Презентація " Регуляція травлення"

Регуляція травлення. Волошина Олена Іванівна Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 125

Регуляторні системи – це сукупність органів, здатних здійснювати керівний вплив на діяльність фізіологічних систем, органів і клітин

Нервова регуляція травлення

Центри, що регулюють роботою різних відділів травної системи, розташовані в довгастому (центр слиновиділення, ковтання, шлункової секреції) і спинному мозку (центр дефекації).

Кора півкуль головного мозку здійснює умовно-рефлекторну регуляцію та довільні впливи на роботу шлунково-кишкового тракту. 

Зниження концентрації глюкози в крові збуджує центр голоду (апетиту), в результаті чого виникають так звані голодні скорочення шлунка, при цьому виникає бурчання в шлунку і відчуваються гострі напади голоду.

При збільшенні вмісту продуктів травлення в крові збуджується центр насичення, виникає відчуття ситості, організм припиняє приймати їжу.  

Гуморальна регуляція травлення. Гормони, стимулюють діяльність залоз шлунка: виробляють певні клітини самої слизової оболонки шлунка, щитовидної залози та кіркової частини надниркових залоз.

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Залоза або орган, що виділяють гормони. Гормон. Вплив Гіпоталамус. Центр голоду та насичення. Гіпофіз. Вазопресин. Вплив на зворотнє всмоктування води в товстому кишечнику Наднирники. Адреналін. Гальмування слюновідділення. Клітини слизової оболонки шлунку й кишечника. Гастрини, секретини. Вплив на соко – та жовчовиділення, на рухову активність шлунка та кишечника

Слиновиділення регулюється складною системою нейрогуморальних факторів. Вигляд їжі, її запах умовно-рефлекторно спричиняють слиновиділення, що полегшує початок травного акту їжа, подразнюючи слизову оболонку рота, також сприяє слиновиділенню.

Імунна регуляція травлення. Здійснюється за участю: Апендикса. Лімфатичних вузликів травного каналу. Апендикс майже миттєво реагує на всі запальні процеси в кишківнику та всього шлунково-кишкового тракту. Допомагає легше перенести діареї та харчові отруєння. Відросток виділяє секрет, що має в складі сік і слиз. Секрет містить біологічно активні речовини амілазу і ліпазу. Лімфатичні вузли першими спрацьовують у разі потрапляння в організм людини небезпечних речовин, інфекцій, шкідників тощо. Захисна функція виконується завдяки фагоцитам, які виробляють вузли лімфатичної системи, і які мають здатність боротися із небезпекою для здоров’я людини, поглинаючи інфекції та віруси.

Секретів слини. Шлункового соку. Шлунковий сок виробляють травні залози трьох типів: залози першого типу виділяють слиз (основою його є муцин); другого – хлоридну кислоту (HCl); третього – ферменти шлункового соку (пепсин, ліпаза молока). Слиз формує шар, що захищає стінки шлунку від дії хлоридної кислоти та ферментів.. Хлоридна кислота активує ферменти шлункового соку, частково руйнує білки  для швидшого розщеплення, убиває хвороботворні бактерії, які потрапили з їжею, припиняє гнильні процеси. Фермент пепсин сприяє розщепленню молекул білків на простіші сполуки, а ліпаза розщеплює жири молока. В шлунковому соці дорослих людей ліпази дуже мало, тому можуть виникати проблеми із засвоєнням цього продукту. Отже, шлунковий сік є складним розчином неорганічних та органічних сполук, що визначають основні процеси травлення у шлунку

ЖовчіКишкового соку