН БУВ ВИКОНУВАТИ ПАРТНЕР

ТЕХНІКА "МОНОЛОГ"

ЦЯ ТЕХНІКА ЯВЛЯЄ СОБОЮ МОНОЛОГ ПРОТАГОНІСТА. НАПРИКЛАД,

ПАЦІЄНТ ГРАЄ СЦЕНУ ПОВЕРНЕННЯ З РОБОТИ. ВІН ІДЕ ВІД СТАНЦІЇ

МЕТРО ДО СЕБЕ ДОДОМУ. У РЕАЛЬНОМУ ЖИТТІ ВІН,

ЯК ПРАВИЛО, НАОДИНЦІ З СОБОЮ НЕ ВИСЛОВЛЮЄ ВГОЛОС ВЛАСНИХ

ДУМОК. У ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНІЙ ДІЇ ТЕРАПЕВТ-РЕЖИСЕР ПРОПОНУЄ

ЙОМУ СКОРИСТАТИСЯ ТЕХНІКОЮ МОНОЛОГУ: ГОВОРИТИ ВГОЛОС ПІД ЧАС ХОДЬБИ ВСЕ, ЩО ВІН ДУМАЄ І ВІДЧУВАЄ В ДАНИЙ МОМЕНТ ТУТ І ТЕПЕР.

МЕТОДИКИ ПСИХОДРАМИ

ТЕХНІКА ДВІЙНИКА

ЦЕЙ МЕТОД ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ З МЕТОЮ ПРОНИКНЕННЯ В

КОНФЛІКТИ СУБ'ЄКТА НА РІВНІ ЕГО. "ДОПОМІЖНЕ "Я"

ЗНАХОДИТЬСЯ ПОРУЧ ІЗ ПАЦІЄНТОМ, ВЗАЄМОДІЮЧИ З НИМ "ЯК

ВІН САМ", ФІЗИЧНО ПОДВОЮЮЧИ ЙОГО В ПРОСТОРІ І

ДОПОМАГАЮЧИ ЙОМУ ЗРОЗУМІТИ ЙОГО ПРОБЛЕМИ

ТЕХНІКА БАГАТЬОХ ДВІЙНИКІВ

ПАЦІЄНТ ЗНАХОДИТЬСЯ НА СЦЕНІ З КІЛЬКОМА СВОЇМИ ДВІЙНИКАМИ. КОЖЕН З НИХ ЗОБРАЖУЄ РІЗНІ ЙОГО АСПЕКТИ.

ОДНЕ "ДОПОМІЖНЕ Я" ЗОБРАЖАЄ ПАЦІЄНТА ТАКИМ, ЯКИМ ВІН

Є ТЕПЕР, А ПАЦІЄНТ У ЦЕЙ ЧАС ЗОБРАЖАЄ САМОГО СЕБЕ В

РАННЬОМУ ВІЦІ; ІНШЕ "ДОПОМІЖНЕ Я" ЗОБРАЖАЄ , ЯКИМ ВІН МОЖЕ СТАТИ ЧЕРЕЗ 20 РОКІВ. УСІ МАСКИ ПАЦІЄНТА ПРИСУТНІ НА СЦЕНІ ОДНОЧАСНО І КОЖНА ГРАЄ ПО ЧЕРЗІ.

МЕТОДИКИ ПСИХОДРАМИ

ТЕХНІКА "ДЗЕРКАЛО" (ВІДОБРАЖЕННЯ)

ВИКОРИСТОВУЮЧИ ЦЮ МЕТОДИКУ, РЕЖИСЕР ПРОСИТЬ ПРОТАГОНІСТА ВІДІЙТИ НА ЗАДНІЙ ПЛАН І СПОСТЕРІГАТИ ЗА ТИМ, ЯК ДУБЛЕР В ОСОБІ

"ДОПОМІЖНОГО "Я" ГРАЄ ЙОГО ВЛАСНУ РОЛЬ У ПСИХОДРАМАТИЧНІЙ

ВИСТАВІ. ВІДОБРАЖЕННЯ ДОПОМАГАЄ ПРОТАГОНІСТАМ ПОГЛЯНУТИ

НА СВОЮ ПОВЕДІНКУ З ДОСИТЬ ВЕЛИКОЇ ДИСТАНЦІЇ, ВІДКРИВАЄ НОВІ

ПЕРСПЕКТИВИ І ВИКЛИКАЄ У НИХ НОВЕ БАЧЕННЯ СИТУАЦІЇ

ТЕХНІКА "ПОВЕРНИСЯ СПИНОЮ"

