В місцях зіткнення літосферних плит утворюються гірські хребти, тому що краї плит зминаються в гігантські складки. Коли зближуються плити з різними типами земної кори, то океанічна пірнає під материкову. На межах розсування літосферних плит утворюються тріщини на дні океанів у рифтових долинах.
Гори — форми рельєфу, які підняті на значну висоту відносно прилеглих рівнин. Вони сильно розчленовані й мають значні коливання висот на малих відстанях. Нагір’я — це своєрідні форми рельєфу, що охоплюють окремі гірські хребти, міжгірні долини, невеликі рівнини. Вони становлять собою зруйновані гори, які пізніше тектонічними рухами були знову підняті на достатньо велику висоту.
На дні океанів здіймаються величезні гірські споруди — серединно-океанічні хребти. Вони утворилися із застиглої лави в місцях розходження літосферних плит. Це — пояси сучасного гороутворення, які тягнуться на дні ланцюгами завдовжки десятки тисяч кілометрів і завширшки 800—3500 км. Поздовжньо серединно-океанічні хребти розсічені розломом земної кори — рифтовою долиною. Це — глибока ущелина з крутими схилами завширшки близько 50 км.