Про матеріал
В оновлених навчальних програмах НУШ і основної спостерігаємо:
• домінування діяльнісних результатів (учень/учениця обчислює, спостерігає, аналізує, моделює, досліджує, трансформує, фотографує, працює в групі і т. д.) над знаннєвими, фактологічними (учень/учениця знає або розуміє);
• зростання чисельності і варіативності діяльнісних форм організації навчально-виховного процесу (у вигляді рубрик): екскурсій, демонстрацій, практичних робіт і практичних завдань, дослідницьких і лабораторних практикумів, організації спостережень, міні-проектів тощо.
Побудова сучасних підручників на діяльнісній основі – це відповідність запропонованих у них видів діяльності комплексу спеціально відібраних особистісних якостей учня, посилення розвиваючого компонента навчання. Зокрема, засвоєння не лише формально-логічних, а й оперативних знань (як потрібно діяти в конкретних ситуаціях, щоб досягти поставленої мети); засвоєння зразків міркувань, які застосовуються в різних науках; створення методичних ситуацій, які стимулюють учнів до дослідження.
Діяльнісно зорієнтовані завдання побудовані на актуальному для учнів матеріалі, моделюють практичні життєві ситуації, мають особливу структуру (часто включають різні ілюстративні або умовно-графічні зображення), задають практичну діяльність.
Нові стандарти і програми вимагають від учителів принципово нового підходу до проектування навчального заняття з точки зору оновлення цілей освіти, переорієнтації освітнього процесу від пояснювально-ілюстративного до самостійного продуктивного. Теоретичне усвідомлення проблеми не дає гарантії її успішної реалізації на практиці. В умовах браку часу вчитель часто проводить навчальне заняття за схемою «пояснив, закріпив, перевірив», тоді як реалізація діяльнісного підходу на сучасному уроці української мови починається не на уроці мови, а на уроках усіх без винятку шкільних предметів, що в такому випадку стовідсотково забезпечить розвиток ключових компетентностей і наскрізних умінь учнів.