ДУЖЕ ЧАСТО ПРОТАГОНІСТ НІЯКОВІЄ, КОЛИ ЙОМУ НЕОБХІДНО ЗОБРАЖАТИ

ЯКИЙСЬ ОСОБЛИВО ВАЖЛИВИЙ ДЛЯ НЬОГО ЕПІЗОД ПЕРЕД УСІЄЮ ГРУПОЮ. В ТАКИХ ВИПАДКАХ, КОЛИ ЦЕ НЕОБХІДНО ДЛЯ "ВХОДЖЕННЯ", ПРОТАГОНІСТУ

ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ ПОВЕРНУТИСЯ СПИНОЮ ДО ГРУПИ І ГРАТИ СЦЕНУ ТАК, НІБИ

ВІН ТУТ ОДИН. ПСИХОТЕРАПЕВТ МОЖЕ ТЕЖ ПОВЕРНУТИСЯ СПИНОЮ ДО

ГРУПИ І СПОСТЕРІГАТИ ЗА ПРОТАГОНІСТОМ (АБО ПРОТАГОНІСТАМИ). ТІЛЬКИ-

НО ПРОТАГОНІСТ (НАПРИКЛАД, ЧОЛОВІК І ЖІНКА) ДОСЯГНУТЬ ВИСОКОЇ МІРИ ВКЛЮЧЕННЯ У СИТУАЦІЮ, ВОНИ МОЖУТЬ ПОВЕРНУТИСЯ ОБЛИЧЧЯМ ДО ГРУПИ.

МЕТОДИКИ ПСИХОДРАМИ

ТЕХНІКА "ПУБЛІКА СПИНОЮ ДО ПРОТАГОНІСТА"

 УСІМ ГЛЯДАЧАМ ДАЄТЬСЯ ВКАЗІВКА ЗАЛИШИТИ ПРИМІЩЕННЯ, АЛЕ

НАСПРАВДІ ЇМ ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ ЗАЛИШИТИСЬ У ЗАЛІ, ВДАВШИ, НІБИ ЇХ

ТУТ НЕМАЄ. МЕТА ПОЛЯГАЄ У ТОМУ, ЩОБ ПРОТАГОНІСТ БУВ ПОВНІСТЮ

ВІЛЬНИМ У ВИРАЖЕННІ СВОЇХ ПОЧУТТІВ. ПАЦІЄНТ ГОВОРИТЬ КОЖНОМУ

УЧАСНИКОВІ ГРУПИ, ЯКІ ПОЧУТТЯ ВІН МАЄ ДО НЬОГО; ПРИ ЦЬОМУ

НІКОМУ НЕ ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ ВІДПОВІДАТИ ЙОМУ І РЕАГУВАТИ НА ЙОГО СЛОВА, НЕЗАЛЕЖНО ВІД ТОГО, НАСКІЛЬКИ ПАЦІЄНТ ПРОВОКУЄ ЇХ

ЗРОБИТИ ЦЕ. ТЕПЕР ЧЛЕНИ ГРУПИ БАЧАТЬ САМИХ СЕБЕ В ЦЕНТРІ ПОДІЙ:

