Презентація "РЕПРЕСІЇ В ЧЕРВОНІЙ АРМІЇ"

Репресії в Червоній Арміїабо як Сталін знищував командний склад власної армії.

Протягом 1937-1938 років з командного складу РККА і ВМФ були розстріляні або загинули в тюрмах: з 887 комбригів і рівних їм - 478; з 352 комдивів і рівних їм - 293; комкорів і рівних їм - 115; маршалів і командармів - 46. Всього було розстріляно 729 чоловік командного складу, померли під вартою - 63, покінчили життя самогубством - 10.

В результаті репресій в кожному військовому окрузі (флоті) змінилося по 2-3 і більше командувачів, головним чином - через арешти; вдвічі більше було репресовано їхніх заступників і помічників, політпрацівників окружної (флотської) ланки, начальників штабів військових округів і флотів.

Було розстріляно і відправлені в табори 30 командирів корпусів, 26 командирів дивізій, а також комендантів укріплених районів, які мали військове звання «комдив».

Втрати в вищих військово-навчальних закладах РККА в зазначені роки склали: начальники академій, їх заступники і помічники - 25 осіб, професорсько-викладацький склад у військовому званні від комдива і вище - 25 осіб. Серйозних втрат зазнали і інші категорії вищого командного складу армії і флоту.

В середньому 75% командирів і 70% політпрацівників вищої військового ланки мали вельми незначний (до одного року) досвід роботи в займаних посадах, з 17 командувачів військами округів тільки два мали стаж більше двох років, з 198 командирів дивізій 120 були на посаді менше року.

Про наслідки репресій військовий аташе при посольстві Німеччини в СРСР генерал Е. Кестрінг 22 серпня 1938 року доповідав у Берлін: «Завдяки ліквідації великого числа вищих офіцерів, які вдосконалювали своє мистецтво десятиліттями…, Червона армія паралізована в своїх оперативних можливостях. Відсутність старших… командирів буде мати негативний вплив на навчання військ протягом тривалого часу. Уже тепер існує боязнь прийняття на себе відповідальних рішень, що надає негативний ефект. … Армія не являє собою істотний фактор оборони».

26 вересня 1936 р Наркомом внутрішніх справ був призначений Н.І. Єжов і незабаром почалася чистка органів внутрішніх справ від «ворогів, зрадників і зрадників». В результаті цих чисток у прикордонній та внутрішній охороні тільки в січні-липні 1937 р заарештовано 153 особи, з них 138 - за ведення «контрреволюційної троцькістської роботи», 15 - «за шпигунство». У 1937-1938 рр. тільки з апарату Головного управління прикордонної та внутрішньої охорони (ГУПВ) було звільнено і заарештовано понад 30 осіб, що склало близько 10% від облікового складу ГУПВ.

Точних відомостей про те, скільки було репресовано в той період прикордонників командно-начальницького і політичного складу, явно не буде відомо ніколи. В першу чергу через те, що репресії проводились, як правило, приховано.

Масовість репресій в період 1937-1939 років побічно підтверджують і дані про командний склад прикордонних військ. Так, за станом на 1 січня 1940 року, від 60% до 80% командного складу різних рівнів були на займаній посаді менше одного року. До початку війни лише 1,6%, командного складу прикордонних військ мали вищу військову освіту, 49,9% - середню військову, а більше 30% не мали навіть початкової військової освіти, хоча за передвоєнні роки тільки було підготовлено понад 20 тисяч командирів, політпрацівників і технічних фахівців.

Якби не було передвоєнних репресій проти воєначальників РККА і НКВД, в тому числі і прикордонників, то і війна склалася б по-іншому: не було б такого трагічного початкового її періоду, що потрапили в полон мільйонів червоноармійців і командирів, окупації німецькими військами великій території. Можливо, що і сама війна закінчилася б не в травні 1945 р, а значно раніше. А може бути, і не почалася б взагалі ...

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!©Світлана МАЄВСЬКА Українцям треба вчитись на чужих помилках і готувати власну армію!