ВОНИ СПРИЙМАЮТЬ САМИХ СЕБЕ У ДЗЕРКАЛІ СВІТУ ПРОТАГОНІСТА ТЕХНІКА ТИМЧАСОВОГО ЗАТЕМНЕННЯ НА СЦЕНІ

ПРИМІЩЕННЯ, ДЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ ПСИХОДРАМАТУРГІЙНА ДІЯ, ЗАТЕМНЮЄТЬСЯ,

АЛЕ ВСЯ ДІЯ ПСИХОДРАМИ ПРОДОВЖУЄТЬСЯ ТАК, НІБИ Є ЯСКРАВЕ ДЕННЕ

СВІТЛО. ЦЕ РОБИТЬСЯ З ТІЄЮ МЕТОЮ, ЩОБ ПРОТАГОНІСТ ЗМІГ ПРОЙТИ ЧЕРЕЗ

ХВОРОБЛИВІ ДЛЯ НЬОГО ПЕРЕЖИВАННЯ, НЕ БУДУЧИ ПРИ ЦЬОМУ ОБ'ЄКТОМ

СПОСТЕРЕЖЕННЯ, ТОБТО ДЛЯ ТОГО, ЩОБ СТВОРИТИ ДЛЯ ПРОТАГОНІСТА

ВІДЧУТТЯ САМОТНОСТІ

ТЕХНІКА ІНСЦЕНІЗАЦІЇ КАЗКИ

 ЩЕ ОДНА ТЕХНІКА ФАНТАЗІЇ, ЯКУ ВИКОРИСТОВУВАВ МОРЕНО, ЦЕ

ІНСЦЕНІЗАЦІЯ КАЗКИ. КАЗКА ЗАЛИШАЄТЬСЯ ПОВНІСТЮ НЕСТРУКТУРОВАНОЮ

З РОЗРАХУНКУ, ЩОБ ПРОТАГОНІСТИ БУЛИ ЗМУШЕНІ ДОПОВНЮВАТИ, ЗАВЕРШУВАТИ ЇЇ, ВИКОРИСТОВУЮЧИ СВОЮ УЯВУ, ФАНТАЗУЮЧИ НА ДАНУ ТЕМУ.

МЕТОД ІМПРОВІЗАЦІЇ РАННІХ ДИТЯЧИХ ПЕРЕЖИВАНЬ

ЗАСТОСОВУЮЧИ ЦЕЙ МЕТОД, ВИХОДЯТЬ ІЗ ТОГО, ЩО В ПРОЦЕСІ

ІМПРОВІЗАЦІЇ РАННІХ ДИТЯЧИХ ПЕРЕЖИВАНЬ НА СЦЕНІ ПРОТАГОНІСТ,

ЗАХОПЛЮЮЧИСЬ, ЗОБРАЖАЄ НАБАГАТО БІЛЬШЕ ТОГО, ЩО ВІН СПРАВДІ

ПАМ'ЯТАЄ. ТЕХНІКА СПОНТАННИХ ІМПРОВІЗАЦІЙ ПРОТАГОНІСТ ВИКОНУЄ РОЛІ ВИГАДАНИХ ПЕРСОНАЖІВ І ПРАГНЕ ПРИ ЦЬОМУ НЕ ВНОСИТИ В ЇХНІ ХАРАКТЕРИ СВОЇХ ОСОБИСТІСНИХ РИС.

ТЕХНІКА СИМВОЛІЧНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ

ЗОБРАЖЕННЯ ПРОТАГОНІСТОМ СИМВОЛІЧНОГО ПРОЦЕСУ З МЕТОЮ ЙОГО

КВАЛІФІКАЦІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ ТЕХНІКИ МОНОЛОГУ, ДВІЙНИКА, ОБМІНУ

РОЛЯМИ АБО "ДЗЕРКАЛО". ТЕХНІКА "ПРОЕКЦІЇ МАЙБУТНЬОГО" ПРОТАГОНІСТ ГОТУЄТЬСЯ ДО МОЖЛИВИХ МАЙБУТНІХ СИТУАЦІЙ, ПРОГРАЄ ЇХ І ВНОСИТЬ ВІДПОВІДНІ ЗМІНИ У СВОЮ ПОВЕДІНКУ.

ФОРМИ ПСИХОДРАМОТЕРАПІЇ

ПСИХОДРАМА, ЗОСЕРЕДЖЕНА НА ПРОТАГОНІСТІ АБО НА ІНДИВІДІ.

ЦЯ ФОРМА ПСИХОДРАМИ КОНЦЕНТРУЄТЬСЯ НА ПРОТАГОНІСТІ АБО

НА ГОЛОВНОМУ ВИКОНАВЦЕВІ, КОТРИЙ З ДОПОМОГОЮ РЕЖИСЕРА І

ПАРТНЕРІВ ЗОБРАЖАЄ В ПСИХОДРАМАТУРГІЙНІ ГРІ РЕАЛЬНУ АБО

УЯВНУ СИТУАЦІЮ ЗІ СВОГО ЖИТТЯ. ЗАВДЯКИ СЦЕНІЧНОМУ

ЗОБРАЖЕННЮ СТАЄ

ЗРОЗУМІЛОЮ СВОЄРІДНІСТЬ ПРОТАГОНІСТА В ПЕРЕЖИВАННІ ДАНОЇ

МІЖОСОБИСТІСНОЇ СИТУАЦІЇ. ГРА ВІДТВОРЮЄ ОСОБЛИВОСТІ

ПРОТАГОНІСТА І ТОМУ МАЄ ДУЖЕ ВАЖЛИВЕ ДІАГНОСТИЧНЕ

ЗНАЧЕННЯ. ЗОСЕРЕДЖЕНА НА ПРОТАГОНІСТІ ПСИХОДРАМА Є ТАКОЖ

"РОЗКРИВАЮЧОЮ" ПСИХОТЕРАПІЄЮ, ОСКІЛЬКИ У ВІЛЬНІЙ

ПСИХОДРАМАТУРГІЙНІЙ ДІЇ ВИТІСНЕНІ ПОДІЇ ДУЖЕ ШВИДКО ДОСЯГАЮТЬ РІВНЯ ПЕРЕЖИВАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ. ПОВ'ЯЗАНИЙ З ЦИМ КАТАРСИС СПРИЯЄ ЕМОЦІЙНОМУ ВИВІЛЬНЕННЮ.

ФОРМИ ПСИХОДРАМОТЕРАПІЇ

ПСИХОДРАМА, ЗОСЕРЕДЖЕНА НА ТЕМІ

 ЯКЩО НА ЗАНЯТТІ ГРУПИ НЕМАЄ АКТУАЛЬНОГО ГРУПОВОГО

КОНФЛІКТУ АБО ВМОТИВОВАНОГО ПРОТАГОНІСТА, ЯК ЦЕ ЧАСТО

БУВАЄ В НОВИХ ГРУПАХ, ТО ЗАВЖДИ ЗНАХОДИТЬСЯ ТЕМА, КОТРА

СТОСУЄТЬСЯ КОЖНОГО ЧЛЕНА ГРУПИ І ЯКА ПОВИННА БУТИ

ПРОІЛЮСТРОВАНА КОЖНИМ ІЗ НИХ ЧЕРЕЗ ЗОБРАЖЕННЯ

ВІДПОВІДНИХ ПОДІЙ. СПОЧАТКУ, НАПРИКЛАД, ОДИН ІЗ УЧАСНИКІВ

ГРУПИ ГОВОРИТЬ ПРО ХВИЛЮВАННЯ, ЯКЕ ВІН ВІДЧУВАЄ, КОЛИ

З'ЯВЛЯЄТЬСЯ СЕРЕД НЕЗНАЙОМИХ ЛЮДЕЙ. ІНШІ УЧАСНИКИ ГРУПИ,

ЯКИМ ПРИТАМАННІ ТАКІ ХАРАКТЕРОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ, ЯК

ТРИВОЖНІСТЬ, НАПРУЖЕНІСТЬ ТОЩО, РОЗПОВІДАЮТЬ ПРО СВОЇ ПРОБЛЕМИ І ТРУДНОЩІ. ТАКИМ ЧИНОМ СТРАХ І ТРИВОЖНІСТЬ СТАЮТЬ ЦЕНТРАЛЬНИМИ ТЕМАМИ ЗАНЯТТЯ.

ФОРМИ ПСИХОДРАМОТЕРАПІЇ

ПСИХОДРАМА, СПРЯМОВАНА НА ГРУПУ

  ОСОБЛИВІСТЮ ЦІЄЇ ФОРМИ ПСИХОДРАМОТЕРАПІЇ Є ТЕРАПЕВТИЧНА РОБОТА З ПРОБЛЕМОЮ, ЯКА СТОСУЄТЬСЯ ВСІХ ЧЛЕНІВ ГРУПИ.

ТАКОЮ ПРОБЛЕМОЮ В ГРУПІ ПОДРУЖНІХ ПАР МОЖЕ БУТИ,

НАПРИКЛАД, РОЗПОДІЛ СІМЕЙНИХ РОЛЕЙ, У ГРУПІ БАТЬКІВ — ПРОБЛЕМИ З ДІТЬМИ. ПСИХОДРАМА, СПРЯМОВАНА НА ГРУПУ,

ОРІЄНТОВАНА НАСАМПЕРЕД НА ОТРИМАННЯ УСІМА УЧАСНИКАМИ

ГРУПИ ЗАВДЯКИ ОБМІНУ РОЛЯМИ НОВОГО, ПОГЛИБЛЕНОГО

РОЗУМІННЯ ПРОБЛЕМАТИКИ, ЯКА Є СПІЛЬНОЮ ДЛЯ БАГАТЬОХ ІЗ НИХ

ІМПРОВІЗОВАНА ГРА

ІМПРОВІЗОВАНА ГРА ВВОДИТЬСЯ ЗА БАЖАННЯМ УСІХ ЧЛЕНІВ ГРУПИ. В ЦІЙ ФОРМІ ПСИХОДРАМАТЕРАПІЇ НЕМАЄ НІЧОГО ЗАЗДАЛЕГІДЬ ВИЗНАЧЕНОГО. ВОНА РОЗГОРТАЄТЬСЯ САМА ПО СОБІ ЗГІДНО ІЗ ФАНТАСТИЧНИМИ УЯВЛЕННЯМИ ГРАВЦІВ.